Постанова № 41732162, 21.11.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4275/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретаріЮхименко А. Г. за участі:позивача та представника відповідача Подлюк Г.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В поданій до суду позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 30.09.2014 року №001862100 про застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в загальному розмірі 27000,0 грн.

На думку позивача, зазначене податкове-повідомлення рішення суперечить ст.58 Конституції України, оскільки для визначення розміру штрафних санкцій відповідач застосував ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в редакції, яка діяла не на час вчинення позивачем правопорушення, а на дату прийняття рішення.

Вважає, що висновки відповідача щодо зберігання позивачем алкогольних напоїв з підробними акцизними марками є безпідставними, оскільки не підтверджені жодними доказами. Вказує, що висновок НДЕКЦ від 20.05.14 року № 442х/47т проведеного дослідження алкогольної продукції та марок акцизного податку, яким встановлена невідповідність марок акцизного податку встановленому зразку, не може слугувати доказом порушення, оскільки протоколом огляду та вилучення від 08.05.14 року марки акцизного податку не описувались, тому не можливо встановити, чи були предметом експертного дослідження саме ті алкогольні напої, які вилучені із складу-магазину позивача.

Крім того, зазначає також, що висновки відповідача щодо продажу алкогольних напоїв, за цінами, нижчими, від встановлених мінімальних роздрібних цін, не відповідають дійсності, оскільки фіскальний чек на суму 42,50 грн. про продаж алкогольного напою вибито помилково, що підтверджується актом від 16.05.2014 року про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає спірне податкове повідомлення-рішення від 30.09.2014 року №001862100 про застосування штрафних санкцій в сумі 27000 грн. законним, оскільки факт порушення позивачем п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" та ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (надалі - Закон №481/95-ВР), встановлене перевіркою, результати якої оформлені актом від 16.05.2014 року №048/22/01/21-22211903272. Для визначення розміру штрафних санкцій за порушення Закону №481/95-ВР відповідач застосував ст.17 Закон №481/95-ВР в редакції, діючій на дату прийняття рішення, оскільки відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з урахуванням наведеного нижче.

Суд встановив, що відповідно до наказу № 414 від 15.05.2014 року "Про проведення фактичної перевірки" на підставі направлень №№ 583 і 584 від 15.03.2014 року працівниками Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведена фактична перевірка з питань дотримання позивачем вимог законодавства України під час провадження діяльності з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в магазині, розташованому по вул.Тітова, 59 в м.Шепетівці.

За результатами перевірки складений акт №048/22/01/21-2221903272 від 16.05.2014 року, яким зафіксований факт реалізації горілки "Франківська" за ціною 42,50 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 16.05.2014 року, нижчою, ніж мінімальна роздрібна ціна, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №975 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", якою встановлена мінімальна ціна горілки міцність 40% та місткість 0,75л. в роздрібній торгівлі 45,15 грн., а також факт зберігання алкогольної продукції, маркованої марками акцизного податку з ознаками підробки. Акт перевірки позивач підписав без зауважень.

В процесі перевірки відповідно до протоколу огляду від 08.05.2014 року перевірячими здійснено вилучення алкогольної продукції, на якій були прикріплені по дві стрічки паперу: марка акцизного збору та стрічка із зображенням "Козачок", для проведення експертизи. Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.05.2014 року №686/9318/14-к накладений арешт на тимчасово вилучене у позивача майно - алкогольну продукцію, придбані відповідно до видаткової накладної від 11.09.2013 року №РО-0000266.

В подальшому, постановою слідчого з ОВС відділу планування та моніторингу слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області від 15.05.2014 року призначена комплексна судова експертиза зазначених харчових продуктів (спиртовмісних сумішей) та технічна експертиза документів. Експертизою встановлено, що розміщені на пляшках з алкогольними напоями акцизні марки з відповідними реквізитами не відповідають встановленому зразку, що виготовляється Держзнак ПК «Україна» (Висновок експерта НДЕКЦ від 20.05.2014 року № 442х/47).

На підставі акту перевірки та результатів експертного дослідження відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.09.2014 року №0001862100 про застосування штрафних санкцій в загальній сумі 27000,0 грн., в тому числі: 10000,0 грн. - за роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої та 17000,0 грн. - за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду.

Досліджуючи правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до ст.16 Закону №485/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно до статті 17 Закону №485/95-ВР за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Факт порушення позивачем постанови Кабінету Міністрів України №975 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", якою встановлена мінімальна ціна горілки міцність 40% та місткість 0,75л. в роздрібній торгівлі 45,15 грн., №048/22/01/21-2221903272 від 16.05.2014 року, та реалізації горілки "Франківська" за ціною 42,50 грн., нижчою, ніж мінімальна роздрібна ціна, підтверджується матерілами справи.

