Ухвала суду № 41725016, 25.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р.Справа № 816/3600/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2014р. по справі № 816/3600/14

за позовом Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по адміністративним штрафам та іншим санкціям у розмірі 5 000,00 грн.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм процесуального права, а саме: ч.4 ст. 99 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Виходячи з приписів абз. 4 ч.8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець 05.09.2001, перебуває на обліку платників податків у Миргородській ОДПІ з 09.11.2001 (а.с. 5-6).

03.04.2014 працівниками Головного управління Міндоходів у Полтавській області була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт №16-47-21-2498519426 від 03.04.2014 (а.с. 12-13).

На підставі висновків зазначеного акту контролюючим органом було винесене рішення №39-01-21 від 10.04.2014 (а.с. 11), яким платника зобов'язано сплатити штраф у розмірі 5 000,00 грн.

Вказане рішення вручене ФОП ОСОБА_1 15.04.2014, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

Зазначена сума зобов'язання фізичною особою-підприємцем не сплачена, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 9).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з його обгрунтованості.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, встановивши ті обставини, які свідчать про наявність у відповідача податкового боргу, який у добровільному порядку останнім не сплачується, та прийнявши до уваги заходи, які вживалися ДПІ щодо погашення податкового боргу (направлення податкової вимоги №1768-25 від 19.05.2014 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі 5 000,00 грн.), суд першої інстанції, враховуючи повноваження ДПІ, які визначено п.95.1 - 95.3 ст.95 ПК України, дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, встановленого ч.4 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дату звернення до суду Миргородської ОРДПІ з даним позовом (11.09.2014 року), період виникнення боргу, що є предметом стягнення по даній справі, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про стягнення спірного податкового боргу в судовому порядку позивачем пред'явлено в межах 1095-денного строку, визначеного наведеними нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2014р. по справі № 816/3600/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.