Рішення № 41731636, 01.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/3717/14 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 640/5150/13-ц Діденко С.А.

Категорія: договірні Доповідач - Швецова Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Піддубного Р.М., Малінської С.М.

за участі секретаря - Андрійко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківводоканал»

на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила здійснити повірку приладів обліку холодної та гарячої води встановлених в її квартирі розташованій, за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок КП «Харківводоканал»; зобов'язати КП «Харківводоканал» скасувати нарахування за період з жовтня 2012 року по дату взяття на облік приладів обліку холодної та гарячої води в кількості чотирьох штук, встановлених в квартирі; зобов'язати КП «Харківводоканал» провести перерахунок нарахувань за спожиту холодну та гарячу воду за весь період, починаючи з жовтня 2012р., виходячи з фактичних даних показань приладів обліку холодної та гарячої води, встановлених в квартирі позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що в її квартирі, за адресою: АДРЕСА_2 було встановлено та опломбовано чотири прилади обліку холодної та гарячої води.

Наприкінці травня 2012 року на адресу позивача надійшло повідомлення начальника АВ Київського району АС (а) ФО ДЗ департаменту збуту КП «Харківводоканал» щодо необхідності проходження державної повірки приладів обліку холодної та горячої води з 1 липня по 30 вересня 2012 року.

У зв'язку з чим, ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою , в якій просила провести повірку лічильників холодної і гарячої води за рахунок відповідача з посиланням на нормативні акти щодо обов'язку проведення періодичної повірки за рахунок підприємства, яке надає послугу з водопостачання.

Відповідач в запереченнях на позов посилався на те, що КП «Харківводоканал» не є виконавцем відповідних послуг, проведення повірки не є предметом діяльності підприємства , яке немає на це ліцензії або дозволу на виконання таких робіт . Вважає себе неналежним відповідачем.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10 липня 2013 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20 листопада 2013 року рішення районного суду та ухвалу апеляційного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконною відмову КП «Харківводоканал» у здійсненні повірки приладів обліку холодної та гарячої води, встановлених у квартирі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 за рахунок КП «Харківводоканал».

Зобов'язано КП «Харківводоканал» скасувати незаконні нарахування за період з 1 жовтня 2012 року по 20 червня 2013 року щодо позивача за спожиту холодну і гарячу воду.

Зобов'язано КП «Харківводоканал» провести перерахунок нарахувань за спожиту холодну та гарячу воду за період з 1 жовтня 2012 року по 20 червня 2013 року відповідно до фактичних показань приладів обліку холодної і гарячої води, встановлених в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_4.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2014 року зобов»язано КП « Харківводоканал» відновити на обліку прилади обліку холодної та гарячої води в кількості чотирьох штук у квартирі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 за рахунок КП «Харківводоканал».

В апеляційній скарзі КП «Харківводоканал», з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського районного суду міста Харкові від 01 квітня 2014 року та ухвалити по справі нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2014 року року не оскаржене.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія приходить до наступного.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення щодо визнання незаконною відмову КП «Харківводоканал» у здійсненні повірки приладів обліку холодної та гарячої води, встановлених у квартирі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 за рахунок КП «Харківводоканал», зобов'язанні КП «Харківводоканал» скасувати незаконні нарахування за період з 1 жовтня 2012 року по 20 червня 2013 року щодо позивача за спожиту холодну і гарячу воду, зобов'язанні КП «Харківводоканал» провести перерахунок нарахувань за спожиту холодну та гарячу воду за період з 1 жовтня 2012 року по 20 червня 2013 року відповідно до фактичних показань приладів обліку холодної ті гарячої води, встановлених в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_4, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є виконавцем послуг з водопостачання, а тому на ньому лежить обов'язок по повірці лічильників води встановлених у квартирі позивачів та обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав, передбачений законодавством.

З таким висновком суду, судова колегія частково не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка зареєстрована і проживає в за адресою: АДРЕСА_1, де на вводах у квартиру встановлені лічильники холодної та гарячої води.

Наприкінці травня 2012 року настав термін повірки приладів обліку і відповідачем було направлено позивачу повідомлення про необхідність такої повірки у тримісячний місячний термін. А у разі їх не проведення лічильники будуть зняті з обліку та нарахування буде здійснюватися згідно норм споживання. ( а.с. 9)

Оскільки повірка приборів обліку не проведена відповідач проводив нарахування плати за спожиту воду без врахування показань приборів обліку за нормами споживання води.

