Постанова № 41732477, 27.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"27" травня 2014 р. справа № 2а-10841/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 р. у справі № 2а-10841/10/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства "РЕГОМ"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області,

треті особи - Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області, Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі (правонаступник - Криворізька центральна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби),

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в частині, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі) № 0000250610/0 від 18.08.2010 р. в частині визначення основного платежу - на суму 312 594 грн. 93 коп., штрафних (фінансових) санкцій - на суму 122 340 грн. 88 коп.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено повністю. Суд скасував спірне податкове повідомлення-рішення, посилаючись на те, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 111/08-06-125/3/00190791 від 09.08.2010 р. щодо заниження ВАТ "Регом" збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 312 594 грн. 93 коп. (зокрема, щодо розміщення промислових відходів IV класу небезпеки), не відповідають нормам законодавства України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Криворізька центральна МДПІ оскаржила її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи. Просить скасувати постанову суду та відмовити в позові.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання учасники процесу не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 14.06.2010 р. по 02.08.2010 р. СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Регом" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт № 111/08-06-125/3/00190791 від 09.08.2010 р. (т. 1 а.с. 12-70).

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення платником податків п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 01.09.1999 р. "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого ВАТ "Регом" нараховано та сплачено збір за забруднення навколишнього природного середовища в частині збору за розміщення відходів як суму збору, обчисленого в межах ліміту, що призвело до заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 336 941 грн. 17 коп., в тому числі: за ІІІ квартал 2009 року - 304 462 грн. 78 коп., за IV квартал 2009 року - 32 478 грн. 39 коп. (т. 1 а.с. 69).

Зокрема, в ході перевірки повноти нарахування та своєчасності сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища ВАТ "Регом" (в частині розміщення відходів) за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2010 р. встановлено, що при нарахуванні збору підприємство користується лімітами на утворення та розміщення відходів № 175 на 2009 рік, № 183 на 2010 рік, погодженими Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області і затвердженими Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. При цьому, підприємством отримані ліміти на утворення відходів, а ліміти на розміщення відходів - відсутні.

При проведенні перевірки, службовими особами СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі було використано висновки, викладені в акті перевірки Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, що проводилась у період з 07 по 15 червня 2010 р., за результатами якої складено відповідний акт (т. 1 а.с. 7-9), яким встановлено, що розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2009 рік виконано ВАТ "Регом" недостовірно, а саме, підприємством не отримано на розміщення відходів значущих лімітів, внаслідок чого, сума збору в розділі "нараховано збору за розміщення відходів" повинна розраховуватися як сума збору, обчисленого за понадлімітні обсяги відходів - в десятикратному розмірі, водночас, фактично за 2009 рік суму збору в розділі "нараховано збору за розміщення відходів" визначено як суму збору, обчисленого в межах ліміту. На підставі цього, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було зроблено висновок, що форма статзвітності № 1 екологічні витрати та податковий розрахунок збору за забруднення відходів ВАТ "Регом" недостовірні, що є порушенням ст. 17 Закону України "Про відходи" та ст. 44 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

З урахуванням вказаних висновків Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі зроблено висновок про порушення ВАТ "Регом" п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.1999 р. № 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого у 2009 році підприємство нараховувало та сплачувало збір за забруднення навколишнього природного середовища в частині збору за розміщення відходів, як суму збору, обчислену в межах ліміту, що призвело до заниження збору в сумі 336 941 грн. 17 коп., у тому числі: ІІІ квартал 2009 року - 304 462 грн. 78 коп., IV квартал 2009 року - 32 478 грн. 39 коп.

Суд першої інстанції виходив з того, що відмова Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області у наданні дозволу ВАТ "Регом" на розміщення відходів IV класу небезпеки на полігоні твердих побутових відходів в земельному відводі шахти "Родина" м. Кривого Рогу не відповідає нормам законодавства України, а в 2009 році ВАТ "Регом" мало передбачене законодавством право на розміщення відходів IV класу небезпеки, які використовуються як ізолюючий матеріал, на полігоні твердих побутових відходів в земельному відводі шахти "Родина" м. Кривого Рогу, яке експлуатується ТОВ "Екоспецтранс", що було підтверджено висновком Головного державного санітарного лікаря м. Кривого Рогу від 28.03.2008 р. При цьому, суд зазначає, що згідно листа № 4-622-11-1 від 19.03.2010 р., Державне управління охорони навколишнього природного середовища не заперечувало проти розміщення ВАТ "Регом" у 2010 році відпрацьованих формувальних сумішей та шлаків ливарного виробництва на полігоні твердих побутових відходів в районі шахти "Родина", що належить ТОВ "Екоспецтранс" (т. 1 а.с. 150).

Суд зазначає, що відсутність у ВАТ "Регом" лімітів на розміщення відходів IV класу небезпеки обумовлена протиправними відмовами Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області. Водночас, за відсутності визначеного органами місцевого самоврядування полігону для розміщення промислових відходів, розміщення ВАТ "Регом" зазначених відходів на полігоні твердих побутових відходів в межах норм, встановлених законодавством України, є правомірним, та не призвело до позалімітного забруднення навколишнього природного середовища.

За викладених обставин, суд першої інстанції вирішив, що висновки СДПІ по роботі з ПГМК у м. Кривому Розі, викладені у акті перевірки № 111/08-06-125/3/00190791 від 09.08.2010 р. щодо заниження ВАТ "Регом" збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 312 594 грн. 93 коп. (зокрема, щодо розміщення промислових відходів IV класу небезпеки), не відповідають нормам законодавства України.

Колегія суддів вважає, що така правова позиція суду першої інстанції є помилковою з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" збір за забруднення навколишнього природного середовища відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 44 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлений збір за забруднення навколишнього природного середовища, який визначається на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Статтею 17 наведеного Закону України до компетенції Кабінету Міністрів України віднесено встановлення порядку визначення збору та її граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інших видів шкідливого впливу.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про відходи" за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Одержані кошти зараховуються до відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища згідно із законом. Нормативи плати за розміщення відходів визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №303 затверджений Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (надалі - Порядок № 303), згідно п.2 якого збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів.

Згідно абзацу 2 пункту 4 Порядку № 303 суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України за № 162/379 від 19.07.99р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за № 544/3837, затверджена Iнструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, згідно до п. 2.1 якої платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Згідно до п.п.3.2. п. 3 цієї Iнструкції об'єктом обчислення збору є у тому числі обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

Відповідно до пунктів 14, 15 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою КМУ N 303 від 01.03.1999 року, контроль за дотриманням лімітів скидів та розміщення відходів здійснюється територіальними органами Мінприроди. Контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби. Органи державної податкової служби залучають за попереднім узгодженням територіальні органи Мінприроди для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки позивача, податковим органом використано дані планової перевірки позивача Державною екологічною інспекцію з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства (акт а.с. 7-10), якою встановлено, що ВАТ "Регом" на 2009 рік не отримало на розміщення відходів значущих лімітів, в зв'язку з чим сума збору має обраховуватись в десятикратному розмірі за понадлімітні обсяги відходів. Отже, порушення, яке призвело до заниженні збору та донарахування податковим органом податкових зобов'язань та штрафних санкцій по суті встановлено Державною екологічною інспекцією, яка є третьою особою в справі.

Суд першої інстанції, надаючи оцінку діям Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області щодо відмови у наданні дозволу ВАТ "Регом" на розміщення відходів IV класу небезпеки на полігоні твердих побутових відходів в земельному відводі шахти "Родина" м. Кривого Рогу такою, що не відповідає нормам законодавства України, на думку колегії суддів, допустив порушення процесуального закону, оскільки зробив висновки по відношенню до особи, яка не була стороною в справі та її дії не можуть були предметом даного спору.

Аналізуючи вимоги Державних санітарних норм і правил 2.2.7.029-99 щодо правомірності розміщення відходів IV класу небезпеки позивачем на полігон твердих побутових відходів та відсутності негативних екологічних наслідків розміщення зазначених відходів, суд першої інстанції не враховує, що перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства не відноситься до компетенції податкового органу, повноваження якого на той час були унормовані Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У відповідності до п. 1, абз. "б" п.п. 1 п. 4. Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.12.2006 р. N548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за N 120/13387, що діяло на час перевірки, Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції; відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, державний контроль за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вирішив справу в іншій площині, ніж передбачає предмет спору, оскільки де-юре, відповідачем було встановлено відсутність лімітів на розміщення відходів, а в спорі щодо правомірності розміщення відходів без лімітів податковий орган не є належним відповідачем.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів не встановила порушень зазначених норм з боку відповідача під час прийняття оскаржуваних повідомлень рішень, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Криворізької Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 р. у справі № 2а-10841/10/0470 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун