Ухвала суду № 41732502, 13.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 рокусправа № 0870/4937/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В. Мельника В.В.

при секретарі - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р.

у справі № 0870/4937/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска» (далі - позивач)

до відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі - відповідач)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до відповідача з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 23.12.2011 № 0004562302, якими збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 37 087 грн. та № 0004572302, яким нараховано податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем у сумі 32 249 грн. та штрафні санкції у сумі 1,0 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 23.12.2011 року № 0004562302 та № 0004572302.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем не надано доказів, що будь-які бухгалтерські документи або цивільно-правовий договір укладено з порушенням встановлених вимог. Також, відповідачем не надано доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач вважає, що судом не прийнято до уваги, що до перевірки не надані довіреності на отримання спецодягу та товарно-транспортні накладні, талони замовника та путьові листи, які підтверджують транспортування товару. Під час перевірки перевіряючи ми було враховано акт перевірки ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» від 02.08.2011 ороку № 3547/2302/37458020, надісланий ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, згідно якого діяльність ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» визнана фіктивною.

Як вказує відповідач, в акті перевірки зазначено, що у ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» відсутні основні та транспортні засоби, управлінський та технічний персонал, оборотні кошти, виробничі активи. За юридичною адресою вказане підприємство не знаходиться. Згідно висновку НДЕКЦ при ГУМВС України у Харківській області від 07.06.2011 року № 220 підписи на податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень 2011 року, розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2011 року, реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за травень 2011 року від імені керівника ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» ОСОБА_1 виконані іншою особою.

Представники сторін до суду не прибули. Про час та місце судового розгляду сторони сповіщено належним чином.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «ВКФ «Плутон-Трейд» за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р., за результатами якої складено акт від 09.12.2011р.№ 266/23-2/33004756.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлені наступні порушення:

- п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток у 2 кварталі 2011 року на 37 087,00 грн.;

- п. 198.6 ст. 198,- п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 32 249,00 грн. (в тому числі: за травень 2011 року - 20 836,00 грн., за червень 2011 року - 11 413,00 грн.).

Перевіркою встановлено, що позивачем завищено валові витрати у 2 кварталі 2011 року на 161 246,00 грн. та податковий кредит з ПДВ на загальну суму 32 249,00 грн., у т. ч. травень 2011 року - 20 836,00 грн., червень 2011 року - 11 413,00 грн.

За результатом розгляду матеріалів перевірки, винесені податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011р. № 0004562302, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 37 087 грн. та податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011р. № 0004572302, яким нараховані податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем у сумі 32 249,0 грн. та штрафні санкції у сумі 1,0 грн.

Так, під час проведення перевірки було встановлено що позивачем надано документи ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», відповідно до яких останній постачав позивачу товарно-матеріальні цінності.

Під час перевірки перевіряючими було встановлено, що підприємством в порушення норм чинного законодавства, до складу валових витрат підприємством включені суми витрат за ТМЦ (спецодяг) на загальну суму 161 246,34 грн. відповідно видаткових накладних (№ 40506 від 04.05.2011р. - 40 682,00 грн., № 40504 від 04.05.2011р. - 13 910,56 грн., № 50501 від 05.05.2011р. - 7 500,86 грн., № 60505 від 06.05.2011р. - 17 884,50 грн., № 120506 від 12.05.2011р. - 14 862,00 грн., № 240503 від 24.05.2011р. - 9 342,00 грн., № 10605 від 01.06.2011р. - 20 600.54 грн.,. № 010609 від 01.06.2011р. - 10 352,73 грн., № 030608 від 03.06.2011р. - 26 111,17 грн.); до податковою кредиту ПДВ на загальну суму 32 249.00 грн. згідно податкових накладних: (№40506 від 04.05.2011р. - 8 136,40 грн., № 40504 від 04.05.2011р. - 2 782,11 грн., № 50501 від 05 05.2011р. - 1 500,17 грн., № 60505 від 06.05.2011р. - 3 576,90 грн., № 120506 від 12.05.2011р; - 2 972,40грн., № 240503 від 24.05.2011р. - 1 868,40 грн., № 10605 від 01.06.2011р. - 4 120,11 грн., № 010609 від 01.06.2011р. - 2 070,55 грн., № 030608 від 03.06.2011р. - 5 222,23 грн.). наданих ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» на підставі укладеного договору № 010511 від 01.05.2011р.

Оплата за ТМЦ відбувалася у безготівковій формі, згідно з наданими банківськими документами.

До перевірки не надані довіреності на отримання спецодягу та товарно-транспортні накладні, талони замовника та путьові листи, які підтверджують транспортування товару.

Під час перевірки перевіряючими було враховано акт перевірки ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» від 02.08.2011р. № 3547/2302/37458020, надісланий ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, яким визнана діяльність ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» фіктивною.

Враховуючи те, що у контрагента позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні в достатній кількості трудові ресурси, власні чи орендовані транспортні засоби та інше обладнання, яке необхідно для виконання договорів підряду та субпідряду, то угоди укладені із ними не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Суд першої інстанції та колегія суддів не погоджується з таким висновком відповідача з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін в суді першої інстанції, підставами донарахування сум податку на прибуток та податку на додану вартість стали первинні документи виписані контрагентом позивача - ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» на підставі вчинених нікчемних правочинів.

Разом з тим, позивачем надано до перевірки та до суду видаткові накладні на придбання товару № 40506, № 40504, № 50501, № 60505, № 120506, № 240503, № 10605, № 010609, № 030608, податкові накладні № 40506, № 40504, № 50502, № 60508, № 120506, № 240503, № 10606, № 10614, № 30608, банківські виписки про проведення розрахунків за отримані товари № 219 від 13.05.11, № 220 від 16.05.11, № 225 від 20.05.11, № 226 від 23.05.11, № 227 від 26.05.11, № 231 від 07.06.11, № 232 від 07.06.11, № 236 від 17.06.11, № 230 від 22.06.11.

Факт використання придбаних у ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» товарів у власній господарській діяльності підтверджено договорами купівлі-продажу, а саме: договором № 020-032-AG11 від 21.02.2011р. з ТВВПХЗ «Коагулянт»; договором № 111 01 678 від 06.01.2011р. з ПАТ «Електро-металургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна»; договорами № 169/10 від 30.08.2010р. та № 181/11 від 29.09.2011р. з ДП «Морський торговельний Бердянський порт»; договорами № 306 від 12.06.2009р. та № 475 від 27.07.2011р. з ПАТ «Запорізький оліяжир комбінат»; договором № 7 від 04.01.2011р. з ТОВ ПК «Техноліт»; договором № 12 від 04.04.2011р. з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2; договором № 12328 від 02.06.2011р. з ТОВ «Дебют».

Факти використання придбаних товарів саме у господарській діяльності, підтверджується самим актом перевірки та валовим доходом, задекларованим позивачем.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Апеляційна скарга не містить жодних зауважень щодо змісту конкретних первинних документів на предмет їх відповідності вимогам закону.

За таких обставин слід дійти висновку, що під час здійснення перевірки та судового розгляду справи позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження факту здійснення господарських операцій.

Актом перевірки не спростовується той факт, що ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» на момент здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем було зареєстроване у встановленому порядку як платник ПДВ, який мав право виписувати та надавати податкові накладні.

Крім того, на день розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідач на неодноразові вимоги суду не надав судових рішень та судових вироків, які б були підтвердженням фіктивної діяльності ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», визнання недійсними його установчих документів, та/або злочинної діяльності (скоєння злочинів) посадовими осібами цього підприємства та позивача.

За приписами Податкового кодексу України, зокрема п.п. 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140. статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складну валових витрат, згідно п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, слід погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач належним доказами підтвердив визначені ним показники податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток за операціями з ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд».

Доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, не приймаються судом апеляційної інстанції, виходячи з такого.

В обґрунтування правомірності податкових повідомлень-рішень відповідач посилається на акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 20.08.2011 року № 3547/2302/37458020 про проведення позапланової перевірки ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» у якому зазначено, що у ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» відсутні основні та транспортні засоби, управлінський та технічний персонал, оборотні кошти, виробничі активи. За юридичною адресою вказане підприємство не знаходиться. Згідно висновку НДЕКЦ при ГУМВС України у Харківській області від 07.06.2011 року № 220 підписи на податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень 2011 року, розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2011 року, реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за травень 2011 року від імені керівника ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» ОСОБА_1 виконані іншою особою.

Посилання відповідача на названий акт перевірки не приймаються судом з наступних підстав.

Поняття недійсного правочину та його визначення міститься у Цивільному кодексі України, норми якого згідно ст. 2 ЦК України на податкові правовідносини не поширюються.

Крім того, слід зазначити, що податкове законодавство не пов'язує показники податкового обліку осіб з обставинами щодо дійсності правочинів, які вчиняються платниками податків.

Що стосується доводів відповідача про відсутність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», слід зазначити наступне.

Як зазначено вище, позивач надав належні докази щодо здійснення господарських операцій.

Контрагент позивача ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» на момент здійснення господарських операцій знаходився на податковому обліку як платник ПДВ, його свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення цих господарських операцій не було анульовано.

Судових рішень, які б були підтвердженням фіктивної діяльності ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», визнання недійсними його установчих документів та/або злочинної діяльності (скоєння злочинів) посадових осіб названого підприємства та позивача, відповідачем не надано.

Податкове законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання валових витрат та податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Доводи відповідача щодо відсутності документів на транспортування товару та договору поставки не приймаються судом, оскільки доказів стосовно того, що транспортування товару не було здійснено продавцем - ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» податковим органом не надано.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що під час судового розгляду відповідач не надав беззаперечних доказів щодо відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд».

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з зазначеного, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя слід залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. - без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. у справі № 0870/4937/12 - без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: В.В. Мельник