При цьому, суд вважає необгрунтованими доводи позивача щодо відсутності факту реалізації алкогольного напою за ціною 42,50 грн. та помилкового проведення зазначеної операції через РРО, на підтвердження яких наданий акт від 16.05.2014 року, оскільки акт перевірки, яким зафіксований факт порушення, підписаний позивачем особисто без зауважень, а повернення горілки "Франківська" здійснене перевіряючими в порядку пп.20.1.11 п.20.1 ст.20 ПК України після завершення перевірки.

Відтак, відповідач правомірно застосував до позивача штраф в розмірі 10000,0 грн., встановленому ст. 17 Закону №485/95-ВР, за продаж алкогольних напоїв за ціною, нижчою, за встановлені мінімальні роздрібні ціни.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481/95, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.п.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпунктом 14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що маркуванням алкогольних напоїв є наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

В силу п.226.6 ст.226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки (п.226.7 ст.226 ПК України).

Згідно з п.226.9 ст.226 ПК України, вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Аналогічні приписи містяться у п.20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

Згідно з п.226.11 ст.226 ПК України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Пунктом 228.9 ст.228 ПК України визначено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону №481/95, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000,0 гривень.

При цьому ч.2 ст.17 Закону №481/95 коло суб'єктів відповідальності не обмежено виробниками або імпортерами, які забезпечують належне маркування алкогольних напоїв, а відтак зазначений штраф застосовується до будь-яких суб'єктів господарювання, дії яких становлять об'єктивну сторону розглядуваного правопорушення.

Положення вказаної норми не ставить застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій в залежність від обізнаності останнього з фактом підробки відповідних марок акцизного збору, якими марковані придбані алкогольні напої.

Факт зберігання позивачем алкогольних напоїв «Золота пшеничка» та «Рідна столиця» з підробленими марками акцизного податку, підтверджується актом перевірки від 16.05.2014 року, висновком судового експерта НДЕКЦ від 20.05.2014 року № 442х/47т та іншими доказами, наявними в матерілах справи.

При цьому, відсутність у протоколі огляду від 08.05.2014 року приміщення складу-магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_1, в процесі якого вилучені 270 пляшок з етикеткою «Золота пшеничка» та 47 пляшок з етикеткою «Рідна столиця» опису марок акцизного збору на цих пляшках, не спростовує факт порушення позивачем вимог Закону. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 14.05.2014 року про накладення арешту на вилучене майно позивача, встановлено, що зазначені алкогольні напої, належать ФОП ОСОБА_4 (позивачу). Саме ці алкогольні напої на підставі постанови слідчого від 15.05.2014 року надані судовому експерту для дослідження. Суд також враховує, що вилучення алкогольних напоїв та їх опечатування відбувалось в присутності позивача, який не оскаржив дії службових осіб під час вилучення, та підписав акт перевірки і протокол огляду без зауважень та заперечень.

Суд вважає безпідставними доводи позивача щодо необхідності застосування відповідачем для визначення розміру штрафних санкції ст.17 Закону №481/95-ВР в редакції, чинній на дату вчинення позивачем порушення ст.11-1 Закону №481/95-ВР (станом на 16.05.2014 року) у зв"язку з наведеним нижче.

Частина 1 ст. 58 Конституції України, передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 у Справі N 1-7/ (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказав, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Одночасно Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що це не означає, що закладений у статті 58 Конституції України конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відтак, ПК України містить пряму вказівку щодо застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень.

Пунктом 113.3 ст. 113 ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, контролюючі органи застосовують штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів, контроль за виконанням яких покладених на ці органи, у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України, чинними на момент застосування санкцій.

Аналогічна позиція викладена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 року 32198/11/13-11.

Суд вважає, що порушення відповідачем встановленого пунктом 86.8 статті 86 ПК України строку для прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 року №0001862100 про застосування штрафних санкцій не може, слугувати підставою для його скасування, оскільки факт порушення позивачем законодавства встановлений судом. При цьому, суду враховує, що матеріали перевірки стану дотримання вимог законодавства під час проведення діяльності, пов'язаної з обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів у позивача для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій відповідач отримав 19.09.2014 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією супровідного листа, та прийняте в межах 10-ти денного строку, визначеного п.86.8 ст.86 ПК України, з моменту їх отримання.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 71 цього Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене відповідачем доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 року №0001862100 про застосування штрафних санкцій, відтак позовні вимоги про його скасування не підлягають до задоволення

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ст.ст. 11, ст. 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2914 року №0001862100 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2014 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук"Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук