Ухвала суду № 41730139, 18.11.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1606/14 Справа № 204/6169/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Дружинін К. М. Доповідач - Капелюха В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

2014 року листопада 18 дня Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого-судді Капелюхи В.М.

суддів Васецької В.В., Стуковенкової Т.Г.

за участю:

секретаря Лісіна С.В.

прокурора Чрнобривець Ю.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2014 року, яким засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Волгоград, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- по ст. 175 ч. 1 КК України до покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 13 600 гривень.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за скоєння наступного злочину.

Він, працюючи згідно наказу № 1-К від 01.02.2007 р. директором товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажтеплострой» (ідентифікаційний код юридичної особи № 32099370), зареєстрованого 08.08.2002 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, реєстраційний номер 12241200000004415, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 404257 від 08.08.2002 р., будучи службовою особою, та відповідальним за своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної платні працівникам підприємства, в період часу з жовтня 2013 р. по грудень 2013 р., діючи умисно, в порушення вимог п. 3 ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 97, 115, 116 КЗпП України, у відповідності з якими заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, а також те, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці, безпідставно не сплачував працівникам ТОВ «Спецмонтажтеплострой» заробітну платню за виконану працю, більш ніж за один місяць, у той час, як підприємство у вказаний проміжок часу, тобто з моменту виникнення заборгованості, здійснювало господарську діяльність та отримувало обігові грошові кошти на розрахункові рахунки, належні підприємству. Отримані на розрахункові рахунки підприємства грошові кошти ОСОБА_2 витратив не на виплату заробітної платні працівникам ТОВ «Спецмонтажтеплострой», а на інші потреби підприємства, а саме: оплату зборів та податків, оплату електроенергії, розрахунок с субпідрядними підприємствами за виконанні роботи, а також погашення кредиту.

В той час, як станом на 20.05.2014 р. ТОВ "Спецмонтажтеплострой" має заборгованість із виплати заробітної плати за жовтень-лютий 2013 року на загальну суму 379 464,22 гривень, що підтверджується довідкою зазначеного підприємства від 20.05.2014 року.

Таким чином, ОСОБА_2 за проміжок праці з жовтня 2013 р. по грудень 2013 р включно, знаходячись за місцем свого працевлаштування, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Камчатськой, 47/1, безпідставно не сплатив працівникам ТОВ «Спецмонтажтеплострой» заробітну платню на загальну суму 379 464,22 гривень, а саме: ОСОБА_3 - на загальну суму 6 553,08 гривень, ОСОБА_4 - на загальну суму 6 652,11 гривень, ОСОБА_5- на загальну суму 5 929,40 гривень, ОСОБА_6 - на загальну суму 6 441,48 гривень, ОСОБА_7 - на загальну суму 6 304,60 гривень, ОСОБА_8 - на загальну суму 5 978,09 гривень, ОСОБА_9 - на загальну суму 3 579,12 гривень, ОСОБА_10 - на загальну суму 4 587,10 гривень, ОСОБА_11 - на загальну суму 3452,58 гривень, ОСОБА_12 - на загальну суму 172,89 гривень, ОСОБА_13 - на загальну суму 2272,27 гривень, ОСОБА_14 - на загальну суму 1379,77 гривень, ОСОБА_15 - на загальну суму 1519,80 гривень, ОСОБА_16 - на загальну суму 210,48 гривень, ОСОБА_17 - на загальну суму 1132,15 гривень, ОСОБА_18 - на загальну суму 720,26 гривень., ОСОБА_19 - на загальну суму 1 682,24 гривень, ОСОБА_20- на загальну суму 1 818,31 гривень, ОСОБА_21- на загальну суму 4 748,75 гривень, ОСОБА_22- на загальну суму 42 921,29 гривень, ОСОБА_23 - на загальну суму 5 949,48 гривень, ОСОБА_24 - на загальну суму 7 753,27 гривень, ОСОБА_25 - на загальну суму 8 899,55 гривень, ОСОБА_26- на загальну суму 7 645,92 гривень, ОСОБА_27 - на загальну суму 10 676,08 гривень, ОСОБА_28 на загальну суму 4 586,39 гривень, ОСОБА_29 - на загальну суму 3 360,65 гривень, ОСОБА_30 - на загальну суму 7 485,00 гривень, ОСОБА_31 - на загальну суму 2 503,49 гривень ОСОБА_32 - на загальну суму 7 134,66 гривень, ОСОБА_33 - на загальну суму 5 118,91 гривень, ОСОБА_34 - на загальну суму 6 466,55 грн., ОСОБА_35 - на загальну суму 6 652,11 гривень, ОСОБА_36 - на загальну суму 7 998,87 гривень, ОСОБА_37- на загальну суму 6 652,11 гривень, ОСОБА_38 - на загальну суму 6 334,17 гривень, ОСОБА_39 - на загальну суму 6 294,73 гривень, ОСОБА_40- на загальну суму 6 248,23 гривень, ОСОБА_41 - на загальну суму 6 366,29 гривень, ОСОБА_42 - на загальну суму 7 344,45 гривень, ОСОБА_43 - на загальну суму 7 215,64 грн., ОСОБА_44 - на загальну суму 6 382,24 гривень, ОСОБА_45 - на загальну суму 4 269,44 грн., ОСОБА_46- на загальну суму 6 339,43 гривень, ОСОБА_47- на загальну суму 5 620,60 гривень. ОСОБА_48 - на загальну суму 5 991,78 грн., ОСОБА_49 - на загальну суму 6 809,11 гривень, ОСОБА_50 - на загальну суму 6 266,94 гривень, ОСОБА_51 - на загальну суму 7 040,94 гривень, ОСОБА_52 - на загальну суму 6 275,69 гривень, ОСОБА_53 - на загальну суму 6 294,73 гривень, ОСОБА_54- на загальну суму 7 478,73 гривень, ОСОБА_55 - на загальну суму 5 090,11 гривень, ОСОБА_56- на загальну суму 3 391,77 гривень, ОСОБА_57 - на загальну суму 4 369,44 грн., ОСОБА_58 - на загальну суму 5 507,84 гривень, ОСОБА_59- на загальну суму 3 805,00 грн., ОСОБА_60 - на загальну суму 5 635,66 гривень. Внаслідок чого, ОСОБА_2, спричинив істотну шкоду охоронювальним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, порушивши передбачене ч. 7 ст. 43 Конституції України право працівників на заробітну плату, своєчасне її отримання.

В апеляції прокурор просить змінити вирок суду в частині призначення покарання, у резолютивній частині вироку зазначити, що ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст. 175 КК України у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600 гривень, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, без додаткового покарання, вказує, що судом необґрунтовано, у мотивувальній частині вироку, не наведено підстав не призначення додаткового покарання, а сама резолютивна частина вироку не містить посилання на ст. 69 КК України, що є порушенням Закону України про кримінальну відповідальність.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляції в повному обсязі та просив змінити вирок суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції у судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються розглянутими в судовому засіданні доказами.

Суд правильно оцінив зібрані докази по справі та вірно кваліфікував дії обвинуваченого за ст. 175 ч. 1 КК України, як невиплата заробітної плати більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, незалежно від форми власності.

Колегією суддів належним чином було перевірені доводи апеляції прокурора, в якій не оспорюючи кваліфікації дій та міру покарання, вірно зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 69 ч. КК України та роз'яснень, які містяться у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.03 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш мякого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд дійшов висновку, що у обвинуваченого ОСОБА_2 є декілька обставин, які пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь вчиненого злочину, а саме: повне визнання своєї вини, відшкодування заборгованості із заробітної плати працівниками підприємства та пенсійний вік.

Однак, призначаючи покарання ОСОБА_2 за ст. 175 ч.1 КК України у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 13 600 гривень, суд не розглянув питання про призначення додаткової міри покарання, яка передбачена санкцією частини 1 статті 175 КК України і у мотивувальній частині вироку не навів підстав не призначення додаткового покарання, а резолютивна частина вироку не містить посилання на ст. 69 КК України, що є порушенням закону України про кримінальну відповідальність.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляцію заступника прокурора Дніпропетровської області - задовольнити.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2014 року відносно ОСОБА_2 - змінити.

Зазначити в резолютивній частині вироку суду, що ОСОБА_2 засуджений до штрафу в дохід держави у розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600 гривень із застосуванням ст. 69 КК України, без додаткового покарання.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Судді: