Ухвала суду № 41733970, 24.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/17202/13 Головуючий у І інстанції Дубановська І.Д.Провадження № 22-ц/780/4950/14 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.МКатегорія 18 24.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

24 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 та просило в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 16 вересня 2008 року, яка утворилась станом на 26 червня 2013 року у розмірі 121 227,11 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України становить 1 968 968 грн. 28 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру №61 загальною площею 81,0 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2, шляхом визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на вказану квартиру та виселити відповідача і інших осіб, які зареєстровані та проживають у вказаній квартирі зі зняттям з реєстрації. Також позивач просив надати право ПАТ «Дельта Банк» на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, у тому числі у Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, нотаріусів, органів державної реєстрації прав, будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок) необхідних для реалізації права власності та зобов'язати ОСОБА_2 передати позивачу правовстановлюючі документи на вказану квартиру, ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), документи, що характеризують об'єкт нерухомості (технічний паспорт на квартиру) та інші документи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року «Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Вимоги позову обгрунтувало тим, що 16 вересня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступник якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11394613000, згідно з яким банк надав позичальнику кошти у розмірі 72 900 доларів США зі сплатою 15,5% річних на строк до 17 вересня 2018 року. Того ж дня в рахунок забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, за яким ОСОБА_2 передав банку в іпотеку квартиру №61, загальною площею 81,0 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності.

Позивач зазначав, що 08 грудня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «УкрСиббанк» відступив позивачу права вимоги, зокрема, за даним договором про надання споживчого кредиту та договором іпотеки.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 26 червня 2013 року уторилась заборгованість у розмірі 121 227,11 доларів США та ПАТ «Дельта Банк» згідно з умовами договору про відступлення права вимоги має право на звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач просив його позов задовольнити.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2014 року в позові ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неповне зсування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії якого інші Закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм. Суд зазначив, що вказаний закон розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, які склались між сторонами по справі, оскільки квартира АДРЕСА_1 є предметом іпотеки та виступає як забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за споживчим кредитом, наданого їй ПАТ «УкрСиббанк» в іноземній валюті. Загальна площа вказаної квартири не перевищує 140 кв.м., яка є місцем постійного проживання майнового поручителя ОСОБА_2 Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк», оскільки протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» вказане іпотечне майно не може бути примусово відчужене.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 16 вересня 2008 року між АКІБ «УкрСибБанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11394613000, за яким банк надав позичальнику споживчий кредит у розмірі 72 900 доларів США, зі сплатою 15,5% річних з кінцевим терміном повернення кредиту 17 вересня 2018 року.

Того ж дня з метою забезпечення зобов'язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, за яким відповідач передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 81,0 кв.м., яка належить йому на праві власності (а.с.18-20).

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» а ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «УкрСиббанк» передав (відступив) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за даним кредитним та забезпечувальними договорами (т.1, а.с.53-55, т.2, а.с.1-19).

21 січня 2012 року та 10 лютого 2013 року ПАТ «Дельта Банк» було надіслано на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 письмові вимоги про усунення порушення умов договору про надання споживчого кредиту та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1., а.с. 42-46, 47-51; т.2, а.с. 59-64, 65-70). Однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про вручення цих вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2

У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту утворилась заборгованість ОСОБА_3 перед банком, яка станом на 26 червня 2013 року становить 121 227,11 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ складає 1 968 968 грн. 28 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 71 298,82 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 49 928,29 доларів США (т.1., а.с.30).

07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03 червня 2014 року, відповідно до п. 1 ч.1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Частиною 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

З реєстру прав власності на нерухоме майно та довідки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рось - Чкалова» від 20 жовтня 2014 року вих. №52 вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 Київської, яка має загальну площу 81,0 кв.м та житлову площу 45,4 кв.м., зареєстрований та проживає ОСОБА_2 (т, а.с.41, т.2, а.с. 173).

При апеляційному розгляді справи встановлено, що згідно з даними довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 20 листопада 2014 року ОСОБА_2, окрім іпотечної квартири АДРЕСА_1, належить на праві власності будинок, загальною площею 47,10 кв.м., житловою площею 30,0 кв.м., 1950 року побудови, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.2, а.с. 185-186).

Разом з тим, з акту обстеження матеріально-побутових умов від 17 листопада 2014 року, складеного комісією у складі: голови Озернянської сільської ради Білоцерківського району ОСОБА_4, заступника голови цієї ж ради ОСОБА_5 та фахівця із соціальної роботи ОСОБА_6 вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_2 має дві житлові кімнати, будинок не газифікований, водогін та опалення відсутні. Вікна у будинку частково забиті дошками, стіни потріскані, а покрівля знаходиться в аварійному стані. За висновком комісії даний будинок не придатний для проживання (т.2, а.с.188).

Отже, враховуючи, що вказаний житловий будинок, який належить ОСОБА_2 на праві власності, непридатний для проживання, колегія суддів вважає, що даний будинок не може слугувати як місце постійного проживання, а тому предмет іпотеки - квартира АДРЕСА_1 є єдиним місцем, яке є придатним та може використовуватись для проживання відповідача та його сім`ї.

Встановивши, що ОСОБА_3 був наданий кредит в іноземній валюті та на його забезпечення ОСОБА_2 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 81,0 кв.м., яка використовується ОСОБА_2 як місце постійного проживання та іншого придатного для проживання нерухомого майна відповідач не має, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові ПАТ «Дельта Банк».

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Докази та обставини, на які посилається ПАТ «Дельта Банк» в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно встановив фактичні обставини справи, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді