Вирок № 41727328, 04.09.2014, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 0614/3005/2012

Провадження №1/283/4/2014

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2014 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря - Кобилінської Т.М.,

прокурора - Кучера Ю.В.,

захисників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

перекладача - ОСОБА_3,

потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представника потерпілих - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Лагор Республіки Пакистан, жителя АДРЕСА_1, одруженого, несудимого,

ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця с. Миколаївка Борзнянського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_2, одруженого, несудимого

за частиною 3 статті 149 КК України,-

встановив:

ОСОБА_9 та ОСОБА_11 з метою неодноразового вчинення незаконних угод, об'єктом яких являються декілька громадян Ісламської Республіки Пакистан, пов'язаних з вербуванням, переміщенням, передачею з метою подальшої експлуатації їх праці, з використанням обману та уразливого стану осіб, увійшли до попередньо організованої групи громадянином Ісламської Республіки Пакистан невстановленої слідством особи на ім'я ОСОБА_15 для неодноразового вчинення злочинів на тривалий період, яка характеризувалась наявністю керівника і організатора злочинної групи, розробленого єдиного плану вчинення кожного злочину, відомого всім учасникам групи, стійкими зв'язками і розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, розподілом між учасниками коштів, здобутих злочинним шляхом. До складу організованої групи також увійшов невстановлений слідством громадянин Пакистану ОСОБА_6, який проживає в м. Лахор Ісламської Республіки Пакистан.

Члени злочинного угрупування мали єдиний намір на вчинення неодноразових незаконних угод відносно громадян Ісламської Республіки Пакистан, пов'язаних з вербуванням, переміщенням, передачею з метою подальшої експлуатації їх праці у виробничому цеху по переробці каменю ТОВ «Лабро», що знаходиться в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. Шляхом обману, використовуючи те, що потерпілі не орієнтувались в Україні та не знали мови, політичної ситуації, а також скрутний матеріальний стан останніх, пропонували громадянам Пакистану розпочати на території України власну підприємницьку діяльність. При цьому обіцяли допомогу в тимчасовому влаштуванні проживання, оформлення всіх необхідних документів, як для виїзду до України так і на території самої держави, стабільний, швидкий та досить великий прибуток в результаті здійснення підприємницької діяльності на території України. Після цього, ввівши в оману потерпілих та отримавши їх згоду на відправлення до України з метою працевлаштування, сприяли прибуттю останніх до м. Києва, де в подальшому, вводячи в оману потерпілих, як тимчасовий заробіток, для отримання першочергового капіталу з метою початку підприємницької діяльності, пропонували високооплачувану роботу з усіма належними умовами проживання та харчування у виробничому цеху по переробці каменю ТОВ «Лабро», що знаходиться в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. Отримувавши згоду потерпілих, які не здогадувались про злочинні наміри членів організованої злочинної групи, нелегально влаштовували їх на вказане підприємство та вчиняли експлуатацію праці останніх, яка виражалась в тому, що отримуючи прибуток від виробленої потерпілими продукції. Члени організованої злочинної групи, позбавивши останніх можливості покинукти роботу на підприємстві за власним бажанням, не надаючи належних умов проживання та харчування, не сплачували потерпілим обіцяних грошей за виконану ними роботу, а кошти здобуті в результаті експлуатації розподіляли між собою згідно попередньо обумовлених часток. Функції учасників організованої групи розподілялись наступним чином.

Невстановлена слідством особа ОСОБА_15 виступив організатором злочинної групи та скоєних нею злочинів. В його обов'язки входило підшукувати на території Ісламської Республіки Пакистан громадян Пакистану, які шукали роботу, пропонувати останнім допомогу в відправленні до України з метою відкриття власної підприємницької діяльності, а саме здійснення торгівлі на ринку, обіцяючи при цьому підтримку і вже безпосередньо на території України, розповідаючи неправдиві дані про сприятливу економічну та політичну ситуацію в Україні, у зв'язку з цим швидкий та достатньо великий заробіток. Після чого, ввівши в оману потерпілих та отримавши їх згоду, сприяти оформленню відповідних документів для переміщення їх через державний кордон Ісламської Республіки Пакистан до України, а після прибуття громадян Пакистану до України і їх працевлаштування іншими членами організованої злочинної групи, отримувати від ОСОБА_9 грошові кошти здобуті в результаті експлуатації їх праці. В обов'язки ОСОБА_16 входило допомагати ОСОБА_55 підшукувати на території Ісламської Республіки Пакистан громадян Пакистану, які шукали роботу, пропонувати останнім допомогу у відправленні до України з метою відкриття власної підприємницької діяльності, а саме здійснення торгівлі на ринку, обіцяючи при цьому підтримку і вже безпосередньо на території України, розповідаючи неправдиві дані про сприятливу економічну та політичну ситуацію в Україні, у зв?язку з цим швидкий та достатньо великий заробіток. Після чого, ввівши в оману потерпілих та отримавши їх згоду, повідомляти про це ОСОБА_55, а в подальшому сприяти оформленню відповідних документів для переміщення їх через державний кордон Ісламської Республіки Пакистан до України та отримувати від ОСОБА_55 обумовлену належну йому частку грошових коштів, здобутих в результаті експлуатації праці потерпілих.

В обов'язки ОСОБА_9 входило зустрічати на території України, а саме в м. Києві прибулих громадян Пакистану, підшукувати безпосередньо на території України громадян Пакистану, які потребують працевлаштування, шляхом обману отримувати згоду потерпілих, з метою тимчасового заробітку на працевлаштування у виробничому цеху по переробці каменю ТОВ "Лабро", що знаходиться в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області, забезпечувати за місцем свого проживання тимчасове перебування потерпілих до їх остаточного працевлаштування, безпосередньо доставляти або направляти їх на місце роботи, частину отриманих в результаті експлуатації осіб грошових коштів відправляти до Ісламської Республіки Пакистан, а попередньо обумовлену іншу частину залишати собі.

В обов'язки ОСОБА_11 входило приймати прибулих громадян Пакистану у себе на підприємстві, примушувати їх до виконання робіт, контролювати їх роботу, забезпечувати перешкоджання залишення потерпілими підприємства шляхом утримання їх паспортів, обумовлену частину отриманих в результаті експлуатації осіб грошових коштів віддавати ОСОБА_9, а обумовлену іншу частину залишати собі.

Знаходячись в квітні 2010 року на території Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_15 зустрівся з ОСОБА_16. В ході розмови ОСОБА_15 розповів ОСОБА_16 про те, що в Україні проживає його родич ОСОБА_9, який отримав громадянство України і має багато знайомих серед українців та запропонував останньому підшукувати на території Ісламської Республіки Пакистан громадян Пакистану, які шукають роботу, пропонувати останнім допомогу у відправленні до України з метою відкриття власної підприємницької діяльності, а саме здійснення торгівлі на ринку, повідомляючи неправдиві дані та обіцяючи при цьому підтримку також безпосередньо і на території України, розповідати неправдиві дані про сприятливу економічну та політичну ситуацію в Україні, в зв'язку з чим швидкий та достатньо великий заробіток в результаті здійснення торгівлі на ринку, після чого, отримавши їх згоду, повідомляти про це йому, а в подальшому сприяти оформленню відповідних документів для переміщення їх через державний кордон Ісламської Республіки Пакистан до України. В Україні його родич ОСОБА_9, як тимчасовий заробіток, з метою накопичення тимчасового капіталу для відкриття власного бізнесу, пропонуватиме відправленим ними пакистанцям роботу на приватному підприємстві громадянина України, з яким їм вдасться домовитися про вчинення експлуатації праці вказаних осіб, а в подальшому отримувати в результаті експлуатації праці пакистанців грошові кошти, які розподіляти між собою в обумовлених частинах.

