Постанова № 41732460, 04.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2014 р. Справа № 917/1491/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача - Шевельова Є.О., довіреність №731/2013 від 20 грудня 2013 року,

відповідача - Пузакова М.М., довіреність б\н від 03 березня 2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3181 Х/1-6) на рішення господарського суду Полтавської області від 11 вересня 2014 року у справі № 917/1491/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування", м. Київ,

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна", м. Полтава

про відшкодування шкоди в розмірі 28609,28 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11 вересня 2014 року по справі № 917/1491/14 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна", м. Полтава на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування", м. Київ 28099,28 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та судовий збір в сумі 1794,43 грн.

В частині стягнення 510,00 грн. франшизи - відмовлено.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-Україна", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 11 вересня 2014 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача грошових коштів по відшкодуванню шкоди в порядку регресу, оскільки Страхова компанія "Саламандра-Україна" не несе відповідальність за шкоду заподіяну транспортним засобом Shevrolet Lacetti, д.н. АА 7310 РВ, який використовувався в таксі, так як це - є порушенням умов полісу обов'язкового страхування.

Розгляд справи відкладався.

Розпорядженням секретаря судової палати №1 Харківського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2014 року, у зв'язку із відпусткою судді Черленяка М.І., для розгляду справи №917/1491/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Полтавської області від 11 вересня 2014 року залишити без змін, а апеляцій скаргу відповідача - без задоволення (вх. 11365 від 28 листопада 2014 р.).

Позивач зазначає, що той факт, що забезпечений у відповідача автомобіль використовувався як таксі, хоча даний факт документально не підтверджений, жодним чином не впливає на виникнення у його водія цивільно-правової відповідальності, а у його Страхової компанії обов'язку по сплаті страхового відшкодування, оскільки статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначений вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентованої виплати). Тобто, відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У липні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Просто - страхування" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" витрат по виплаті страхового відшкодування у розмірі 28 609,28. грн у порядку регресу.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілій внаслідок ДТП особі за договором добровільного страхування транспортного засобу, набув відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" права зворотної вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страховика особи за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв'язку з цим, позовні вимоги суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Оскільки страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами п. 12.1 статті 12 Закону України «Про страхування», то в частині вимог щодо стягнення франшизи на суму 510,00 грн. - відмовлено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як убачається із матеріалів справи, 30 серпня 2013 року між Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" та Самойленком О.А. укладений договір № 1301210 серії ПКД добровільного страхування майнових інтересів власника автомобіля "Міtsubishi Pajero", реєстраційний номер АА 0917 РВ. Строк дії договору з 31 серпня 2013 року по 30 серпня 2014 рік (а.с.7).

Відповідно до даних ДАІ, зокрема, довідки Відділу УДАІ ГУМВС України в м. Києві № 9317626 про дорожньо-транспортну пригоду та Постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2014 року у справі № 752/397/14-п (номер провадження 3/752/312/14), 11 грудня 2013 року о 08.55 год. у м. Києві на вул. Сумській сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "CHEVROLET Lacetti", реєстраційний номер АА 7310 РВ, що належить на праві власності ПП "Аспект Транссервіс" під керуванням водія Андресенка А.М. та за участю Самойленка О.А. - водія транспортного засобу "Mitsubishi Pajero", реєстраційний номер АА 0917 РВ, що належить на праві власності Кулаковій Л.В. (а.с.10-16)

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2014 року Андрусенка А.М. притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення п. 16.1. Правил дорожнього руху. Порушення Правил дорожнього руху призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів (а.с. 15-16).

Відповідно до Звіту № 10651/92205 з оцінки транспортного засобу від 17 грудня 2013 року з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Mitsubishi Pajero", реєстраційний номер АА 0917 РВ, матеріальний збиток в результаті пошкодження автомобіля в ДТП, склав 30835,70 грн. (а.с.21).

17 лютого 2014 року складений страховий акт № 92205З, де Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» визнав випадок дорожньо-транспортної пригоди як «страховий випадок» по ризику «Пошкодження внаслідок ДТП». Розмір виплати становить 27167,97 грн. (а.с.42).

01 квітня 2014 року був складений Додатковий Страховий акт, відповідно до якого розмір додаткових виплат визначений у сумі 1441,31 грн. (а.с. 45).

Відповідно до платіжних доручень № 6230 від 26 лютого 2014 року та № 10411 від 04 квітня 2014 року Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля "Mitsubishi Pajero", реєстраційний номер АА 0917 РВ у розмірі 28 609,28 грн. (а.с. 44, 47).

11 грудня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою (вих. № 04-1908) на виплату страхового відшкодування в порядку статті 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України та просив відповідача відшкодувати у порядку регресу вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля "Mitsubishi Pajero", реєстраційний номер АА 0917 РВ. (а.с. 48)

Проте, відповідач страхове відшкодування на користь позивача в порядку регресу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, сплативши страхову виплату за завдану внаслідок ДТП шкоду автомобілю "Mitsubishi Pajero", реєстраційний номер АА 0917 РВ до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В даному випадку, особою винною у скоєнні ДТП, є відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2014 року водій автомобіля "CHEVROLET Lacetti ", реєстраційний номер АА 7310 РВ - Самойленко О.А.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи те, що на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Самойленка О.А. була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Саламандра-Україна", відповідно до полісу №АС /5282154 (а.с. 126), то відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю "Mitsubishi Pajero", реєстраційний номер АА 0917 РВ, внаслідок ДТП, оскільки відповідно до укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто, відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну потерпілого, згідно з умовами Полісу №АС/5282154 власників наземних транспортних засобів, становить 50000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право зворотної вимоги до страховика винної у ДТП особи щодо виплати страхового відшкодування, з огляду на те, що відповідач, відповідно до полісу №АС/5282154 є особою, відповідальною за завдану шкоду.

У зв'язку з цим, господарський суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 28099,28 грн. відшкодування.

Щодо франшизи, колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 12 Закону), страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, та, що саме ці витрати підлягають відшкодуванню за рахунок особи, з вини якої заподіяна шкода.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у стягненні суми франшизи у розмірі 510,00 грн.

Відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки Страхова компанія «Саламандра-Україна» не несе відповідальності за шкоду заподіяну транспортним засобом "CHEVROLET Lacetti", реєстраційний номер АА 7310 РВ, який використовується в таксі, оскільки це є порушенням умов укладеного полісу обов'язкового страхування та не може бути визнаною страховим випадком.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами апеляційної скарги, оскільки такі посилання відповідача не можуть впливати на взаємовідносини, які склались між Страховиками - Страховими Компаніями, та не впливають на виникнення у Страхової компанії винуватого у ДТП обов'язку по сплаті страхового відшкодування.

Так, статтею 37 Закону України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування. Такими підставами є:

- п. 37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- п. 37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41цього Закону);

- п. 37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

- п. 37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Інших підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування Закон не містить.

Також, Закон не містить право Страховика на власний розсуд обмежувати коло транспортних засобів, що підлягають обов'язковому страхуванню, а також право Страховика на обмеження своєї відповідальності.

Таким чином, відсутня така підстава для відмови у виплаті, як використання транспортного засобу у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнту, ніж визначено договором страхування (використання автомобіля в таксі).

До того ж, як вже було зазначено вище, сам факт використання автомобіля в таксі не впливає на спірні правовідносини та на обов'язок відповідача сплатити срахове вішкодування позивачу, проте слід зазначити, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що автомобіль "CHEVROLET Lacetti", реєстраційний номер АА 7310 РВ, використовувався в таксі в період дії страхового договору - полісу №АС/5282154.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1-2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна» не спростовують висновків господарського суду Полтавської області, викладених у рішенні від 11 вересня 2014 року.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11 вересня 2014 року у справі № 917/1491/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 04.12.2014р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.