Ухвала суду № 41725041, 27.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 р.Справа № 818/2219/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Бондара В.О. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Віділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Білопільському районі Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2014р. по справі № 818/2219/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області

до Віділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Білопільському районі Сумської області

про стягнення витрат,

ВСТАНОВИЛА:

14.08.2014 року позивач, Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області, звернувся до суду з позовом до Віділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Білопільському районі Сумської області, в якому просив стягнути з Віділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Білопільському районі Сумської області витрати з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з квітня по червень включно 2014 року в загальній сумі 805 грн. 86 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.14 року по справі № 818/2219/14 адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Білопільському районі Сумської області про стягнення витрат задоволено.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Білопільському районі Сумської області (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 7, р/р 37171003000320 в УДК у Сумській області, МФО 837013, код 24016514) на користь управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі (41800, Сумська область, вул. Макаренка, 7, розрахунковий рахунок 2560230100217 в Білопільському відділенні № 3231 ВАТ "Державний ощадбанк України", МФО 337610, код 21129778) витрати з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з квітня по червень 2014 року включно в сумі 805 грн. 86 коп. (вісімсот п'ять грн. 86 коп.).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.14 року по справі № 818/2219/14 та винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Пенсійного фонду України в Білопільському районі відмовити за необґрунтованістю в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів відповідно ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. N 5-4/4, визначений механізм відшкодування Фондом на централізованому рівні витрат Пенсійного фонду, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій. Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню.

Під час підписання актів за квітень-червень 2014 року відповідачем не прийнято до заліку витрати по виплаті пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначених громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 805,86 грн. та не включено зазначену суму до актів за квітень-червень 2014 року, а тому позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, та членам сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків та він має відшкодовувати витрати в разі виплати таких пенсій органами Пенсійного фонду України.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Білопільському районі Сумської області на користь управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі витрати з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з квітня по червень 2014 року включно в сумі 805 грн. 86 коп. (вісімсот п'ять грн. 86 коп.).

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 8, 10, 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" одним з видів пенсій, що призначаються і виплачуються Пенсійним фондом, є пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

З 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" N 1105-XIV (далі - Закон).

Згідно зі ст.ст. 21, 28 Закону у разі настання страхового випадку обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відшкодування відповідачем Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, регулюється спільною постановою правлінь Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України "Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" від 4 березня 2003 р. N 5-4/4. Даний порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, які призначені застрахованим особам та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про правонаступництво України" всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Згідно з Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Статтею 1 Угоди передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до ст. 3 Угоди усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Колегія суддів зазначає, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, та членам сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Він також має відшкодовувати витрати в разі виплати таких пенсій органами Пенсійного фонду України.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суми витрат управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі, пов'язаних з виплатою пенсій у зв'язку з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, за період з квітня по червень 2014 року в сумі 805,86 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Білопільському районі Сумської області.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.14 року по справі № 818/2219/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Віділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Білопільському районі Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2014р. по справі № 818/2219/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Бондар В.О. Чалий І.С.