Постанова № 41732205, 02.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2014 року № 826/7219/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтепломонтаж" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтепломонтаж" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004482230 від 07 травня 2013 року. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 826/7219/13-а в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтепломонтаж" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 жовтня 2014 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтепломонтаж" задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 826/7219/13-а скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом автоматичного розподілу, адміністративну справу № 826/7219/13-а передано на розгляд судді Гарнику К.Ю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2014 року прийнято адміністративну справу № 826/7219/13-а до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17 листопада 2014 року,

У судовому засіданні 17 листопада 2014 року представник позивача підтримав адміністративній позов, просив його задовольнити. Представника відповідача заперечив проти позову, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із підпунктом75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України відповідно до наказу № 1229 від 22 квітня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з ТОВ "Онікс компані ЛТД" код ЄДРПОУ 37817014 за період лютий 2012 року, ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" код ЄДРПОУ 37817020 за період січень, лютий, березень 2012 року, ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" код ЄДРПОУ 37889288; за період травень, червень, липень 2012 року, ТОВ "КФ Горизонталь" код ЄДРПОУ 37889322 за період, травень, червень, липень 2012 p., ТОВ "Тесей ЛТД" код ЄДРПОУ 37818657 за період серпень, вересень 2012 року, ТОВ "Ю. О. Електронікс-1" ЄДРПОУ 32799525 за період жовтень, листопад 2012 року, за результатом якої складено акт перевірки від 23 квітня 2013 року № 255/1/22-3/32154970.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 115 138,9 грн., в тому числі по періодам: за січень 2012 року на суму 13030,00 грн., лютий 2012 року - 13003,00 грн., березень 2012 року - 5130,00 грн., травень 2012 року - 12595,67 грн., червень 2012 року - 5864,00 грн., липень 2012 року - 30440,00 грн., серпень 2012 року - 4789,00 грн., вересень 2012 року - 27060,00 грн., жовтень 2012 року - 2015,20 грн., листопада 2012 - 1212,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 07 травня 2013 року № 0004482230 Товариствуз обмеженою відповідальністю "Будтепломонтаж" зменшено розмір залишку від'ємного значення у розмірі 1151389 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "КФ Горизонталь", ТОВ "Тесей ЛТД", ТОВ "Ю. О. Електронікс-1».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 23 квітня 2013 року № 255/1/22-3/32154970.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 07 жовтня 2014 року, зазначила, що в порушення зазначених положень суд першої інстанції обмежився посиланнями на висновки актів перевірки контрагентів позивача, в той час як вирішуючи даний спір, необхідно було дослідити доводи викладені в акті перевірки доводи з посиланням на відповідні первинні документи, надані сторонами у справі. При цьому, судом першої інстанції не надано оцінки наданих позивачем в обґрунтування своїх доводів доказів та не зазначено підстав їх відхилення. Посилання податкового органу на пояснення гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 не є належним доказом факту відсутності їх наміру створювати підприємство в розумінні ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Відтак, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "КФ Горизонталь", ТОВ "Тесей ЛТД", ТОВ "Ю.О.Електронікс-1», використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Щодо господарських відносин із ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» судом встановлено, що між позивачем за ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» укладались наступні договори: договір № 12-01 від 04 січня 2012 року на виконання робіт по розробці проектно- конструкторської документації; № 14 від 10 січня 2012 року на виконання робіт по виготовленню фільєрних пластин живильників; № 60 від 07 грудня 2011 року на виконання робіт по ремонту системи автоматизації; № 27 від 01 лютого 2012 року на виконання робіт по шліфуванню та поліруванню ж/с живильників.

На підтвердження надання вищезазначених послуг, між позивачем та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» підписані відповідні акти виконаних робіт від 21 березня 2012 року на суму 61560,00 грн., від 30 січня 2012 року на суму 47400,00 грн., від 10 лютого 2012 року на суму 37272,00 грн., від 13 лютого 2012 року на суму 13386,00 грн.

В свою чергу, ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» виписані на адресу позивача податкові накладні № 375 від 20 січня 2012 року на суму 30780,00 грн., № 643 від 30 січня 2012 року на суму 47400,00 грн., № 163 від 10 лютого 202 року № 37272,00 грн. № 252 від 13 лютого 2012 року на суму 13386,00 грн., № 534 від 21 березня 2012 року на суму 30780,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Компанія «Мармур» укладено Договори № 43 від 23 квітня 2012 року на виконання робіт по проектуванню С.А. зерносушарки; № 50 від 28 квітня 2012 року на виконання робіт по збиранню щита управління СА; № 71 від 25 квітня 2012 року на виконання робіт по розробці документації.

