Рішення № 41736940, 27.11.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р. Справа № 910/19981/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна», Київська обл., Броварський р-н, с. Погреби

про стягнення 570959,66 Євро

за участю представників:

від позивача: Макаревич О.В. (дов. № 548/12 від 23.10.2012р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області за підсудністю з господарського суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна» (далі - відповідач) про стягнення 549514,57 Євро, що в національній валюті за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р. складає 8757980,23 грн., з яких 512000,00 Євро заборгованості за кредитом за договором № 010/14/415 від 24.06.2008 р., що в національній валюті за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р. складає 8160085,50 грн., 32429,58 Євро заборгованості за відсотками за користування кредитом, що в національній валюті за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р. складає 516851,85 грн., 3619,47 Євро пені за несвоєчасне повернення кредиту, що в національній валюті за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р. складає 57685,91 грн. та 1465,52 Євро пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом, що в національній валюті за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р. складає 23356,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 010/14/415 від 24.06.2008 р. в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 512000,00 Євро, що в національній валюті за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р. складає 8160085,50 грн., та заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 32429,58 Євро, що в національній валюті за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р. складає 516851,85 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі п. 14.4. договору нараховано відповідачу 3619,47 Євро пені за несвоєчасне повернення кредиту, що в національній валюті за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р. складає 57685,91 грн. та 1465,52 Євро пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом, що в національній валюті за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р. складає 23356,97 грн.

04.11.2014 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява № 140-0-0-00/8/2214 від 03.11.2014 р. про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 570959,66 Євро, з яких 512000,00 Євро заборгованості за кредитом, 47579,17 Євро заборгованості за відсотками, 8016,32 Євро пені за кредитом та 3364,17 Євро пені за відсотками.

Таким чином, господарським судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 570959,66 Євро, з яких 512000,00 Євро заборгованості за кредитом, 47579,17 Євро заборгованості за відсотками, 8016,32 Євро пені за кредитом та 3364,17 Євро пені за відсотками.

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.2014 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, а в судових засіданнях 04.11.2014 р., 18.11.2014 р. та 27.11.2014 р. також з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судові засідання 16.10.2014 р., 04.11.2014 р., 18.11.2014 р. та 27.11.2014 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція направлялася на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Спеціальний витяг № 19329919 від 22.09.2014 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим відправленням від 06.10.2014 р., яке 11.11.2014 р. повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.06.2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (банк), яке відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів № Зб-45 від 14.10.2009 р. змінило найменування на публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (п. 1.3. Статуту позивача), та товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна» (позичальник) було укладено кредитний договір № 010/14/415 «Відновлювальна Кредитна Лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» до генеральної кредитної угоди № 01-02-02/130 від 03.10.2003 р. (договір).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що відповідно до умов договору та Генеральної кредитної угоди кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 1120000 євро, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.

Згідно з п. 1.2. договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 10.06.2009 р. (останній день строку користування кредитом). Кредит надається позичальнику на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 11,25% річних.

Згідно з п. 2.2. договору проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок нарахованих доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що нарахування процентів за кредитом здійснюється згідно внутрішніх положень банку, але не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується).

Відповідно до п. 6.1. договору сторони встановлюють, що позичальник погашає заборгованість за кредитом протягом 30 календарних днів, що передують останньому дню строку користування кредитом (п. 1.2. договору), а саме з 12.05.2009 р. по 10.06.2009 р. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником на користь кредитора на умовах, визначених договором (п. 6.2. договору).

Згідно з п. 6.7. договору всі платежі позичальника щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за кредитом повинні здійснюватись у валюті, що відповідає валюті кредиту. Комісії, пені та штрафи за договором розраховуються в валюті кредиту (п. 6.8. договору).

Відповідно до п. 10.1. договору позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу кредитні кошти у сумі 1120000,00 Євро, що підтверджується меморіальними валютними ордерами № 12 від 25.06.2008 р. на суму 200000,00 Євро, № 04 від 26.06.2008 р. на суму 440891,84 Євро та № 1 від 27.06.2008 р. на суму 479108,16 Євро.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами неодноразово вносились зміни до кредитного договору № 010/14/415 від 24.06.2008 р. в частині кінцевого терміну погашення кредиту та розміру ліміту кредитної лінії шляхом підписання додаткових угод до договору та графіків погашення заборгованості за кредитом.

18.09.2013 р. сторонами було підписано додаткову угоду № 010/14/415/11 про продовження строку користування кредитом та зміну графіку погашення кредиту до кредитного договору № 010/14/415 від 24.06.2008 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк користування кредитом за договором на наступних умовах:

- кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 31.10.2014 р. (останній день строку користування кредитом);

- сторони встановлюють, що позичальник погашає заборгованість за кредитом у відповідності до Графіку (додаток № 1 до додаткової угоди).

Крім того, відповідно до п. 1.3. додаткової угоди № 010/14/415/11 від 18.09.2013 р. сторони домовились внести зміни до п. 1.1. договору та викласти його в наступній редакції: « 1.1. Відповідно до умов цього Договору та Генеральної кредитної угоди Кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 551000,00 Євро, а Позичальник зобов'язується отримати Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму Кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим Договором».

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 8.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредитор має право припинити надання кредитних коштів за договором, скасувати ліміт кредитування, вимагати дострокового повного погашення заборгованості позичальника за кредитом разом зі сплатою всіх сум належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню, штраф та інші платежі відповідно до договору.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту та виконання інших зобов'язань за договором, зокрема у випадку порушення позичальником строків виконання грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 календарних днів (пп. 8.2.8.).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок з рахунку відповідача, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 010/14/415 від 24.06.2008 р. належним чином не виконував, в зв'язку з чим позивачем 07.08.2014 р. було направлено на адресу відповідача вимогу (повідомлення) про дострокове погашення заборгованості, в якій позивач на підставі п. 8.1. договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України вимагав від відповідача протягом 30 календарних днів погасити заборгованість за кредитним договором, яка станом на 28.07.2014 р. складала 549514,57 Євро, з яких 512000,00 Євро - заборгованість за кредитом (із них прострочена 66000,00 Євро), 32429,58 Євро - заборгованість за відсотками, 3619,47 Євро - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та 1465,52 Євро - пеня за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом.

Таким чином, позивач скористався передбаченим п.п. 8.1., 8.2. кредитного договору правом вимагати дострокового погашення заборгованості, в зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок достроково повністю погасити заборгованість за кредитом.

Однак, вимога позивача про дострокове погашення заборгованості, яка була отримана відповідачем 20.08.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 07987356, залишена ним без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача за кредитним договором № 010/14/415 від 24.06.2008 р. становить 559579,17 Євро, з яких 512000,00 Євро заборгованості за кредитом та 47579,17 Євро заборгованості за відсотками, нарахованих за період з 13.12.2013 р. по 31.10.2014 р., які позивач з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, оскільки на момент прийняття рішення заборгованість відповідача за кредитним договором № 010/14/415 від 24.06.2008 р. у сумі 559579,17 Євро, з яких 512000,00 Євро заборгованості за кредитом та 47579,17 Євро заборгованості за відсотками за користування кредитом, нарахованих за період з 13.12.2013 р. по 31.10.2014 р., не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то господарський суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем в заяві про збільшення розміру позовних вимог заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 8016,32 Євро пені за прострочення сплати кредиту та 3364,17 Євро пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п. 14.4. договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 8016,32 Євро пені за прострочення сплати кредиту та 3364,17 Євро пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, нарахованої за загальний період з 01.11.2013 р. по 31.10.2014 р.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок здійснений з дотриманням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», проте є арифметично невірним, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8011,31 Євро пені за прострочення сплати кредиту та 3364,16 Євро пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п. 3.4. постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини 1 статті 55 ГПК). При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

За змістом згаданого припису пункту 4 частини 1 статті 55 ГПК у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви у національній валюті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац 2 частини 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Оскільки позивачем в заяві про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог, не зазначено еквіваленту ціни позову в національній валюті України (гривнях), то суд на підставі ст. 55 ГПК України самостійно визначив еквівалент ціни позову в національній валюті України станом на дату сплати судового збору, що становить 9574437,55 грн., та дійшов висновку, що з відповідача, в зв'язку з частковим задоволенням позову, підлягає стягненню 73077,44 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна» (07416, Київська обл., Броварський р-н, с. Погреби, код 22909478) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, Печерський р-н, вул. Лєскова, буд. 9, код 14305909) 512000,00 Євро (п'ятсот дванадцять тисяч Євро 00 Євроцентів) заборгованості за кредитом, 47579,17 Євро (сорок сім тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять Євро 17 Євроцентів) заборгованості за відсотками, 8011,31 Євро (вісім тисяч одинадцять Євро 31 Євроцентів) пені за прострочення сплати кредиту, 3364,16 Євро (три тисячі триста шістдесят чотири Євро 16 Євроцентів) пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом та 73077,44 грн. (сімдесят три тисячі сімдесят сім грн. 44 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 04.12.2014 р.