Вислухавши пропозицію ОСОБА_55, ОСОБА_16 погодився, вступивши таким чином з ОСОБА_55 у злочинну змову та до складу організованої ним групи, розподіливши між собою злочинні ролі та уклавши незаконну угоду, об'єктом якої є людина.

Отримавши згоду ОСОБА_16, в той же період часу ОСОБА_15 зустрівся з ОСОБА_9, якому розповів про план вчинення незаконних угод відносно громадян Пакистану та про свою домовленість з їх спільним знайомим ОСОБА_16. Після цього запропонував ОСОБА_9 зустрічати на Україні в м. Києві прибулих громадян Пакистану, забезпечувати за місцем свого проживання тимчасове перебування потерпілих до їх остаточного працевлаштування, підшукати на території України приватного підприємця, громадянина України, який погодиться систематично та постійно отримувати із-за кордону нелегальних працівників, які безоплатно виконуватимуть надану їм роботу, зможе утримувати їх в себе на підприємстві всупереч їх волі та постійно забезпечувати роботою, з метою отримання постійного прибутку в результаті їх експлуатації, також підшукувати на території України громадян Пакистану, які потребують працевлаштування, також для відправлення їх на роботу та подальшої експлуатації, шляхом обману отримувати згоду потерпілих, з метою нібито тимчасового заробітку, на працевлаштування, безпосередньо доставляти або направляти їх на місце роботи, а в подальшому частину отриманих в результаті експлуатації осіб грошових коштів відправляти йому до Ісламської Республіки Пакистан, а попередньо обумовлену іншу частину залишати собі.

Вислухавши пропозицію ОСОБА_55, ОСОБА_9 погодився, вступивши таким чином з ОСОБА_55 у злочинну змову та до складу організованої ним групи, розподіливши між собою злочинні ролі та уклавши незаконну угоду, об'єктом якої є людина.

Виконуючи відведену йому ОСОБА_55 злочинну роль та діючи в складі організованої останнім злочинної групи в липні 2010 року, знаходячись в м. Києві, ОСОБА_9 через свого знайомого ОСОБА_17, якому нічого не було відомо про злочинні наміри останнього, познайомився з власником підприємства ТОВ "Лабро", що знаходиться в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області по вул. Вокзальній 40, ОСОБА_11, якому розповів про план вчинення незаконних угод відносно громадян Пакистану та про свою домовленість з його знайомими на ім'я ОСОБА_15 та ОСОБА_16. Після цього запропонував систематичну та постійну поставку на його власне підприємство по переробці каменю прибулих з Республіки Пакистан громадян даної країни для їх подальшої трудової експлуатації на даному підприємстві, а отримані від експлуатації даних осіб гроші розподіляти в обумовлених частинах між собою. Намагаючись переконати ОСОБА_11, ОСОБА_9 повідомив останнього, що шляхом обману та використовуючи те, що прибулі в Україну громадяни Пакистану не орієнтуються в Україні та не знають мови, пропонуватиме їм в якості надання допомоги співгромадянам високооплачувану допомогу з усіма належними умовами проживання та харчування у виробничому цеху підприємства ОСОБА_11 В подальшому, отримавши згоду працівників, він направлятиме їх на вказане підприємство, а ОСОБА_11, зустрічаючи працівників, повинен в першу чергу позбавити останніх можливості за власним бажанням покинути виробництво, забравши їх паспорти та постійно обіцяючи в повному обсязі розрахуватися в найближчому майбутньому, примушувати виконувати надану роботу. В подальшому, отримуючи прибуток в результаті експлуатації праці громадян Пакистану, гроші вони розподілятимуть обумовленим вище чином.

ОСОБА_9 запевнив ОСОБА_11 в тому, що працівники - громадяни Пакистану, які, пропрацювавши деякий час на його підприємстві і прострочивши терміни свого законного перебування на території України, побояться звертатися до правоохоронних органів України щодо вчинення відносно них злочинів і таким чином їхня злочинна діяльність не буде викрита.

Вислухавши пропозицію ОСОБА_9, ОСОБА_11 погодився, вступивши таким чином з ОСОБА_9 у злочинну змову та до складу організованої ОСОБА_55 групи, розподіливши між собою злочинні ролі та уклавши незаконну угоду, об'єктом якої є людина.

ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, діючи в складі організованої злочинної групи, в період з липня 2010 року по січень 2011 року вчинили ряд незаконних угод відносно громадян Ісламської Республіки Пакистан, пов'язаних із вербуванням, переміщенням, передачею, з метою подальшої експлуатації їх праці, за наступних обставин.

В квітні 2010 року ОСОБА_15, знаходячись в м. Рахим-Яр-Хан Ісламської Республіки Пакистан, діючи згідно розробленого ним плану та за попередньою змовою з іншими учасниками організованої злочинної групи, керуючись корисливим мотивом та з ціллю вчинення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, з метою вербування та подальшої експлуатації її праці, зустрівся з мешканцем вказаного міста ОСОБА_5. Вводячи в оману потерпілого, ОСОБА_15 розповів останньому про те, що в Україні сприятливі політичні та економічні умови для запровадження іноземними громадянами власної підприємницької діяльності, а саме торгівлі роздрібними товарами на ринку, що за умови вкладання першочергового капіталу в місяць можна заробляти близько 1000 доларів США. Крім цього ОСОБА_15 обіцяв сприяти потерпілому в оформленні всіх необхідних документів для законного його відправлення до України, а також підтримку його на території України, забезпечивши через своїх знайомих тимчасове місце його проживання. Не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_55, направлені на вчинення відносно нього незаконної угоди для подальшої експлуатації праці, спокусившись вигідними умовами роботи та оплати праці на території України, ОСОБА_5 погодився на пропозицію останнього.

Завербувавши ОСОБА_5, діючи згідно розробленого ним плану, ОСОБА_15 самостійно оформив візу для виїзду потерпілого до України, а в подальшому, попередньо повідомивши ОСОБА_9 про своє прибуття, 22 липня 2010 року, особисто супроводжуючи, перетнувши кордон Ісламської Республіки Пакистан, перемістив ОСОБА_5 за власною згодою на територію України.

Прибувши в Україну, ОСОБА_15 передав ОСОБА_5 ОСОБА_9, який, діючи відповідно до розподілених ОСОБА_55 злочинних ролей, повинен був шляхом обману працевлаштувати потерпілого для його подальшої трудової експлуатації на території України, а сам ОСОБА_15 повернувся на територію Пакистану.

Перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 та реалізовуючи спільний з іншими учасниками організованої злочинної групи умисел, направлений на вчинення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, для подальшої експлуатації її праці ОСОБА_9, знаючи про те, що ОСОБА_5 не розуміє української мови, не орієнтується на території України та, в зв'язку з тим, що втратив всі гроші на прибуття до України, перебуває у скрутному матеріальному становищі, виконуючи відведену йому злочинну роль, на початку вересня 2010 року запропонував останньому влаштуватися на роботу до виробничого цеху по переробці каменю, що знаходиться в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. Вводячи в оману потерпілого та попередньо знаючи про неправдивість даних, які він повідомляє, ОСОБА_9 пообіцяв ОСОБА_5 як першочерговий заробіток, стабільну та постійну заробітну плату в розмірі 120 гривень в день.

Не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_9, направлені на вчинення відносно нього незаконної угоди для подальшої експлуатації його праці, спокусившись вигідними на той час для нього умовами оплати праці, ОСОБА_5 погодився на пропозицію останнього.

Отримавши згоду потерпілого та діючи згідно розподілених ОСОБА_55 злочинних ролей, в вересні 2010 року ОСОБА_9 та ОСОБА_11 особисто доставили ОСОБА_5 до підприємства по переробці каменю ТОВ "Лабро", що знаходиться в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області по вул. Вокзальній 40. В подальшому ОСОБА_11 вчинив експлуатацію потерпілого ОСОБА_5, яка виразилась в тому, що, позбавивши останнього можливості покинути роботу на підприємстві за власним бажанням, не надаючи належних умов проживання та харчування, ОСОБА_5, працюючи на його підприємстві в період часу з вересня 2010 року по 26 січня 2011 року, не отримав взагалі ніякої заробітної плати, а отримані в результаті експлуатації потерпілого ОСОБА_5 грошові кошти члени організованої злочинної групи розподілили між собою в обумовлених раніше частках.

В червні 2010 року ОСОБА_16, знаходячись в м. Лахор Ісламської Республіки Пакистан, діючи згідно розробленого ОСОБА_55 плану та за попередньою змовою з іншими учасниками організованої групи, керуючись корисливим мотивом та з ціллю повторного вчинення незаконної угоди, об'єктом якої є декілька людей, з метою повторного вербування та подальшої експлуатації їх праці, зустрівся з громадянами Пакистану ОСОБА_6 та ОСОБА_20.

Вводячи в оману потерпілих, ОСОБА_16 розповів останнім про сприятливі політичні та економічні умови в Україні для запровадження іноземними громадянами власної підприємницької діяльності, а саме торгівлі роздрібними товарами на ринку, що за умови вкладання першочергового капіталу в місяць можна заробляти близько 1000 доларів США. Крім цього ОСОБА_16 обіцяв сприяти потерпілим в оформленні всіх необхідних документів для законного їх відправлення до України. Не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_16, направлені на вчинення відносно них незаконної угоди для подальшої експлуатації праці, спокусившись вигідними умовами роботи та оплати праці на території України, ОСОБА_6 та ОСОБА_20 погодилися на його пропозицію.

Таким чином ОСОБА_16, діючи за попередньою змовою з іншими учасниками організованої злочинної групи, повторно вчинив вербування декількох людей, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_20 з метою експлуатації, використовуючи обман та уразливий стан потерпілих.

Завербувавши ОСОБА_6 та ОСОБА_20, діючи згідно розробленого ОСОБА_55 плану, ОСОБА_16 самостійно оформив візу для виїзду потерпілих до України, а в подальшому сприяв перетину ними кордону Ісламської Республіки Пакистан, перемістивши таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_20 за власною згодою на територію України.

Перебуваючи на території України в м. Києві, ОСОБА_6 та ОСОБА_20 зустрілись з ОСОБА_9, який, в свою чергу виконуючи відведену йому злочинну роль та діючи в складі організованої групи, познайомився з потерпілими, а в подальшому під приводом надання тимчасового місця проживання, доставив останніх в будинок АДРЕСА_4 Бородянського району Київської області, де на той час проживав.

Перебуваючи за місцем свого проживання та реалізовуючи спільний з іншими учасниками організованої злочинної групи умисел, направлений на повторне вчинення незаконної угоди, об'єктом якої є декілька людей, для подальшої експлуатації їх праці ОСОБА_9, знаючи про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_20 не розуміють української мови, взагалі не орієнтуються на території України та, у зв'язку з тим, що витратили всі гроші на прибуття до України, перебувають у скрутному матеріальному становищі, виконуючи відведену йому злочинну роль, на початку жовтня 2010 року запропонував останнім влаштуватися на роботу до виробничого цеху по переробці каменю, що знаходиться в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. Вводячи в оману потерпілих та попередньо знаючи про неправдивість даних, які він повідомляє, ОСОБА_9 пообіцяв ОСОБА_6 та ОСОБА_20, як тимчасовий заробіток стабільну та постійну заробітну плату в розмірі 120 гривень в день. Не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_9, направлені на вчинення відносно них незаконної угоди для подальшої експлуатації їх праці, спокусившись вигідними на той час для них умовами праці, ОСОБА_6 та ОСОБА_20 погодились на пропозицію останнього.

Отримавши згоду ОСОБА_6 та ОСОБА_20 та діючи згідно розподілених ОСОБА_55 злочинних ролей, на початку жовтня 2010 року ОСОБА_9 сприяв прибуттю потерпілих до підприємства по переробці каменю ТОВ "Лабро", що знаходиться в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області по вул. Вокзальній 40. В подальшому, реалізовуючи спільний з іншими учасниками організованої злочинної групи умисел, направлений на повторну експлуатацію праці декількох людей та виконуючи відведену йому злочинну роль, ОСОБА_11 повторно вчинив експлуатацію праці потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_20, яка виразилася в тому, що, позбавивши останніх можливості покинути роботу на підприємстві за власним бажанням, не надаючи належних умов проживання та харчування, ОСОБА_6 та ОСОБА_20, працюючи на підприємстві з початку жовтня 2010 року по 26 січня 2011 року не отримували взагалі ніякої заробітної плати, а отримані в результаті експлуатації потерпілих грошові кошти члени організованої злочинної групи розподілили між собою в обумовлених раніше частках.

Крім цього, в жовтні 2010 року, діючи згідно розробленого ОСОБА_55 плану та за попередньою змовою з іншими учасниками організованої злочинної групи, керуючись корисливим мотивом та з ціллю повторного вчинення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, з метою повторного вербування та подальшої експлуатації її праці, виконуючи відведену йому злочинну роль, ОСОБА_9 прибув на ринок "Юність" в м. Києві. Зустрівшись там з раніше знайомим ОСОБА_56 та довідавшись від останнього про його важкий стан здоров'я та скрутний на той час матеріальний стан, ОСОБА_9 запропонував останньому влаштуватися на роботу до виробничого цеху по переробці каменю, що знаходиться в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області, офісним працівником. Вводячи в оману потерпілого та попередньо знаючи про неправдивість даних, які він повідомляє, ОСОБА_9 пообіцяв ОСОБА_56 стабільну та постійну заробітну плату в розмірі 120 гривень в день з належними умовами проживання та харчування. Не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_9, направлені на вчинення відносно нього незаконної угоди для подальшої експлуатації його праці, спокусившись вигідними для нього умовами оплати праці, ОСОБА_4 погодився на пропозицію останнього.

Таким чином ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою з іншими учасниками організованої злочинної групи - ОСОБА_55, ОСОБА_16 та ОСОБА_11, повторно вчинили вербування людини, а саме ОСОБА_4 з метою експлуатації, використовуючи обман та уразливий стан потерпілого.

Завербувавши ОСОБА_56, діючи згідно розподілених ОСОБА_55 злочинних ролей, в жовтні 2010 року ОСОБА_9 сприяв приїздові потерпілого ОСОБА_4 до підприємства по переробці каменю ТОВ "Лабро", що знаходиться в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області по вул. Вокзальній 40. В подальшому, реалізовуючи спільний з іншими учасниками організованої злочинної групи умисел, направлений на повторну експлуатацію праці людини та виконуючи відведену йому злочинну роль ОСОБА_11 повторно вчинив експлуатацію праці потерпілого ОСОБА_4, яка виразилась в тому, що позбавивши останнього можливості покинути роботу на підприємстві за власним бажанням, не надаючи належних умов проживання та харчування, ОСОБА_4, працюючи на його підприємстві в період часу з жовтня 2010 року до 26 січня 2011 року не отримував взагалі ніякої заробітної плати, а отримані в результаті експлуатації потерпілого ОСОБА_4 грошові кошти члени організованої злочинної групи розподілили між собою в обумовлених раніше частках.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, не визнали.

ОСОБА_9 показав, що він приїхав в Україну в 1998 році та працював на ринку м. Києві. Згодом одружився. Через деякий час почалася криза, а тому став шукати іншу роботу. Одного разу в липні 2010 року на базарі зустрів знайомого громадянина Пакистану ОСОБА_15. Він шукав житло, а тому ОСОБА_9 запропонував йому пожити в нього. ОСОБА_15 приїхав з ОСОБА_5, пожив декілька тижнів та пішов, сказавши, що знайшов інше житло. Також одного дня на ринку зустрів знайомого ОСОБА_23, який просив поселити в себе двох громадян Пакистану. Він погодився. Через деякий час до нього в с. Мирча Бородянського району Київської області приїхали ОСОБА_19 і ОСОБА_20.

У вересні 2010 року йому зателефонував ОСОБА_11 та запитав чи бажає він працювати на обробці каменю. Пояснив, що телефон йому дав ОСОБА_19. Про роботу ОСОБА_9 розказав іншим громадянам Пакистану, які жили у нього та домовився з ОСОБА_11 про зустріч. Через деякий час до нього додому приїхав ОСОБА_11 і оглянув їх документи. ОСОБА_9 і ОСОБА_5 він погодився взяти на роботу, а ОСОБА_19 спочатку ні, оскільки в нього не було паспорта.

ОСОБА_11 обіцяв платити 80 гривень на день, якщо вони будуть приїжджати на роботу та харчуватись самостійно, а якщо будуть жити та харчуватись на підприємстві - то 50 гривень. Вони погодились та поїхали працювати в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. Через деякий час поїхали додому та повернулись на роботу з ОСОБА_19, але останній відмовився працювати і поїхав в с. Мирча.

В кінці вересня у ОСОБА_9 захворіла нирка і він поїхав додому. Через декілька днів ОСОБА_11 привіз йому та ОСОБА_5 за роботу 800 гривень - по 400 гривень кожному. 200 гривень ОСОБА_9 віддав ОСОБА_5, а за решту погасив борг в магазині. Згодом повернувся ОСОБА_5 і на виробництво поїхали ОСОБА_19 та ОСОБА_20, однак і вони теж повернулись.

Потім на ринку ОСОБА_9 зустрів ОСОБА_4, якого знав дуже давно. Він скаржився на відсутність заробітку, а тому обвинувачений розповів йому про роботу в смт. Чоповичі. ОСОБА_4 поїхав в Чоповичі разом з ним поїхали ОСОБА_19, ОСОБА_5 та ОСОБА_20.

Також пояснив, що він брав з потерпілих за проживання 50 гривень в день. У зв?язку з цим взяв 100 доларів США від ОСОБА_20 та 300 доларів від ОСОБА_19. Потерпілих взяв проживати до себе у зв?язку з тим, що в них не було житла, а про існування злочинної організації йому взагалі нічого не відомо.

Підсудний ОСОБА_11, показав, що він у 2010 році виконував обов'язки директора ТОВ "Лабро", яке знаходиться в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області та займається переробкою каменю. В серпні 2010 року йому зателефонував ОСОБА_19 та запитав чи потрібні йому іноземні громадяни для роботи на виробництві. Дня отримання більш детальної інформації дав номер ОСОБА_9 Згодом ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_9 і зустрівся у нього в с. Мирча Бородянського району. На роботу взяв ОСОБА_9 та ОСОБА_5.

Спілкувався з ОСОБА_9 на російській мові, а він все перекладав ОСОБА_5. Пояснив ОСОБА_9, що за день він буде платити 50 гривень, якщо вони житимуть і харчуватимуться на підприємстві. Вони погодились і працювали біля двох тижнів. Потім поїхали до ОСОБА_9. ОСОБА_11 дав ОСОБА_9 на дорогу 100 гривень, а через деякий час заїхав в с. Мирча і віддав дружині ОСОБА_9 800 гривень - по 400гривень ОСОБА_9 та ОСОБА_5. Також в цей час приїжджав ОСОБА_19, але подивився на умови роботи й поїхав назад.

Згодом зателефонував ОСОБА_9 Він повідомив, що погано себе почуває і не зможе працювати. Проте у нього є знайомий ОСОБА_4, який постійно проживає в Києві. Він знає російську мову і має всі необхідні документи. Через кілька днів приїхав ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_20. Спочатку працювали на роботах по обробці каменю, а потім обробляли деревину. Потерпілі працювали неохоче та жодної машини готового товару не відвантажили.

Харчувались вони разом з іншими працівниками, а готувала їм жінка. Крім того потерпілі мали право брати продукти харчування в місцевому магазині. Виходити за межі території підприємства їм ніхто не забороняв і вони вільно пересувались. Також декілька разів їздили додому до ОСОБА_9

Крім того ОСОБА_11 показав, що з ОСОБА_9 гроші він не ділив, ролі по експлуатації потерпілих не розділяв та взагалі не знає ОСОБА_55 та ОСОБА_16. З самим же ОСОБА_9 познайомився у вересні 2010 році.

Визнав, що не виплатив потерпілим заробітну плату у таких розмірах:

- ОСОБА_56 903 гривні,

- ОСОБА_5 1123 гривні,

- ОСОБА_6 523 гривні,

- ОСОБА_20 523 гривні.

Не дивлячись на заперечення своєї вини, вина підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується і іншими доказами, а саме:

- Показаннями потерпілого ОСОБА_4, який показав, що він вже тривалий час проживає в Україні. У 2010 році у нього було скрутне матеріальне становище і він не міг заробити собі грошей на проживання. Одного разу він зустрів ОСОБА_9, який запропонував йому працювати разом з ним на підприємстві по переробці каменю. Потерпілий зателефонував ОСОБА_11 та хотів поговорити з приводу роботи, однак останній пояснив, що це не телефонна розмова і розповів як дістатись до вищевказаного підприємства, яке знаходиться в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. Коли приїхав туди, ОСОБА_9 там не було. Згодом приїхали ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_5. Вони почали обробляти камінь. На станках було тяжко працювати, бо вони були дуже старі та часто ламалися. Там, де всі жили, не було гарячої води. Умови проживання були дуже погані. В кімнаті постійно диміла пічка.

Через якийсь час закінчилася робота по каменю та почалася по дереву. За кожну завантажену машину ОСОБА_11 обіцяв платити по 2500 гривень, але грошей майже не платив. Потім їх перестали годувати і потерпілим не було що їсти, однак всі працювали до останнього дня, надіявшись, що їм заплатять гроші.

- Показаннями потерпілого ОСОБА_5, який показав, що він є громадянином Пакистану і весь час там проживав. У квітні 2010 року в м. Рахим-Яр-Хан зустрівся із знайомим на ім'я ОСОБА_15. Останній розповів йому, що працював на ринку в Україні, економіка якої на даний час стрімко розвивається. Там можна заробляти пристойні гроші і якщо потерпілий бажає, то він може працевлаштувати його в Україні через своїх знайомих. ОСОБА_15 допоміг йому отримати необхідні документи, за що він заплатив йому 6000 доларів США. 22 липня 2010 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_15 прилетів до Києва. В аеропорту їх зустріли ОСОБА_9 та ОСОБА_6 і вони поїхали жити до ОСОБА_9 ОСОБА_15 віддав ОСОБА_9 400 доларів. В липні 2010 року ОСОБА_9 взяв у ОСОБА_5 паспорт та 350 доларів США. Згодом паспорт повернув, продовживши час перебування в Україні на 3 місяці. ОСОБА_15 прожив у ОСОБА_9 близько місяця, перейшовши на іншу квартиру та взявши у ОСОБА_5 ще 500 доларів США. В серпні 2010 року до ОСОБА_9 приїхали також ОСОБА_19 і ОСОБА_20. Вони проживали утрьох та виконували різну домашню роботу. За проживання та харчування платили ОСОБА_9 по 50 гривень в день.

У вересні 2010 року до ОСОБА_9 приїхав ОСОБА_11 ОСОБА_9 розповів, що ОСОБА_11 є власником підприємства по обробці каменю і йому потрібні працівники, яким він платитиме спочатку по 80 гривень за день, а потім по 120. Крім оплати за роботу на підприємстві ОСОБА_11 надавав житло і харчування.

Коли приїхали в Чоповичі, то їх повели в цех де стояли каменеобробні верстати та яких вони потім працювали. Проживали в кімнаті, де стояли ліжка. В іншій кімнаті стояв холодильник, стіл та газова плита. Води не було, а тому не могли помитись.

Робота була важкою. Працювали по 12 годин на добу, а інколи й більше. Гроші за роботу не отримували. ОСОБА_9 пропрацював лише два тижні і поїхав додому. Згодом до нього поїхав ОСОБА_5 та розповів, що ОСОБА_11 не платить гроші, однак ОСОБА_9 пообіцяв, що він розрахується. У зв?язку з цим ОСОБА_5 повернувся на підприємство. Також туди приїхали ОСОБА_4, ОСОБА_19 та ОСОБА_20. ОСОБА_22 спілкувались з іншими працівниками та з ОСОБА_11. Через деякий час ОСОБА_11 забрав їх паспорти та не віддавав.

В листопаді 2010 року припинили роботу з каменем та почали працювати з деревом. Годувати їх припинили. За весь час роботи їм заплатити по 300 гривень на свято Курбан-байрам та по 100 гривень перед Новим Роком, хоча ОСОБА_11 приїжджав до ОСОБА_9 та привозив йому гроші. Коли потерпілий сказав ОСОБА_11, що вони припинять роботу по повного розрахунку з ними, то підсудний вдарив його кулаком в живіт, а потім в голову і пригрозив припинити такі розмови.

- Показаннями потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_20, які показали, що вони є громадянами Пакистану. В червні 2010 року ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_16 та попросив допомоги в працевлаштуватись в Україні йому і ОСОБА_20. Телефон ОСОБА_6 дав знайомий ОСОБА_33 Всі разом зустрілись в м. Лахор Республіки Пакистан. ОСОБА_16 пообіцяв допомогли, а за оформлення віз та придбання квитків потерпілі перерахували йому по 5300 доларів США. ОСОБА_16 повинен був вилетіти з ними, але перед відправкою літака він відмовився та сказав, що прилетить пізніше. 13 серпня 2010 року в аеропорту їх зустрів незнайомий пакистанець. В нього вони прожили два дні, а потім їх перевезли в Київ, залишили біля Макдональдса і сказали, що за ними приїдуть. Через кілька годин приїхав чоловік, назвався ОСОБА_57 та привіз до себе додому. Вони прожили в два дні, а потім він їх вигнав. В них не залишилось речей та паспортів. У зв?язку з цим стали шукати ринок де працюють іноземці.

Таким чином попали на Троєщинський ринок де зустріли земляків. Вони відвели їх до мечеті і там вони познайомились із ОСОБА_23. Він обіцяв допомогти з документами, реєстрацією та познайомити їх з ОСОБА_9, який допоможе у працевлаштуванні. Декілька днів вони жили в мечеті, потім за ними приїхав ОСОБА_9 Він відвіз їх до себе додому в с. Мирча. В ОСОБА_9 жили з ОСОБА_20 біля 2 місяців. За проживання та харчування заплатили йому 600 доларів США. Оскільки вони втратили паспорти і мали лише довідки, ОСОБА_9 виготовив їм документи, за що вони заплатили йому по 200 доларів США. Під час проживання в ОСОБА_9 безкоштовно виконували різну домашню роботу та чистили криницю.

В ОСОБА_9 на той час проживали ОСОБА_5 та ОСОБА_15, але останній скоро поїхав. Через деякий час приїхав ОСОБА_11 і ОСОБА_9 та ОСОБА_5 поїхали з ним на роботу. ОСОБА_6 теж хотів поїхати, але на той час в нього ще не були паспорта, а лише довідка. Через кілька днів ОСОБА_19 приїхав та спостерігав за процесом обробки каменю. В цей час ОСОБА_9 зламав на верстаті ніж і ОСОБА_19, злякавшись брати на себе таку відповідальність під час роботи, повернувся до ОСОБА_9 Однак через 2 тижні знову приїхав та став працювати на верстаті по обробці каменю. Потім працював з деревиною. Коли виготовили паспорти, то ОСОБА_11 забрав їх собі та не віддавав.

Робота була тяжкою, в приміщенні холодно, теплий одяг ОСОБА_11 не видавав і гроші не платив. Їжу їм готували лише раз в день, а ввечері і вранці доїдали залишки. У листопаді 2010 року взагалі їх припинили годувати, а тому вони ходили в магазин за продуктами харчування. Одного разу їх затримали працівники міліції, але їм хтось зателефонував і їх відпустили. Всього за роботу з жовтня по грудень 2010 року ОСОБА_11 заплатив їм по 400 гривень, а коли ОСОБА_5 попросив з ними розрахуватись, то підсудний вдарив його кулаком в живіт.

- Показаннями свідка ОСОБА_25, який показав, що в 2009 - 2010 роках він працював охоронцем на деревообробному підприємстві по вул. Вокзальній в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. По сусідству було підприємство по обробці каменю директором якого був ОСОБА_11 На цьому підприємстві працювали громадяни Пакистану. Вони були брудні і казали, що в них немає грошей та немає їжі.

- Показаннями свідка ОСОБА_26, який показав, що в 2010 році він працював керівником виробництва на деревообробному підприємстві, яке знаходиться на вул. Вокзальній в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. Поруч знаходилось підприємство по обробці каменю. Його керівником був ОСОБА_11 На цьому підприємстві працювали громадяни Пакистану. Вони приходили набирати з колодязя воду. Одного разу до свідка дзвонив ОСОБА_11 та пропонував взяти пакистанців на погрузочні роботи і розрахуватись з ними харчами. Однак на цю пропозицію свідок відмовився, оскільки в нього на той час були свої працівники.

- Показаннями свідка ОСОБА_27, який показав, що він працював охоронцем на деревообробному підприємстві в смт. Чоповичі Малинського району. Поруч знаходилось підприємство по обробці каменю на якому працювали громадяни Пакистану. Вони приходили набирати води. Одяг у них був порваний і чув що їм не платити зарплату.

- Показаннями свідка ОСОБА_28 (Т.2, а.с. 21-23), який показав, що він приїхав з Пакистану в Україну в серпні 2008 року з метою пошуку роботи. Перед від'їздом брат порадив йому поїхати в м. Київ на ринок «Юність» і знайти там ОСОБА_9, який допоможе з проживанням. Він знайшов ОСОБА_9 і спочатку жив у нього. Пізніше змінив місце проживання оскільки ОСОБА_9 брав багато грошей. Також свідку стало відомо, що ОСОБА_9, крім торгівлі на ринку, приймає у себе громадян Пакистану, які приїжджають в Україну. В Пакистані його знають багато людей, які відправляють інших в Україну на роботу.

- Показаннями свідка ОСОБА_29 (Т.1, а.с. 198-201), яка показала, що вона проживає разом з чоловіком ОСОБА_9 в будинку АДРЕСА_4 Бородянського району Київської області. У 2010 році в них тимчасово приживали громадяни Пакистану ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_20, яких ОСОБА_9 завіз на роботу до ОСОБА_11 в смт. Чоповичі. Також з ними поїхав і ОСОБА_4. Пізніше вони дзвонили та скаржились, що ОСОБА_11 не платить їм за роботу гроші.

- Протоколом огляду місця події від 26 січня 2011 року (Т.1, а.с. 5-12) згідно якого були оглянуті територія та приміщення фірм ТОВ «Лабро» та ПП «Перл-А», які розташовані в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області по вул. Вокзальній 40. В цих приміщеннях проживали та працювали чотири громадянина Ісламської Республіки Пакистан. Про факт їхнього проживання свідчать ліжка з постільною білизною та посуд із залишками їжі.

