Рішення № 4172886, 03.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2009 р. Справа № 29/294-09 вх. № 5070/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Макаренко О.М. за довіреністю б/н від 01.06.2009р.; відповідача - Таран Д.П., за довіреністю №08-11/3685/2-08 від 25.12.2008р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірм "Фокс", м. Харків

до Харківської міської ради Харківської області, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «ФОКС»(м. Харків, вул. Космічна, 20, код 14090857) право власності на нежитлові приміщення, розташовані в літ. «А-3»за адресою вул. Космічна, 20 в м. Харкові, загальною площею 857,5 кв.м., а саме нежитлові приміщення: 1-го поверху №/№ 24, 25, 26, 27, 28, 29, І, ІІА - загальною площею 103, 6 кв.м.; 2-го поверху №/№ 1А, 1Б, 2, 7, 7А, 7Б, 12Б, 16, 16А, 17, 18, 19, 19А, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 35, 37, 38, 40, 40А, 41, 43, 44, І, ІІ - загальною площею 386,3 кв.м.; мансарди №/№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, І - загальною площею 367,6 кв.м.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2009р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, проте відзив на позовну заяву та документи витребувані судом не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

10.07.2003 року позивач зареєстрував за собою право власності на 96/1000 частин нежитлової будівлі літ. «А-3», за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 20, які складаються з нежитлових приміщень 2-го поверху № ІІ, 1а, 7, 12б, 24 - 26, 35 – 39, загальною площею 177, 7 м.кв. на підставі Договору купівлі-продажу № 737 від 02.07.2003 р.

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2003 року позивач зареєстрував за собою право власності на нежиле приміщення мансарди № І, 7-12 в літ. «А-3», за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 20, загальною площею 195, 7 м.кв. на підставі Свідоцтва про право власності № б/н від 06.02.2003 року виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

21 жовтня 1998 року позивач зареєстрував за собою право власності на нежиле приміщення 2-го поверху № 16-19, 19А-22 в літ. «А-2», за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 20, загальною площею 94,3 м.кв. на підставі договору міни № 2548 від 09.09.1998 р.

24.02.2003 року позивач зареєстрував за собою право власності на нежитлове приміщення 1-го поверху № 24-29, ІІ-а, 1/3 частини приміщення І, 2-го поверху № 2, 7А, 40А, 40, 41, 43, 44, І в літ. «А-3», за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 20, загальною площею 215, 6 м.кв., на підставі Свідоцтва про право власності № б/н від 12.02.2003 року виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Таким чином, на даний час позивачу належить на праві власності 683, 3 м.кв. в літ. «А-3», за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 20.

15.06.2005 року позивач отримав Рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради № 697 про надання дозволу на будівництво мансард під офісні приміщення за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 20.

07.06.2009 року між позивачем та ТОВ фірма «СІМ» було укладено Договір № 1/06 генерального будівельного підряду.

30.06.2006 року позивач отримав Дозвіл на виконання будівельних робіт № 06/287 на виконання будівельних робіт з будівництва мансард під офісні приміщення за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 20.

Внаслідок виконання ТОВ фірма «СІМ» робіт з будівництва та реконструкції було побудовано дві мансарди за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 20.

Проте, незважаючи на завершення будівництва в терміні передбачені Дозволом на виконання будівельних робіт та Рішенням ХМР, позивач, у зв’язку зі змінами у законодавстві та реорганізації ДАБК м. Харкова шляхом його переведення до структури Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, не зміг здати побудовані приміщення до експлуатації.

Тобто, фактично на даний час, вказані приміщення є самовільно побудованими, що створює загрозу для права власності позивача, оскільки у нього відсутні правовстановлюючи документи на своє право власності.

Крім того, під час експлуатації належних позивачу на праві власності приміщень, позивач здійснив їх частково перепланування без отримання відповідних дозволів та проектів, що також створює загрозу його праву власності, оскільки наявні у нього документи на право власності не відповідають фактичному стану приміщень.

Факт правильності та повноти виконання архітектурних, будівельних, санітарних, протипожежних норм і правил підтверджується технічним висновком, виконаним ТОВ «Харківреконструкція» у червні 2009 року. Згідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій приміщень, а також визначення можливості їх експлуатації, технічний стан конструкцій забезпечує їх надійну експлуатацію та безпеку для життя і здоров’я людей. Будівельні конструкції дефектів та пошкоджень не мають, відповідають вимогам ДБН України, санітарним, протипожежним нормам та можуть експлуатуватися за призначенням.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на нежитлові приміщення, які належать позивачу на праві власності та самовільно побудовані. Під час виготовлення технічного паспорту, КП «Харківське міське БТІ» було обстежено основні конструктивні елементи приміщень: фундаменти, стіни, перегородки, надпідвальні, міжповерхові та горищні перекриття, підлога, вікна, двері, покрівля; внутрішнє і зовнішнє опорядження; опалення, вентиляція, водопровідно-каналізаційне обладнання тощо.

Під час обстеження – будь-яких відхилень, помилок, невідповідностей не виявлено, що також свідчить про дотримання архітектурних норм і правил та про можливість експлуатації Будівлі за призначенням.

Відповідно до ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом та право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Статтею 4 Закону України “Про власність” передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності.

Згідно із статтею 48 зазначеного Закону передбачено, що Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом, господарським судом або третейським судом.

Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Ч.3 ст. 376 Цивільного кодексу України, встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідач, як орган, який здійснює реєстрацію права власності на майно не надав доказів того, що спірне майно належить на праві власності йому або іншим особам.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відповідача у виникненні спору немає. Натомість вбачається, що підставою виникнення спору стали неправильні дії позивача (самочинне будівництво спірного нерухомого майна). З урахуванням цього, суд покладає державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 гривень на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 28 Закону України “Про власність”, ст.ст. 15, 16, ч.2 ст. 328, ст.ст. 331, 376, ст. 392 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 12, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «ФОКС» (м. Харків, вул. Космічна, 20, код 14090857) право власності на нежитлові приміщення, розташовані в літ. «А-3» за адресою вул. Космічна, 20 в м. Харкові, загальною площею 857,5 кв.м., а саме нежитлові приміщення: 1-го поверху №/№ 24, 25, 26, 27, 28, 29, І, ІІА - загальною площею 103, 6 кв.м.; 2-го поверху №/№ 1А, 1Б, 2, 7, 7А, 7Б, 12Б, 16, 16А, 17, 18, 19, 19А, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 35, 37, 38, 40, 40А, 41, 43, 44, І, ІІ - загальною площею 386,3 кв.м.; мансарди №/№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, І - загальною площею 367,6 кв.м.

Суддя