Ухвала суду № 41726980, 04.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

0,2

04.12.14

№ 910/23709/14.

Суддя Мудрий С.М., розглянувши

позовну заяву спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал"

про зобов'язання вчинити дії

(зустрічна позовна заява по справі № 910/23709/14)

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду м. Києва з зустрічною позовною заявою у справі № 910/23709/14 до Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" про зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно з абз. 4 підпункту 3.15 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК.

Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України – у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми

При цьому, як вбачається з зустрічної позовної заяви вона не є взаємно пов'язана з первісним позовом, а тому не може бути прийнята до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки повернення державному підприємству "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" товару в оплату боргу в розмірі 1 434 844,92 грн. за договором № 16/03/11 про надання цільової безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі від 16 березня 2011 року, не стосуються предмету спору у справі № 910/23709/14.

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України – не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Статтею 57 ГПК України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в п. 3 ч. 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” від 16.01.2014, № 719-VII, який опублікований 21.01.2014 року, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду м. Києва з зустрічною позовною заявою у справі № 910/23709/14 до Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" про зобов'язання прийняти відповідача в оплату боргу в сумі 1 434 844,92 грн. по договору № 16/03/11 про надання цільової безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі товар.

Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, ст. 55 ГПК України передбачає визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Як вбачається з заявлених позовний вимог, поданий зустрічний позов спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю не можна віднести до немайнових позовів, оскільки він підлягає вартісній оцінці – шляхом зобов’язання вчинити дії позивач просить суд зобов’язати відповідача прийняти відповідача в оплату боргу в сумі 1 434 844,92 грн. товар, а отже даний позов є позовом майнового характеру та за подання даного позову має сплачуватись судовий збір у розмірі, як за подання майнового позову.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 28 696,90 грн. виходячи з ціни позову 1 434 844,92 грн. Проте, до позовної заяви позивачем додано квитанція № 7945.1.2 від 02.12.2013 року, яка свідчить про сплату останнім судового збору в сумі 1 218,00 грн. Таким чином, позивачем не доплачено державне мито в розмірі 27 478,90 грн.

Відповідно до п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв’язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст. 60, п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя С.М. Мудрий