Відповідно до п.9,10,15,21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ У від 21 липня 2005 року № 630 засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт ( у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Згідно із ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 113 від 11 лютого 1998 року повірка засобів вимірювальної техніки це встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик.

Відповідно до ч.3 ст.28 вказаного Закону порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до п.1.3 наказу Держжитлокомунгоспу України від 25 квітня 2005 року № 60 «Про затвердження порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді» виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у п.1.1 Порядку може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у ч.2 ст.21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі ст.31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавець житлово-комунальних послуг здійснює розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подає їх для затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Витрати, що понесені підприємством (виконавцем), мають бути відшкодовані споживачами через тариф (ціну) на відповідні послуги.

Відповідно до п.16 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМ України від 12 липня 2006 року № 959 та п.17 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ № 955 від 10.07.2006 року до складу витрат із збуту послуг з централізованого водопостачання та водовідведення включаються : витрати з операційної діяльності,безпосередньо пов'язаної із збутом таких послуг, зокрема з періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом (включаючи демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) засобів обліку води (за їх наявності), якщо зазначені засоби є власністю підприємства. Такі витрати включаються до тарифів лише для тих споживачів, що проживають у будинках, обладнаних будинковими засобами обліку, в тому числі у приватному секторі. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) засобів обліку води здійснюється за рахунок підприємства, якщо зазначені засоби є власністю підприємства. Такі витрати включаються до тарифів лише для тих споживачів, що проживають у будинках, обладнаних будинковими засобами обліку, що належать підприємству.

Якщо засоби обліку знаходяться у власності мешканців будинку, то періодична повірка обслуговування та ремонт здійснюються за їх рахунок.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.12.1998 року № 1407, з наступними змінами від 18.05.2005 № 563. КП « ВТП « Вода», правонаступником якого є КП « Харківводоканал», визначена виконавцем послуг з централізованого водопостачання, а згідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 та від 04.06.2006 № 806 - виконавцем послуг в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж водозабезпечення.

Судова колегія приходить до висновку, суд першої інстанції, відповідно до ст.ст. 20, 21 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» дійшов правильного висновку, що відповідач взяв на себе обов»язок здійснювати виконання робіт та надання послуг з водопостачання, кожному хто до нього звернеться і тому саме на відповідача покладений обов»язок щодо проведення повірки лічильника , у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж після повірки, встановлених у позивача в квартирі приладів обліку холодної та гарячої води.

Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання КП «Харківводоканал» скасувати незаконні нарахування за період з 1 жовтня 2012 року по 20 червня 2013 року щодо позивача за спожиту холодну і гарячу воду та зобов'язання КП «Харківводоканал» провести перерахунок нарахувань за спожиту холодну та гарячу воду за період з 1 жовтня 2012 року по 20 червня 2013 року відповідно до фактичних показань приладів обліку холодної ігарячої води, встановлених в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_4, судова колегія вважає, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки таких способів захисту цивільних прав та інтересів, стаття 16 ЦК не передбачає.

Посилання представника позивача ОСОБА_2 на необхідність доповнення рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає безпідставним, оскільки відповідно до ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, оскільки представник позивача з апеляційною скаргою не звертався, тому підстав для задоволення його заяви не має.

За таких обставин, рішення підлягає зміні.

Керуючись ст..1, ч.3 ст.28 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» , ч.2 ст.21 , ст..31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» , п.16 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМ України від 12 липня 2006 року № 959 , п.17 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ № 955 від 10.07.2006 року , п.1.3 наказу Держжитлокомунгоспу України від 25 квітня 2005 року № 60 «Про затвердження порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді» , ст.303, 304, 307, 309 , 313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, судова колегія ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2014 року змінити.

Скасувати рішення в частині щодо зобов'язання КП «Харківводоканал» скасувати незаконні нарахування за період з 1 жовтня 2012 року по 20 червня 2013 року щодо позивача за спожиту холодну і гарячу воду та зобов'язання КП «Харківводоканал» провести перерахунок нарахувань за спожиту холодну та гарячу воду за період з 1 жовтня 2012 року по 20 червня 2013 року відповідно до фактичних показань приладів обліку холодної ті гарячої води, встановлених в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_4 та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - Судді -