- Актом перевірки ТОВ «Лабро» та ПП «Перл-А» від 26 січня 2011 року, яка проводилась УБОЗ в Житомирській області за участю: державного інспектора ОНПС Житомирської області, старшого інспектора ВНПД Малинського РВ УМВС України в Житомирській області, помічника санітарного лікаря Малинської районної СЕС та начальника сектору ВГІРФО (Т.1, а.с. 69-70). Під час перевірки було з'ясовано, що ТОВ «Лабро» та ПП «Перл-А» розташовані в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області по вул. Вокзальній 40. ПП «Перл-А» здійснює обробку декоративного та будівельного каменю.

У виробничому приміщенні знаходились наступні верстати: прес, три фрезерні верстати, два полірувальні верстати, електрозварювальний апарат, газовий та кисневі балони, ручний окантовочний верстат, наждак, токарний верстат, свердлильний верстат, циркулярка.

Територію та приміщення підприємства не забезпечено первинними засобами пожежогасіння. У виробничих та побутових приміщеннях використовуються кисневі і газові балони та тимчасові ділянки електричної мережі. В електрозварювальному апараті використовується ручна скрутка провідників, а в побутових приміщеннях пошкоджені електричні розетки. Не обладнані відповідним чином під'їзди пожежних автомобілів до вододжерел. У виробничих та побутових приміщеннях використовуються опалювальні печі розміщення яких не відповідає вимогам пожежної безпеки.

В одному з приміщень підприємства виявлено проживання чотирьох іноземних громадян. Їх умови проживання не відповідають санітарним вимогам.

- Довідкою Малинського МРВ УМВС України в Житомирській області № 651 від 27.01.2011 року (Т1, а.с. 74) відповідно до якої ОСОБА_11 до СГІРФО Малинського МВ УМВС України в Житомирській області щодо продовження реєстрації на території України громадян Пакистану: ОСОБА_58 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_32 ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_56 ІНФОРМАЦІЯ_12 не звертався.

- Протоколом пред?явлення фотознімків для впізнання від 03 лютого 2011 року (Т.1, а.с. 87-88) відповідно до якого потерпілому ОСОБА_56 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто працевлаштував його на роботу. На фотознімку під № 4 він впізнав особу, яка шляхом обману працевлаштувала його в цех по переробці каменю в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_9

- Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 лютого 2011 року (Т.1, а.с. 98-99) відповідно до якого потерпілому ОСОБА_5 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто працевлаштував його на роботу. На фотознімку під № 1 він впізнав особу, яка шляхом обману працевлаштувала його в цех по переробці каменю в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_9

- Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 лютого 2011 року (Т.1, а.с. 100-101) відповідно до якого потерпілому ОСОБА_5 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто здійснив експлуатацію його праці. На фотознімку під № 2 він впізнав особу, яка з вересня 2010 року по січень 2011 року вчинила експлуатацію його праці в цеху по переробці каменю в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_11

- Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 лютого 2011 року (Т.1, а.с. 111-112) відповідно до якого потерпілому ОСОБА_6 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто працевлаштував його на роботу. На фотознімку під № 2 він впізнав особу, яка шляхом обману працевлаштувала його в цех по переробці каменю в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_9

- Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 лютого 2011 року (Т.1, а.с. 113-114) відповідно до якого потерпілому ОСОБА_6 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто здійснив експлуатацію його праці. На фотознімку під № 2 він впізнав особу, яка з жовтня 2010 року по січень 2011 року вчинила експлуатацію його праці в цеху по переробці каменю в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_11

- Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 лютого 2011 року (Т.1, а.с. 124-125) відповідно до якого потерпілому ОСОБА_20 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто здійснив експлуатацію його праці. На фотознімку під № 1 він впізнав особу, яка з жовтня 2010 року по січень 2011 року вчинила експлуатацію його праці на підприємстві по переробці каменю в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_11

- Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 лютого 2011 року (Т.1, а.с. 126-127) відповідно до якого потерпілому ОСОБА_20 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто працевлаштував його на роботу. На фотознімку під № 3 він впізнав особу, яка шляхом обману працевлаштувала його в цех по переробці каменю в смт. Чоповичі Малинського району Житомирської області. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_9

- Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 18 лютого 2011 року (Т.1, а.с. 175-176) відповідно до якого свідку ОСОБА_23 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто влаштував його знайомого ОСОБА_33 на тимчасове проживання у себе вдома. На фотознімку під № 1 він впізнав цю особу. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_9

- Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 березня 2011 року (Т.1, а.с. 249-251) відповідно до якого потерпілому ОСОБА_5 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто разом з ОСОБА_9 зустрічав його в Києві після прибуття з Пакистану. На фотознімку під № 3 він впізнав цю особу на ім?я ОСОБА_19, який разом з ОСОБА_9 зустрічає прибувших в Україну громадян Пакистану. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_34.

- Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 09 березня 2011 року (Т.1, а.с. 254-255) відповідно до якого потерпілому ОСОБА_56 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто разом з ОСОБА_9 зустрічав його в Києві після прибуття з Пакистану. На фотознімку під № 2 він впізнав цю особу на ім?я ОСОБА_19, який разом з ОСОБА_9 зустрічає прибувших в Україну громадян Пакистану. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_34.

- Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 10 березня 2011 року (Т.1, а.с. 261-262) відповідно до якого свідку ОСОБА_23 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто познайомив його земляків ОСОБА_33 та ОСОБА_6 з ОСОБА_9 На фотознімку під № 4 він впізнав цю особу на ім?я ОСОБА_33. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_34.

- Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 24 березня 2011 року (Т.2, а.с. 28-29) відповідно до якого свідку ОСОБА_35 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто працював в ТОВ «Лабро». На фотознімку під № 3 він впізнав цю особу на ім?я ОСОБА_9. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_9

- Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 24 березня 2011 року (Т.2, а.с. 32-33) відповідно до якого свідку ОСОБА_36 були пред'явлені чотири фотознімки осіб чоловічої статі для впізнання того, хто працював в ТОВ «Лабро». На фотознімку під № 4 він впізнав цю особу на ім?я ОСОБА_9. На цьому фотознімку зображений ОСОБА_9

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд визнає, що вина ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена і кваліфікує їх дії за частиною 3 статті 149 КК України за ознаками здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а також вербування людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням обману, уразливого стану особи, щодо кількох осіб, повторно, організованою групою.

Суд виключає з обвинувачення підсудних кваліфікуючу ознаку «за попередньою змовою групою осіб», оскільки доведено, що злочин вчинено «організованою групою».

Призначаючи підсудним вид і міру покарання суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Злочин, який скоїв ОСОБА_9, є особливо тяжким злочином. Підсудний ОСОБА_9 характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, тяжких наслідків своїми діями не заподіяв. Ці обставини, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає як такі, які пом'якшують його відповідальність.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_9, судом не встановлено.

Злочин, який скоїв ОСОБА_11, є особливо тяжким злочином. Підсудний ОСОБА_11 є особою похилого віку, має ряд хронічних захворювань, тяжких наслідків своїми діями не заподіяв. Ці обставини, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає як такі, які пом'якшують його відповідальність.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_11, судом не встановлено.

Враховуючи викладені обставини та особи винних, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_9 та ОСОБА_11 основне покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням статті 69 КК України, нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ч. 3 ст. 149 КК України.

Дане покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудних і попередження вчинення ними нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи пом'якшуючі обставини, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_11 без відбування основного покарання та звільняє їх від відбування основного покарання з випробуванням і покладає на них певні обов'язки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України.

Суд не призначає підсудним додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки підсудні звільняються від відбування покарання з випробуванням.

До набрання вироком законної сили суд залишає щодо підсудних попередні запобіжні заходи у виді підписки про невиїзд.

Потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_20 та ОСОБА_56 до підсудного ОСОБА_11 пред'явлені цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_20 просять стягнути з ОСОБА_11 матеріальну шкоду, завдану відсутністю заробітку, в розмірі 30000 гривень кожному та моральну шкоду, завдану приниженням людської гідності, погіршенням стану здоров?я, відсутністю харчування та відпочинку, також в розмірі 30000 гривень кожному.

ОСОБА_4 просить стягнути з ОСОБА_11 моральну шкоду, завдану приниженням людської гідності, невиплатою заробітної плати, відсутністю харчування, відпочинку та незадовільними умовами праці, в розмірі 60000 гривень.

ОСОБА_11 позови не визнав.

Суд вважає, що цивільні позови потерпілих підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Потерпілі не надали доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_11 заподіяв їм матеріальну шкоду в розмірі 30000 гривень кожному. Однак останній в своєму клопотанні (Т.2, а.с. 103-106) зазначив, що він винен потерпілим заробітну плату в таких розмірах:

ОСОБА_5 - 1123 гривні,

ОСОБА_6 - 523 гривні,

ОСОБА_20 - 523 гривні.

У зв?язку з цим суд стягує з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1123 гривні, на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 523 гривні, на користь ОСОБА_20 матеріальну шкоду в розмірі 523 гривні.

В стягненні решти частини матеріальної шкоди суд відмовляє за безпідставністю.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд керується ст. 23 та ст. 1167 ЦК України. Відповідно до них особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Також суд керується постановою Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 в якій зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Враховуючи всі вищезазначені обставини, суд стягує з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_20 та ОСОБА_56 моральну шкоду у розмірі по 10000 гривень кожному.

В стягненні решти моральної шкоди суд відмовляє за безпідставністю.

Речові докази:

- учнівські зошити, заяву на видачу готівки № OXGU38365 від 22.09.2010 року, квитанцію № v0xr033277 від 22.09.2010 року, заяву на видачу готівки № OXGU20823 від 08.10.2010 року, квитанцію Union"- "Отримати Гроші", заяву на отримання переказу № 87215649 від 14.04.2009 року, платіжне доручення на отримання грошового переказу із-за кордону № 5018882552 від 08.10.2010 року, платіжне доручення на отримання грошового переказу із-за кордону № 1361364624 від 22.09.2010 року, аркуш учнівського зошита з записом "п. Киев - Коростень за Малином на автобусе до село "Чоповичі" ул. Вокзальная 18-а ТОП "Лабро"", копію заяви на продовження посвідки на проживання іноземної особи на ім'я ОСОБА_9 від 03.08.2004 року, копію перекладу паспорту громадянина Республіки Пакистан № НОМЕР_3 виданого на ім'я ОСОБА_9 з англійської мови на українську мову, копію тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_4 від 16.08.2004 року, копію заяви про надання згоди на постійну реєстрацію в будинку розташованому за адресою АДРЕСА_4 написана від імені ОСОБА_29 та ОСОБА_9, копію договору купівлі продажу житлового будинку серії ВСО № 200994 від 28.12.2005 року, копію договору дарування частини жилого будинку серії ВЕС № 212846 від 03.10.2006 року, копію заяви про надання згоди на постійну реєстрацію в будинку розташованому за адресою АДРЕСА_4 написана від імені ОСОБА_29, копію картки фізичної особи - платника податків видана на ім'я ОСОБА_9, копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 20.02.2002 року, заяву на ім'я начальника ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області від 08.09.2010 року, заяву на ім'я начальника ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області від 27.01.2001 року, заяву на ім'я начальника ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області про продовження терміну перебування в Україні від ОСОБА_38, заяву на ім'я начальника ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області про продовження терміну перебування в Україні від ОСОБА_39, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_6 від 29.09.2006 року, копію 32 та 33 аркушу паспорту ОСОБА_40, копію паспорта громадянина України ОСОБА_41 серії НОМЕР_7 копію талону зняття з реєстрації місця проживання в Україні на ім'я ОСОБА_41, заяву про реєстрацію місця проживання від ОСОБА_41, талон реєстрації за місцем проживання виданий на ім'я ОСОБА_41, копію тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_8 від 22.12.2006 року, копію 14 та 15 сторінки паспорта виданого на ім'я ОСОБА_42, копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_9 копію картки фізичної особи - платника податків виданої на ім'я ОСОБА_42, дві квитанції про сплату судового збору до Бородянського районного суду Київської області видані на ім'я ОСОБА_42, копію 1-4 сторінок паспорту громадянина Пакистану виданого на ім'я ОСОБА_43, копію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_10 від 07.10.2010 року, копію лицьової сторінки паспорту громадянина Пакистану ОСОБА_45 серії НОМЕР_11, аркуш формату А4 на якому знаходиться копія здійсненого перекладу на українську мову паспортних даних ОСОБА_45 та завіреного нотаріусом, копію 1-4, 8-9, 14-15 сторінки паспорту громадянина Пакистану серії НОМЕР_12 виданого на ім'я ОСОБА_37, копію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_13 від 16.09.2010 року, копію лицьової сторінки паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_14 виданий на ім'я ОСОБА_59, заяву на отримання візи до Республіки Пакистан, видану на ім'я ОСОБА_59, копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця видане на ім'я ОСОБА_59, копію лицьової сторінки паспорту громадянина Пакистану серії НОМЕР_15 виданого на ім'я ОСОБА_46, копії 6-7 сторінок паспорту громадянина Пакистану ОСОБА_46, копію запрошення на навчання до Тернопільського національного економічного університету на ім'я ОСОБА_46, копію документу виконаного на англійській мові виданий на ім'я ОСОБА_46, копію лицьової сторінки паспорту громадянина Пакистану серії НОМЕР_15 виданий на ім'я ОСОБА_46, копію лицьової сторінки паспорту громадянина Пакистану серії НОМЕР_16 виданого на ім'я ОСОБА_48, копію лицьової сторінки паспорту громадянина Пакистану серії НОМЕР_16 виданого на ім'я ОСОБА_48, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи видане на ім'я ОСОБА_49, копію запрошення для оформлення візи видана на ім'я громадянина Пакистану ОСОБА_60, копію витягу з паспорту громадянина Республіки Іран серії НОМЕР_17 виданого на ім'я ОСОБА_61, договір № 1/08 від 09.01.2008 року, копію лицьової сторінки паспорту громадянина Пакистану серії НОМЕР_15 виданого на ім'я ОСОБА_46, авіаквиток на літак рейсу "Донецьк-Москва"виданий на ім'я ОСОБА_46, авіаквиток на літак рейсу "Москва-Дубаї"виданий на ім'я ОСОБА_46, сертифікат екстреної медичної допомоги іноземним громадянам № 185578 виданий на ім'я ОСОБА_46, сертифікат екстреної медичної допомоги іноземним громадянам № 1720626 виданий на ім'я ОСОБА_46, копію 16-17 сторінки паспорта громадянина Пакистану - ОСОБА_9, копію 1-2 сторінки паспорта громадянина Пакистану - ОСОБА_53, документ виконаний на англійській мові, а саме декларація про прибуття на територію України іноземного громадянина, громадянина Республіки Пакистан ОСОБА_62, електронний квиток на ім'я ОСОБА_15, електронний квиток на ім'я ОСОБА_15, відеокасету марки "Panasonik" розмірами 92х58х20 мм. - залишити зберігатись при справі;

- мобільний телефон "Nokia 6500s-1"ІМЕІ НОМЕР_18 з сім-карткою № НОМЕР_19 - повернути підсудному ОСОБА_11;

- паспорти громадян Пакистану серії НОМЕР_20 на ім'я ОСОБА_20, серії НОМЕР_21 на ім'я ОСОБА_6, серії НОМЕР_22 на ім'я ОСОБА_5, серії НОМЕР_23 на ім'я ОСОБА_4, тимчасову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_24, видану на ім'я ОСОБА_56, мобільний телефон "Нокіа 3510 І" ІМЕІ НОМЕР_25 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Лайф", вилучений у потерпілого ОСОБА_56 - залишити власникам.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 Кримінально-процесуального кодексу України,-

засудив:

Визнати винним ОСОБА_9 у вчиненні злочину передбаченого частиною 3 статі 149 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання, із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України, у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

На підставі статті 76 Кримінального кодексу України встановити ОСОБА_9 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_9 в силі запобіжний захід - підписку про невиїзд.

Визнати винним ОСОБА_11 у вчиненні злочину передбаченого частиною 3 статі 149 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання, із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України, у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

На підставі статті 76 Кримінального кодексу України встановити ОСОБА_11 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_11 в силі запобіжний захід - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_11 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1123 гривні та моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_11 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 523 гривні та моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов ОСОБА_20 до ОСОБА_11 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_20 матеріальну шкоду в розмірі 523 гривні та моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов ОСОБА_56 до ОСОБА_11 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_56 моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Речові докази:

- учнівські зошити, заяву на видачу готівки № OXGU38365 від 22.09.2010 року, квитанцію № v0xr033277 від 22.09.2010 року, заяву на видачу готівки № OXGU20823 від 08.10.2010 року, квитанцію Union"- "Отримати Гроші", заяву на отримання переказу № 87215649 від 14.04.2009 року, платіжне доручення на отримання грошового переказу із-за кордону № 5018882552 від 08.10.2010 року 08.10.2010 року, платіжне доручення на отримання грошового переказу із-за кордону № 1361364624 від 22.09.2010 року, аркуш учнівського зошита з записом "п. Киев - Коростень за Малином на автобусе до село "Чоповичі" ул. Вокзальная 18-а ТОП "Лабро"", копію заяви на продовження посвідки на проживання іноземної особи на ім'я ОСОБА_9 від 03.08.2004 року, копію перекладу паспорту громадянина Республіки Пакистан № НОМЕР_3 виданого на ім'я ОСОБА_9 з англійської мови на українську мову, копію тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_4 від 16.08.2004 року, копію заяви про надання згоди на постійну реєстрацію в будинку розташованому за адресою АДРЕСА_4 написана від імені ОСОБА_29 та ОСОБА_9, копію договору купівлі-продажу житлового будинку серії ВСО № 200994 від 28.12.2005 року, копію договору дарування частини жилого будинку серії ВЕС № 212846 від 03.10.2006 року, копію заяви про надання згоди на постійну реєстрацію в будинку розташованому за адресою АДРЕСА_4 написана від імені ОСОБА_29, копію картки фізичної особи - платника податків видана на ім'я ОСОБА_9, копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 20.02.2002 року, заяву на ім'я начальника ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області від 08.09.2010 року, заяву на ім'я начальника ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області від 27.01.2001 року, заяву на ім'я начальника ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області про продовження терміну перебування в Україні від ОСОБА_38, заяву на ім'я начальника ВГІРФО ГУ МВС України в Київській області про продовження терміну перебування в Україні від ОСОБА_39, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_6 від 29.09.2006 року, копію 32 та 33 аркушу паспорту ОСОБА_40, копію паспорта громадянина України ОСОБА_41 серії НОМЕР_7 копію талону зняття з реєстрації місця проживання в Україні на ім'я ОСОБА_41, заяву про реєстрацію місця проживання від ОСОБА_41, талон реєстрації за місцем проживання виданий на ім'я ОСОБА_41, копію тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_8 від 22.12.2006 року, копію 14 та 15 сторінки паспорта виданого на ім'я ОСОБА_42, копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_9 копію картки фізичної особи - платника податків виданої на ім'я ОСОБА_42, дві квитанції про сплату судового збору до Бородянського районного суду Київської області видані на ім'я ОСОБА_42, копію 1-4 сторінок паспорту громадянина Пакистану виданого на ім'я ОСОБА_43, копію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_10 від 07.10.2010 року, копію лицьової сторінки паспорту громадянина Пакистану ОСОБА_45 серії НОМЕР_11, аркуш формату А4 на якому знаходиться копія здійсненого перекладу на українську мову паспортних даних ОСОБА_45 та завіреного нотаріусом, копію 1-4, 8-9, 14-15 сторінки паспорту громадянина Пакистану серії НОМЕР_12 виданого на ім'я ОСОБА_37, копію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_13 від 16.09.2010 року, копію лицьової сторінки паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_14 виданий на ім'я ОСОБА_59, заяву на отримання візи до Республіки Пакистан, видану на ім'я ОСОБА_59, копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця видане на ім'я ОСОБА_59, копію лицьової сторінки паспорту громадянина Пакистану серії НОМЕР_15 виданого на ім'я ОСОБА_46, копії 6-7 сторінок паспорту громадянина ОСОБА_47 ОСОБА_46, копію запрошення на навчання до Тернопільського національного економічного університету на ім'я ОСОБА_46, копію документу виконаного на англійській мові виданий на ім'я ОСОБА_46, копію лицьової сторінки паспорту громадянина Пакистану серії НОМЕР_15 виданий на ім'я ОСОБА_46, копію лицьової сторінки паспорту громадянина Пакистану серії НОМЕР_16 виданого на ім'я ОСОБА_48, копію лицьової сторінки паспорту громадянина Пакистану серії НОМЕР_16 виданого на ім'я ОСОБА_48, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи видане на ім'я ОСОБА_49, копію запрошення для оформлення візи видана на ім'я громадянина ОСОБА_50 ОСОБА_51, копію витягу з паспорту громадянина Республіки Іран серії НОМЕР_17 виданого на ім'я ОСОБА_61, договір № 1/08 від 09.01.2008 року, копію лицьової сторінки паспорту громадянина Пакистану серії НОМЕР_15 виданого на ім'я ОСОБА_46, авіаквиток на літак рейсу "Донецьк-Москва"виданий на ім'я ОСОБА_46, авіаквиток на літак рейсу "Москва-Дубаї"виданий на ім'я ОСОБА_46, сертифікат екстреної медичної допомоги іноземним громадянам № 185578 виданий на ім'я ОСОБА_46, сертифікат екстреної медичної допомоги іноземним громадянам № 1720626 виданий на ім'я ОСОБА_46, копію 16-17 сторінки паспорта громадянина Пакистану - ОСОБА_9, копію 1-2 сторінки паспорта громадянина Пакистану - ОСОБА_53, документ виконаний на англійській мові, а саме декларація про прибуття на територію України іноземного громадянина, громадянина Республіки ОСОБА_54 Кашміра, електронний квиток на ім'я ОСОБА_15, електронний квиток на ім'я ОСОБА_15, відеокасету марки "Panasonik" розмірами 92х58х20 мм. - залишити зберігатись при справі;

- мобільний телефон "Nokia 6500s-1"ІМЕІ НОМЕР_18 з сім-карткою № НОМЕР_19 - повернути підсудному ОСОБА_11;

- паспорти громадян Пакистану серії НОМЕР_20 на ім'я ОСОБА_20, серії НОМЕР_21 на ім'я ОСОБА_6, серії НОМЕР_22 на ім'я ОСОБА_5, серії НОМЕР_23 на ім'я ОСОБА_4, тимчасову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_24, видану на ім'я ОСОБА_56, мобільний телефон "Нокіа 3510 І" ІМЕІ НОМЕР_25 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Лайф", вилучений у потерпілого ОСОБА_56 - залишити власникам.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: А. О. Тимошенко