Ухвала суду № 41739422, 18.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року м. Київ К/800/25519/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року

у справі №0670/2249/11

за позовом Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м.Житомирі Житомирської області ДПС)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1)

про стягнення коштів, -

встановив:

У березні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: стягнути з відповідача до Державного бюджету України штраф у розмірі 7528000,00грн.; конфіскувати 12 гральних автоматів, які належать ФОП ОСОБА_1

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. позовні вимоги задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013р. та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що працівниками прокуратури м.Житомира та Богунського РВ УМВС України в Житомирській області проведено перевірку інтерактивного клубу, розташованого в АДРЕСА_1, з питань виконання вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні». В період часу з 12.11.2010р. по 12.01.2011р., під виглядом діяльності гральних атракціонів без можливості отримання виграшу у вигляді готівкових грошових коштів, ОСОБА_1 організував незаконну діяльність з організації та проведення азартних ігор на орендованих ним гральних автоматах з метою отримання прибутку в приміщенні «Інтернет клубу» за адресою: АДРЕСА_2.

На думку суду першої інстанції вищевказані обставини знайшли своє підтвердження в постанові Богунського районного суду м.Житомира від 05.04.2012р. у справі №1-116/2012, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.203 КК України, закрито на підставі ч.1 ст.5 КК України, ч.1 п.2 ст.6 КПК України, за відсутністю в його діях складу злочину в зв'язку з декриміналізацією цього діяння. Вказана постанова суду набрала законної сили.

Як зазначив суд першої інстанції за результатами розгляду кримінальної справи судом підтверджено факт організації та проведення ОСОБА_1 азартних ігор, однак останнього звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що вказане діяння перестало бути кримінально караним, а тому в силу ч.4 ст72 КАС України вказані обставини є встановленими і в адміністративній справі не доказуються.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, колегія апеляційного суду цілком вірно та обґрунтовано виходила з наступного.

Як визначено у статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

За приписами частини 4 статті 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно обставини, встановлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки (у постанові про закриття кримінальної справи), не можуть розглядатися як обов'язкові відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України.

Слід зазначити, що адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних правових норм.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із апеляційним судом, що припустившись помилки у застосування норм процесуального права, суд першої інстанції фактично усунувся від розгляду справи на підставі дослідження відповідних доказів, що призвело до її неправильного вирішення.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що закривши кримінальну справу щодо ОСОБА_1 у зв'язку із декриміналізацією, суд направив копію постанови начальнику Богунського РВ для вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки в зв'язку з декриміналізацією інкриміновані йому дій стали підпадати під ознаки адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування своїх висновків.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, приймаючи до уваги, що судом апеляційної інстанції було зобов'язано представника податкового органу надати всі належні та допустимі докази, в обґрунтування позовних вимог, тобто судом було дотримано принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 КАС України.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо конфіскації 12 гральних автоматів, які, на думку податкового органу, належать ФОП ОСОБА_1, оскільки згідно резолютивної чистини постанови Богонського районного суду м.Житомира від 05.04.2012р. у справі №1-116/2012 речові докази по справі, зокрема, 12 гральних автоматів, накопичувач інформації відео спостереження, системний блок, 71 ключ, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Богунського РВУ МВС України в Житомирській області, - залишені в камері зберігання речових доказів до вирішення справи в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи положення ч.1 ст.71 КАС України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, податковим органом під час розгляду справи не надано належних та допустимих докази, які б свідчили про те, що 12 гральних автоматів були повернуті позивачу.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивач в ході розгляду справи не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду, а тому судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов