Рішення № 41737737, 21.11.2014, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 295/10016/14-ц

2/295/2680/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

21.11.2014 р. Іменем УКРАЇНИ м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі Зоренко Т.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1,

до ОСОБА_2,

10004, АДРЕСА_1,

про стягнення аліментів на утримання спільної неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Враховуючи уточнені позовні вимоги, викладені позивачем у заяві від 06.11.2014 р. /а.с. 24/, остання просить стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання спільної неповнолітньої дитини у розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 вказала, що з 26.12.1998 р. перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі із відповідачем, від якого сторони мають спільного неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає та знаходиться на повному утриманні позивача. Мотивуючи заявлені вимоги у позові зазначила, що ОСОБА_2 в утриманні рідної дитини участі не бере, добровільно допомогу не надає, хоча фізично здоровий, інших утриманців не має, а отже повинен матеріально допомагати позивачу.

Позивач у судове засідання, яке відбулось 21.11.2014 р. не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву, в якій підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позові та просила розглянути справу без її особистої участі, проти заочного розгляду не заперечувала. /а.с. 27/

ОСОБА_2 у судові засідання 07.10.2014 р. та 21.11.2014 р. не з'явився, про час і місце розгляду справи завчасно повідомлявся судом згідно положень ст.ст. 74-76 ЦПК України, що підтверджується наявними у справі документами. /а.с. 17-18, 22-23/ Заперечень на позов до суду не надходило, щодо поважності причин відсутності, суд не повідомлено.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності сторін, що відповідає положенням передбаченим ч. 2 ст. 158, ч. 4 ст. 169, ст. 197, 224 ЦПК України. /а.с. 28/

Суд, оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Згідно положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених особами вимог та на підставі представлених сторонами доказів.

Нормами ст.ст. 1, 2 Конвенції ООН «Про права дитини» від 27.09.1991 р. передбачено, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та духовний і фізичний розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

При цьому, виходячи з вимог ст. 18 Конвенції «Про захист прав дитини» суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Судом встановлено наступні юридичні факти.

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що у Книзі реєстрації народжень 02.06.1998 р. зроблено відповідний запис за № 1168. /а.с. 5/

Виписана 24.10.2014 р. директором і паспортистом КП «ВЖРЕП № 14» ЖМР довідка під № 4062 щодо складу родини, свідчить про те, що неповнолітній син ОСОБА_3, проживає разом із матір'ю - позивачем по справі. /а.с. 25/

Так, відповідно ст. 27 Конвенції ООН «Про захист прав дитини» батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення у межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до норм ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між батьками. Право на отримання аліментів на утримання неповнолітньої дитини має той з батьків, з ким дитина проживає.

Згідно ч. 3 ст. 181 цього ж Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я; матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Так, при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню, суд виходить з матеріального стану сторін, враховує те, що ОСОБА_2 фізично здоровий і працездатний, добровільно матеріальної допомоги на утримання рідного сина не надає, інших утриманців не має, тому своїм рішенням стягує на користь позивача із відповідача аліменти на утримання спільної дитини у розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу) останнього щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Водночас, згідно норм ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються з дня пред'явлення позову. Крім того, у відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Задовольняючи позов, згідно норм ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 243,60 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 88, 158, 169, 197, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України та ст.ст. 180-183, 191 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ідентиф. № НОМЕР_1, аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.06.2014 р. і до повноліття дитини.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

3. Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. на наступні реквізити: одержувач - УДКСУ у м. Житомирі, ідентиф. код 38035726, банк одержувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, р/р № 31218206700003.

Копію даного заочного рішення направити сторонам рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів із дня отримання ним копії даного рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Суддя В.О. Корицька