Ухвала суду № 41732559, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 року

справа № 804/2004/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Чередниченко В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 24.02.2014р. у справі №804/2004/14

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська будівельна компанія»

до:

про:

Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська будівельна компанія» (далі – ТОВ «ДБК») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі – ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) про скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 2а-8/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2014р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/2004/14 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) ТОВ «ДБК» за листопад 2013р., податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, внаслідок чого завищено залишок від?ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації за листопад 2013р. на суму 3079400грн., та за результатами перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000182204 від 17.01.2014р., яким зменшено розмір від?ємного значення суми ПДВ за листопад 2013р. у розмірі 3079400 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняте за результатами перевірки рішення безпідставним та необґрунтованим з огляду на те, що податковим органом не проводилась перевірка податкової декларації підприємства з ПДВ за жовтень 2013р., та зазначений позивачем у цій декларації розмір ПДВ – 3079400 грн. не зменшувався, тому ця сума є узгодженою, а щодо посилань відповідача на податкове повідомлення-рішення від 06.12.2013р., то це рішення оскаржено підприємством в порядку адміністративного оскарження та в судовому порядку, та до розгляду цієї справи позивач має право враховувати суму ПДВ, яка зазначена ним у податковій звітності за вересень 2013р. у розмірі 3079590 грн. при визначені податкових показників наступних податкових періодів, будь-які підстави для проведення коригувань податкової звідності позивача у листопаді 2013р. відсутні, тому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0000182204 від 17.01.2014р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2014р. у справі №804/2004/14 адміністративний позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0000182204 від 17.01.2014р. (суддя Юхно І.В.) / а.с. 129-132/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 139-140/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 24.02.2014р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 152-159/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та постановлено рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 24.02.2014р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 24.02.2014р. у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 24.02.2014р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ДБК», код ЄДРПОУ 38753177, зареєстровано як юридичну особу, позивач у справі є платником податків у тому числі податку на додану вартість, та як платник податків підприємство перебуває на податковому обліку у відповідача.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі 25.12.2013р. проведено камеральну перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ «ДБК» за листопад 2013р., за результатами якої було складено акт №1233/2204/319890921 від 25.12.2013р. (далі – акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки /а.с. 22-27/ податковим органом було зроблено висновок про завищення суми від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тому відповідно до пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, до зменшення підлягає залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року ТОВ «ДБК» у розмірі 3079400 грн..

На підставі акту перевірки №1233/2204/31890921 від 25.12.2013р. податковим органом (відповідачем у справі) 17.01.2014р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000182204 про зменшення суми від'ємного значення ПДВ (ряд.24 декларації за листопад 2013р.) на суму 3079400грн. /а.с. 19/ і саме це рішення відповідача є предметом оскарження у даній справі.

У судовому засіданні судом встановлено, що вищезазначені висновки податковим органом було зроблено з огляду на те, що у ході проведеної податковим органом документальної позапланової перевірки позивача з питань правомірності декларування залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) та задекларований у податковій декларації з ПДВ за вересень 2013р., яка була проведена відповідачем у період з 01.11.2013р. по 14.11.2013р., податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ «ДБК» завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( р.24) податкової декларації за вересень 2013р. у розмірі 3079590грн. , що і було відображено у акті перевірки №991/2202/31890921 від 21.11.2013р. / а.с. 68-77/, на підставі якого відповідачем 06.12.2013р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003642202, яким зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ за вересень 2013р. у сумі 3079590 грн. / а.с. 78/, а тому незважаючи на те, що ТОВ «ДБК» оскаржено у судовому порядку податкове повідомлення-рішення №0003642202 від 06.12.2013р., сума зменшення залишку від’ємного значення ПДВ, яка визначена цим податковим повідомлення-рішенням , повинна обліковуватись підприємством зі знаком «-» ( р. 21.3) у податковій декларації з ПДВ за листопад 2013р., а право на використання цієї суми у наступних податкових періодах у підприємства виникає лише після набрання законної сили рішенням суду.

Також під час розгляду даної справи судом встановлено, що 17.12.2013р. ТОВ «ДБК» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового-повідомлення рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0003642202 від 06.12.2013р. / а.с. 80-97/, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2014р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №804/702/14 / а.с. 99/, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. у №804/702/14 визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0003642202 від 06.12.2013р. / а.с. 172-177/ , але не момент розгляду судом першої інстанції справи №804/2004/14 рішення суду у справі №804/702/14 законної сили не набрало у зв’язку з апеляційним оскарженням.

Відповідно до п. 4.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», який затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012р. №1236 (далі – Порядок №1236), у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому, сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили. Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 4.5 Порядку №1236 передбачено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Таким чином, п.4.4, 4.5 Порядку №1236 передбачено, що до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби та до картки особового рахунку платника податку передаються суми зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість лише після набрання судовим рішенням законної сили (якщо судовим рішенням буде відмовлено у задоволенні позову платника податків про скасування відповідного ППР), а, відповідно, зменшення від'ємного значення ПДВ враховується податковим органом в картці особового рахунку при розрахунку податкових зобов'язань платника податків з ПДВ лише після набрання таким судовим рішенням законної сили.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів суд приходить до думки про те, що висновок податкового органу (відповідача у справі), що ТОВ «ДБК» зобов'язано враховувати висновки акту перевірки №991/2202/31890921 від 21.11.2013р. та винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення №0003642202 від 06.12.2013р. про зменшення від’ємного значення з ПДВ та не мало права відображати вказане від'ємне значення у декларації за листопад 2013 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі №804/702/14 про оскарження податкового повідомлення-рішення №0003642202 від 06.12.2013р. суперечить положенням п.4.4 та п 4.5 Порядку №1236.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому необхідно зазначити, що судом було встановлено що на момент розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції податкове повідомлення-рішення №0003642202 від 06.12.2013р. про зменшення від’ємного значення з ПДВ, яке стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000182204 від 17.01.2014р., було оскаржено платником податків в судовому порядку, та, згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/702/14 від 11.02.2014р., було скасовано, а на момент апеляційного розгляду даної справи постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/702/14 від 11.02.2014р. набрала законної сили / а.с. 160/.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що норми чинного податкового законодавства України не містять заборони декларування від'ємного значення з ПДВ, у випадку, якщо винесене податковим органом податкове повідомлення-рішення про його зменшення оскаржується платником податків в порядку адміністративного оскарження та/або судового оскарження.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ТОВ «ДБК» правомірно відобразило суму від’ємного значення з ПДВ в розмірі 3079400 грн. в декларації за листопад 2013 р., а податкове повідомлення-рішення №0000182204 від 17.01.2014р. про зменшення суми від'ємного значення ПДВ (ряд.24 декларації за листопад 2013р.) на суму 3079400грн., є незаконним та порушує права ТОВ «ДБК» як платника ПДВ, а дії відповідача у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, щодо прийняття вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження у даній справі, лише із посиланням на податкове повідомлення-рішення №0003642202 від 06.12.2013р., яким зменшено суму від’ємного значення з ПДВ за вересень 2013р., є таким, що не відповідає приписам Податкового кодексу України, при цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем у справі в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України під час розгляду даної справи , які судом першої так і апеляційної інстанції, не було надано суду будь-яких інших доказів правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення №0000182204 від 17.01.2014р., яке є предметом оскарження у даній справі.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду дано справи у їх сукупності та приймаючи до уваги вищенаведені норми чинного податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про обґрунтованість заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив правильне рішення про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0000182204 від 17.01.2014р.

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 24.02.2014р у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача – ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки відповідачем доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2014р. у справі №804/2004/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 02.12.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко