Ухвала суду № 41732443, 30.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"30" вересня 2014 р.

справа № 2а-0470/6528/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Якровенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 р. у справі № 2а-0470/6528/12

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»

до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському Дніпропетровської області

про визнання нечинними та скасування рішень, -

встановив:

11 червня 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати рішення відповідача №177, 183, 182, 181, 180, 179, 178 від 15.05.2012 року; №186, 190, 189, 188, 187, 185, 184 від 16.05.2012 року та №175, 176 від 14.05.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Постанова суду вмотивована тим, що строк виконання зобов’язань зі сплати страхових внесків позивачем настав після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія цього мораторію на виконання даних зобов’язань не поширюється.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Просить скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що ним сплачено в повному обсязі страхові внески, а тому нарахування штрафних санкцій є безпідставним, зазначає, що відповідачем в акті перевірки №3 від 21.02.2011 року вказано, що перевіркою не виявлено неповної та несвоєчасної сплати авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, а також те, що Господарським судом Дніпропетровської області від 14.10.2005 року відкрито провадження у справі про банкрутство позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, скасувавши постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, в зв’язку з чим справа розглянута за його відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач в особі його структурного підрозділу Софіївського управління по експлуатації газового господарства зареєстрований у відповідача як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 8 та 12 ст. 9 Закону України «Про Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 року платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, при цьому єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом – є недоїмкою.

Пунктом 10 ст. 20 Закону України «Про Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 року встановлено, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону України Закону України «Про Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 року встановлено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

В матеріалах справи міститься копія ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2005 року, відповідно до якої судом було порушено провадження у справі про банкрутство позивача в особі його структурного підрозділу Софіївського управління по експлуатації газового господарства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.1992 року, якою визначено поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.1992 року мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.1992 року дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов’язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на спірні правовідносини через те, що строк виконання зобов’язань зі сплати страхових внесків позивачем настав 21.02.2011 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, отже це вимоги поточних кредиторів.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та постановив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.198, ст.200, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськагаз» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 р. у справі № 2а-0470/6528/12 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, відповідно до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун