Постанова № 41736410, 13.11.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2695/14

13 листопада 2014 року 12год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Гладкий Р.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Жоган А.А.

позивача: представник Поліщук Р.В.

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Заступник Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Військова частина А 1573 до Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинення певних дійВСТАНОВИВ :

Заступник Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Військової частини А1573 (далі - ВЧ А1573) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 01.11.2013 №0100001742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 87536,94грн. (69621,55грн. - за основним платежем, 17915,39грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), зобов'язання вчинення дій щодо проведення заліку та зарахування суми зайвосплаченого податкового боргу в сумі 69621,55грн. в рахунок майбутніх внесків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято неправомірно, оскільки перевірка проведена та призначена в рамках кримінального провадження.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив суду, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом на підставі акта перевірки, яка проведена відповідно до постанови прокурора Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 04.10.2013, постановленої в рамках кримінального провадження від 16.04.2013 №4213190490000016. Відтак, є протиправним, оскільки це є прямим порушення приписів п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Просив позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позицію прокурора та поряд з цим зазначив, що 10.10.2014 позивач звернувся до податкового органу з заявою щодо вилучення з особової картки платника суму заборгованості, що нараховувалась на підставі оспорюваного податкового повідомлення-рішення, проте дану заяву відповідачем проігноровано. Просив позов задовольнити повністю

Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання вдруге не прибув, у поданому суду клопотанні просив відкласти розгляд справи, оскільки представник податкового органу перебуває на розгляді справи у Вищому адміністративному суді України.

Подане відповідачем клопотання є необґрунтованим, а тому з урахуванням ч.4 ст.128 КАС України суд вважає можливим вирішити справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Прокурор та представник позивача підтримали таку позицію суду.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівному у період з 08.10.2013 по 14.10.2013, на підставі постанови старшого прокурора Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері С.Штефусь від 04.10.2013, наказу від 07.10.2013 №359 та направлення від 07.10.2013 №289/943/17-16-17-01, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВЧ А1573 (код ЄДРПОУ 08260628) з питань дотримання вимог законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2012 по 31.12.2012, правомірності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за наслідками якої складено акт від 21.10.2013 №771/17-16-17-01/08260628 (а.а.с.10-19).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковим органом встановлено наступні порушення:

1. пп.пп.14.1.95, 14.1.180, 14.1.222 п.14.1 ст.14, п.163.1 ст.163, пп.пп.164.1.1-164.1.2 п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.4-168.5 ст.168, п.171.1 ст.171 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів платникам податків в сумі 60952,43грн.;

2. пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.54.2, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, п.168.1 ст.168 та п.176.2 ст.176 ПК України, станом на 31.12.2012 утриманий але не перерахований до Державного бюджету України податок на доходи фізичних осіб в сумі 8669,12грн.;

3. пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.54.2 ст.54, п.168.1 ст.168 та п.176.2 ст.176 ПК України, несвоєчасне подання платіжних доручень належного до сплати податку на доходи фізичних осіб по термінам: 19.01.2012, 13.02.2012, 06.03.2012, 03.04.2012, 27.05.2012, 10.07.2012, 02.08.2012, 11.09.2012, 17.10.2012, 01.11.2012, 10.12.2012;

4. п.31.1 ст.31, абз. "б" п.176.2 ст.176 ПК України, п.п.1.1-1.2, 3.2-3.5, 3.7-3.8 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 за №46/18784, подання податкових розрахунків за формою 1-ДФ не в повному обсязі та з недостовірними відомостями за ІІкв. 2012 року, ІІІкв. 2012 року та ІVкв. 2012 року;

5. ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, в результаті чого не сплачено (не перераховано, єдиний внесок за 2012 рік на суму 155507,76грн. фонду оплати праці, 416910,91грн. єдиного внеску.

На підставі акта перевірки від 21.10.2013 №771/17-16-17-01/08260628 ДПІ у м.Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 01.11.2013 №0100001742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 87536,94грн. (69621,55грн. - за основним платежем, 17915,39грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) (а.с.22).

З метою недопущення подальшого зростання суми заборгованості, платіжним дорученням від 30.12.2013 №377 ВЧ А1573 сплачено основний платіж в сумі 69621,55грн. (а.а.с.25-26).

Відповідно до ч.1. ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд розглядає адміністративні справи згідно з ч.2 ст.11 КАС України, не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом проведено перевірку позивача на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України - у зв'язку з отриманням постанови старшого прокурора Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері С.Штефусь від 04.10.2013, яка винесена в рамках кримінального провадження від 16.04.2013 №42013190490000016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.2 ст.410 КК України (а.а.с.7-9), тобто, в межах Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.1992 №2135-XII (далі - Закон №2135-XII) та КПК України.

Відповідно до п.1.1 ст.1 ПК України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно зі ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Податкове повідомлення-рішення відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Водночас пунктом 86.9 цієї ж статті ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Виходячи із змісту, суті і призначення цієї норми, такі приписи щодо не надіслання податкових повідомлень застосовуються у разі, якщо перевірка призначена відповідно до вимог КПК України або Закону №2135-XII. Ця норма не містить застережень, що призначення такої перевірки повинно бути пов'язано із вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями КК України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину. Ця норма не містить також вказівки, що певна кримінальна справа (провадження) повинна бути порушена відносно конкретного платника податків, що перевіряється, або посадових осіб підприємства, установи, організації, щодо якого призначена податкова перевірка.

У даному випадку, при застосуванні цієї норми має значення факт призначення слідчими органами, прокурором чи судом перевірки стосовно конкретного платника податків, за результатами якої платнику може бути розраховано грошове зобов'язання.

З урахуванням положень ч.2 ст.19 Конституції України та того, що положення п.86.9 ст.86 ПК України не містять іншого, дана норма не підлягає розширеному тлумаченню.

На переконання суду, в даному випадку зазначена норма є спеціальною щодо обставин, з якими пов'язано її застосування та дій податкового органу, що вчиняються за наявності таких обставин у зв'язку з проведенням перевірки, а отже наведена норма підлягає застосуванню за принципом "так як є".

Основні засади податкового законодавства України зазначені у ст.4 ПК України, відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 якої податкове законодавство України ґрунтується, серед інших, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Із вказаним принципом кореспондується норма, закріплена у п.56.21 ст.56 ПК України, про те, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Водночас із нормою п.86.9 пов'язана норма, закріплена у п.58.4 ст.58 ПК України, відповідно до якої у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки проведеної на підставі постанови прокурора, проте таке право виникає при дотриманні вищенаведених норм ПК України.

З огляду на те, що проведення позапланової перевірки позивача, призначеної відповідно до постанови прокурора від 04.10.2013, та те, що відповідачем не надано доказів ухвалення рішення суду (в рамках кримінального провадження від 16.04.2013 №42013190490000016) та набрання ним законної сили, як на час прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, так і під час розгляду справи по суті, суд прийшов до висновку, що відповідач відповідно до п.86.9 ст.86 ПК України не мав права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки відповідач, приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення, не врахував вимоги п.86.9 ст.89 ПК України, воно є передчасним, а тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення, прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд, відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податковим органом дотримані не були, оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято передчасно.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у постановах від 17.03.2014 у справі №К/800/23154/13 та від 12.09.2013 у справі №К/800/29362/1.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що 10.10.2014 позивач звернувся до податкового з листом-заявою (№350/486/100/1019) щодо вилучення з особової картки платника суму заборгованості, що нараховувалась на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 01.11.2013 №0100001742 (а.с.61).

Проте, у матеріалах справи відсутні докази щодо розгляду даного листа-заяви.

За таких обставин, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що порядок обліку нарахованих сум платежів та обліку надходження сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів у зв'язку із передоплатою, помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань визначено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 (далі - Порядок №765).

Відповідно до абз.3 п.1 Розділу ІІІ "Облік нарахованих сум платежів" Порядку №765, нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п.п.8, 10 Розділу ІV "Облік надходження сум податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та єдиного внеску" Порядку №765, помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та кошти, що обліковуються на рахунках територіальних органів Міндоходів як передоплата, підлягають поверненню платнику у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.11 Розділу ІV "Облік надходження сум податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та єдиного внеску" Порядку №765, територіальний орган Міндоходів вирішує питання щодо списання помилково та/або надміру сплачених сум податків, зборів, що обліковуються в інтегрованій картці платника більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов'язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про їх повернення згідно із законодавством.

За таких обставин, податковий орган зобов'язаний був розглянути лист-заяву позивача від 10.10.2014 №350/486/100/1019 та прийняти відповідне обґрунтоване рішення, оскільки в силу вимог ПК України оспорюване податкове повідомлення-рішення від 01.11.2013 №0100001742 є протиправним, а тому не може бути узгодженим.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було доведено правомірності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, в той час як позивачем доказано правомірність та обґрунтованість його позовних вимог.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 01.11.2013 №0100001742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 87536,94грн. (69621,55грн. - за основним платежем, 17915,39грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), є протиправним та підлягає до скасування повністю із зобов'язанням ДПІ у м.Рівному розглянути лист-заяву ВЧ А1573 від 10.10.2014 №350/486/100/1019 про вилучення з особової картки платника податків нарахованих сум заборгованості.

Підстави для застосування ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0100001742 від 01.11.2013 року та зобов'язати відповідача Державну податкову інспекцію у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області розглянути заяву Військової частини А 1573 від 10.10.2014 року №350/486/100/1019 про вилучення з особової картки платника податків нарахованих сум заборгованості.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д.Є.