На підтвердження фактичного надання послуг, позивачем надано копії актів виконаних робіт № 1 від 08 травня 2012 року на суму 30000,00 грн., № 1 від 28 травня 2012 року на суму 32400,00 грн., № 2 від 15 червня 2012 року на суму 30000,00 грн., № 1 від 02 липня 2012 року на суму 48000,00 грн., № 2 від 05 липня 2012 року на суму 54000,00 грн.

В свою чергу, ТОВ «Компанія «Мармур» виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтепломонтаж» виписано наступні податкові накладні: № 172 від 08 травня 2012 року на суму 30000,00 грн., № 817 від 28 травня 2012 року на суму 32400,00 грн., № 413 від 15 червня 2012 року на суму 30000,00 грн. № 51 від 02 липня 2012 року на суму 48000,00 грн., № 147 від 05 липня 2012 року на суму 54000,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов угоди між позивачем та ТОВ «КФ «Горизонталь» отримано продукцію згідно видаткових накладних № 05142 від 14 травня 2012 року на суму 13174,00 грн., № 06132 від 13 червня 2012 року на суму 5184,00 грн., № 07233 від 23 липня 2012 року на суму 8640,00 грн., № 07311 від 31 липня 2012 року на суму 72000,00 грн.

ТОВ «КФ «Горизонталь» виписано на адресу позивача податкові накладні № 256 від 11 травня 2012 року на суму 13174,00 грн., № 363 від 13 червня 2012 року на суму 8184,00 грн., № 827 від 23 липня 2012 року на суму 8640,00 грн., № 1103 від 31 липня 2012 року на суму 72000,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення.

Також, встановлено, що між ТОВ «Будтепломонтаж» укладено угоди з ТОВ «Тесей ЛТД», а саме: № 7/11 від 11 липня 2012 року на виконання робіт по проектуванню АСУ ТП фільтрів; № 53 від 17 липня 2012 року на виконання робіт по ремонту плат; № 7/16 від 16 липня 2012 року на виконання робіт по проектуванню АСУ ТП випарної станції; №7/18 від 18 липня 2012 року на виконання робіт по збиранню та монтажу щита АСУ ТП; № 7/17 від 17 липня 2012 року на виконання робіт по проектуванню АСУ ТП похилої дифузії.

На підтвердження надання послуг, позивачем надано копії актів виконаних робіт № 1 від 07 липня 2012 року на суму 21648,00 грн., № 2 від 17 вересня 2012 року на суму 21648,00 грн., № 1 від 22 серпня 2012 року на суму 7086,00 грн., № 1 від 10 вересня 2012 року на суму 38640,00 грн., № 1 від 14 вересня 2012 року на суму 57600,00 грн., № 1 від 24 вересня 2012 року на суму 44472,00 грн.

ТОВ «Тесей ЛТД» виписано на адресу позивача податкові накладні від 07 серпня 2012 року на суму 21648,00 грн., від 22 серпня 2012 року на суму 7086,00 грн., від 10 вересня 2012 року на суму 38640,00 грн., від 14 вересня 2012 року на суму 57600,00 грн., від 17 вересня 2012 року на суму 21648,00 грн., від 24 вересня 2012 року на суму 44472,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку.

На підставі угоди та відповідно до податкових накладних № 474 від 15 жовтня 2012 року та № 624 від 19 листопада 2012 року позивачем від ТОВ «Ю.О.Електронікс-1» отримано товари на загальну суму 19363,20 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку.

На підставі угоди та податкових накладних № 212 від 09 грудня 2011 року на суму 9792,00 грн., № 389 від 15 грудня 2011 року на суму 19950,00 грн., № 424 від 16 лютого 2012 року на суму 27360,00 грн. позивачем від ТОВ «Онікс Компані ЛТД» отримано товар на загальну суму 51102,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за перевіряємий період на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "КФ Горизонталь", ТОВ "Тесей ЛТД", ТОВ "Ю.О.Електронікс-1», у зв'язку з придбанням товарів та послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "КФ Горизонталь", ТОВ "Тесей ЛТД", ТОВ "Ю.О.Електронікс-1» - були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з надання послуг й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Матеріали справи свідчать, що замовлення робіт у ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» здійснювалось для виконання договорів, що укладені позивачем із ТОВ «Арджермек» (договір від 12 грудня 2011 року № 12/11), Fingrand LLP (договори № 10/11 від 06 жовтня 2011 року, № 10/11 від 06 жовтня 2011 року), ТОВ «Носівський цукровий завод» (договір № 09-11 від 01 вересня 2011 року), про виконання будівельно-монтажних робіт. Додатковими угодами до вказаних договорів визначено конкретні роботи, які виконувались ТОВ «Константа - Інкорпорейтед» як субпідрядником.

Замовлення робіт у ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» як субпідрядника здійснювалось для виконання договорів, що укладені позивачем з ПП «Завод «Комсомолець» (договір № 73 від 18 квітня 2012 року), ПП «НВФ «Алінека» (договір № 10/12 від 22 червня 2012 року) про виконання будівельно-монтажних робіт.

Придбані у ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» товари було поставлено ТОВ «Діорит» (рахунок № 05081 від 08 травня 2012 року, рахунок № 05211 від 21 травня 2012 року, рахунок № 07201 від 20 липня 2012 року) та ТОВ «Лукрум-2007» (рахунок № 07271 від 27 липня 2012 року).

Замовлення робіт (послуг) у ТОВ «Тесей ЛТД» здійснювалось для виконання договорів, що укладені позивачем з СТО В «Агрофірма Ясенівська» (договір № 07/12 від 09 липня 2012 року), ТОВ «Носівський цукровий завод» (рахунок № 06-20 від 20 червня 2012 року) про виконання будівельно-монтажних робіт. Додатковими угодами до вказаних договорів визначено конкретні роботи, які виконувались ТОВ «Тесей ЛТД» як субпідрядником.

Придбані у ТОВ «Ю.О.Електронікс-1» товари було поставлено ДП «Придніпровський завод теплоізоляційних матеріалів» (рахунок № 10122 від 12 жовтня 2012 року) та ПП «Бовіа» (рахунок № 14112 від 14 листопада 2012 року).

Придбані у ТОВ «Онікс Компані ЛТД» товари було поставлено ТОВ «Діорит» (рахунок № 12071 від 07 грудня 2011 року), ПП «БК «Стройтрейд» (рахунок №11101 від 10 листопада 2011 року), ТОВ «Носівський цукровий завод» (договір №06-11 від 26 серпня 2011 року), ПП «БК «Стройтрейд» (рахунок № 11151 від 15 листопада 2011 року).

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "КФ Горизонталь", ТОВ "Тесей ЛТД", ТОВ "Ю.О.Електронікс-1», здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "КФ Горизонталь", ТОВ "Тесей ЛТД", ТОВ "Ю.О.Електронікс-1» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Суд не приймає посилання відповідача на акті перевірок та акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "КФ Горизонталь", ТОВ "Тесей ЛТД", ТОВ "Ю.О.Електронікс-1», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Слід звернути увагу, що доводами контролюючого органу щодо безтоварності операцій позивача ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "КФ Горизонталь", ТОВ "Тесей ЛТД", ТОВ "Ю.О.Електронікс-1» є висновки актів перевірок, посилань на неправильне оформлення зазначених господарських операцій або відсутність первинних документів по взаємовідносинам із контрагентами контролюючим органом ані в акті перевірки ані під час розгляду справи не наведено.

При цьому, як свідчить зміст акту перевірки від 23 квітня 2013 року № 255/1/22-3/32154970 перевіряючим надавались докази на підтвердження реальності господарських відносин позивача із ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "КФ Горизонталь", ТОВ "Тесей ЛТД", ТОВ "Ю.О.Електронікс-1», проте, контролюючим органом неправомірно не взяті до уваги первинні документи та зроблені висновки про безтоварність господарських операцій лише на підставі актів перевірок контрагентів

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Онікс компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "КФ Горизонталь", ТОВ "Тесей ЛТД", ТОВ "Ю.О.Електронікс-1», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 07 травня 2013 року № 0004482230 підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтепломонтаж» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов з обмеженою відповідальністю «Будтепломонтаж» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 07 травня 2013 року № 0004482230.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник