Ухвала суду № 41725036, 27.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 р.Справа № 818/1950/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Бондара В.О. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Глухівського комунального виробничого управління водогінно-каналізаційне господарство на Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2014р. по справі № 818/1950/14

за позовом Державної фінансової інспекції в Сумській області

до Глухівського комунального виробничого управління водогінно-каналізаційне господарство

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

22.07.2014 року позивач, Державна фінансова інспекція в Сумській області, звернувся до суду з позовом до Глухівського комунального виробничого управління водогінно-каналізаційного господарства, в якому просив зобов'язати Глухівське комунальне виробниче управління водогінно-каналізаційного господарства (код ЄДРПОУ-04653578) виконати пункт 10 вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 31.01.2014 №101-14/110, а саме: вжити правових заходів щодо повернення зайво виплачених коштів у сумі 113061,41 гривень; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.14 року по справі № 818/1950/14 адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Сумській області до Глухівського комунального виробничого управління водогінно-каналізаційного господарства про зобов'язання вчинити дії задоволено.

3обов'язано Глухівське комунальне виробниче управління водогінно-каналізаційного господарства виконати пункт 10 вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 31.01.2014 року № 101-14/110, а саме: вжити правових заходів щодо повернення зайво виплачених коштів у сумі 113061,41 грн.; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року та ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити Державній фінансовій інспекції в Сумській області до Глухівського комунального виробничого управління водогінно-каналізаційного господарства про зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати Глухівське комунальне виробниче управління водогінно-каналізаційного господарства виконати пункт 10 вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 31.01.2014 року № 101-14/110, а саме: вжити правових заходів щодо повернення зайво виплачених коштів у сумі 113061,41 грн.; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України у зв'язку з необгрунтованістю позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Сумській області Глухівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Глухівського комунального виробничого управління водогінно-каналізаційного господарства за період з 01.01.2011 року по 31.10.2013 року, якою виявлено ряд порушень, які викладені в акті ревізії від 21.01.2014 року за № 101-21/2.

На підставі п.7 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" відповідачу було пред'явлено вимогу від 31.01.2014 року № 101-14/110 "Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства", згідно п. 10 зазначеної вимоги необхідно вжити правових заходів щодо повернення зайво виплачених коштів у сумі 113061,41 грн.; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України, а також визначено терміни зворотного інформування про вжиті заходи та надання відповідних підтверджуючих документів до 28.02.2014 року.

У зв'язку з невиконанням п. 10 вимоги від 31.01.2014 року № 101-14/110 Державна фінансова інспекція в Сумській області звернулася до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтовані.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та зобов'язання Глухівського комунального виробничого управління водогінно-каналізаційного господарства виконати пункт 10 вимоги Глухівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 31.01.2014 року № 101-14/110, а саме: вжити правових заходів щодо повернення зайво виплачених коштів у сумі 113061,41 грн.; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно з п. 7 статті 10 цього Закону, органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 15 названого Закону, вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 10 вищезазначеного Закону встановлене право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з п. 4.3 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 року № 1236 Інспекція вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:

- вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства;

- звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до абз. 1) п. 4.1 Положення № 1236 Інспекція відповідно до покладеного на неї завдання здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

Згідно з пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно із п. 49 Порядку у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Крім того, пунктом 50 Порядку встановлено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно із статтею 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із системного аналізу вказаних норм слідує, що на підставі виявлених ревізією порушень законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, остання пред'являє вимогу про усунення цих порушень.

Для усунення порушень законодавства ДФІ використовує механізми, встановлені чинним законодавством, а зокрема п. 50 названого Порядку.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не скористався правом на оскарження спірної вимоги в адміністративному або судовому порядку, а тому вимога є чинною, в судовому або адміністративному порядку не скасована, а отже вона підлягає обов'язковому виконанню відповідачем.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.14 року по справі № 818/1950/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Глухівського комунального виробничого управління водогінно-каналізаційне господарство залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2014р. по справі № 818/1950/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Бондар В.О. Чалий І.С.