Ухвала суду № 41732562, 27.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

27 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3699/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Домусчі С.Д.,

судді - Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду м. Одеси від 15 серпня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ-Серрус» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВ-Серрус» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року № 0000612208.

Свої позовні вимоги ТОВ «ТВ-Серрус» обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду м. Одеси від 15 серпня 2014 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача за грудень 2013 року, результати якої відображені в акті від 20 лютого 2014 року № 1189/22-08/20930844 /а.с. 10-13/.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України, наслідком чого стало завищення від'ємного значення ПДВ на 267517 гривень. Зміст порушень полягав у не підтвердженні вищенаведеної суми ПДВ податковою накладною.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року № 0000612208 про зменшення позивачу від'ємного значення суми ПДВ на 267517 гривень за грудень 2013 року /а.с. 14/.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.15 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Абзацом 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктом 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 року № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 грудня 2013 року за № 2118/24650, передбачено, що реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом „сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Таким чином, обов'язковими умовами можливості збільшення податкового кредиту є наявність податкової накладної виданої постачальником, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі, внесена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних та відображена в податковій декларації за відповідний період.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав від ТОВ «Терракс» ЛТД пластикові контейнери. Зазначене отримання було підтверджено податковою накладною від 30 грудня 2013 року № 1. Наведена накладна була зареєстрована постачальником належним чином в Єдиному реєстрі. Дану накладну позивач заніс до свого реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 року, однак з помилкою щодо дати виписки. Так, замість 30 грудня 2013 року зазначив 31 грудня 2013 року. В лютому 2014 року позивач виправив зазначену помилку у спосіб та порядку передбаченому Порядком ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних /а.с. 24, 42, 121/.

Тобто, будь-яких підстав для висновку про завищення позивачем від'ємного значення ПДВ на 267517 гривень за грудень 2014 року не мається.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду м. Одеси від 15 серпня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ-Серрус» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року № 0000612208 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /С.Д. Домусчі/

/Л.П. Шеметенко/