Постанова № 41724851, 14.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3593/14

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до Відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання рішення державного виконавця протиправним, скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року пенсійний орган звернувся з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та скасування постанови від 23 липня 2014 року про накладення штрафу в сумі 680,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 02.10.2013 р. постановою про відкриття виконавчого провадження позивачу надано семиденний строк для добровільного виконання виконавчого листа від 07.11.2011 р. у справі № 2а-124/09 та зобов'язано УПФУ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. За невиконання рішення у визначені строки, 23.07.2014 р. державним виконавцем Савицьким Д.В. винесено постанову про накладення на УПФУ штрафу у розмірі 680 грн. Не погоджуючись із накладенням штрафу, позивач зазначав, що виплати вказаної категорії громадян фінансуються з Державного бюджету. Надбавки до пенсії за минулі роки на підставі судових рішень не передбачені в Державному бюджеті України на поточний рік, а тому відсутня вина позивача у невиплаті зазначеної допомоги, а відтак - підстави для накладення штрафу. Крім того, виконавче провадження відкрито 02.10.2013 р., а до відповідальності за невиконання у вигляді штрафу УПФУ притягнуто 23.07.2014 р., тобто більш, ніж через дев'ять місяців після вчинення правопорушення. Посилаючись на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивач стверджує, що відповідачем пропущено строки притягнення до відповідальності за невиконання рішення, оскільки вказаним Кодексом передбачено строк притягнення - два місяці з дня виявлення правопорушення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду пенсійний орган подав апеляційну скаргу, в якій зазначило, що рішення першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні знаходиться виконавче провадження № 39998317 щодо примусового виконання виконавчого листа від 07.11.2011 р. № 2а-124/09, виданого Дніпровським районним судом м. Херсона, про зобов'язання УПФУ у м. Херсоні здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.

02.10.2013 р. на підставі заяви стягувача ОСОБА_1 та ст.ст.17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано семиденний строк на добровільне виконання рішення. Вказана постанова направлена позивачу.

31.10.2013 р. за № 30710/09 позивачем відповідачу надіслано лист, зі змісту якого слідує, що УПФУ виконано рішення суду в частині нарахування ОСОБА_1 надбавки до пенсії. Також УПФУ зазначило, що виконання рішення суду в частині виплати заборгованості є неможливим, оскільки виплати вказаної категорії громадян фінансуються з Державного бюджету України, яким не передбачено такі виплати на поточний рік.

У позовній заяві позивач посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845, якою затверджено порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Також УПФУ зазначає, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не передбачені видатки на виплату соціальних гарантій у розмірах, встановлених рішенням суду.

У зв'язку з невиконанням рішення суду в частині виплати надбавки до пенсії у ході примусового виконання виконавчого документа державним виконавцем 23.07.2014 р. винесено постанову про накладення на УПФУ у місті Херсоні штрафу у розмірі 680 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням ПФУ в м. Херсоні у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин не виконано судове рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, що є підставою для винесення постанови про накладення на останнього штрафу в розмірі 680 грн.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На підставі частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Виконання рішень за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

За правилами частини 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

У відповідності до частини 1 статті 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно частини 2 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачем виплати не були фактично проведені у зв'язку з відсутністю відповідних коштів на рахунках позивача, які не були перераховані Пенсійним фондом України.

Отже можна дійти висновку, що позивач судове рішення у частині, яку він повинен був і міг виконати, виконав, провівши відповідні перерахунки доплат до пенсії позивачу.

Водночас, накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення можливо лише у випадку, якщо таке невиконання відповідно до положень частини 2 статті 75 та частин 1 та 2 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» мало місце без поважних причин.

Відсутність відповідного бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення для управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

За змістом положень підпункту 4 пункту 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2, основними завданнями управління, зокрема, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Тобто, виплати пенсій та інших виплат здійснюються районним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Підпунктом 2 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року встановлено, що планування у відповідному регіоні доходів та видатків коштів Фонду віднесено до повноважень управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року №1261, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

В контексті наведеного до повноважень управлінь Пенсійного фонду України в районах питання планування доходів та видатків не віднесено, а виплати пенсій та інших платежів, управління здійснює виключно у межах фінансових ресурсів, виділених Пенсійним фондом України.

Враховуючи викладене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав, і це встановлено судовими рішеннями, фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем семиденного та, повторно, п'ятиденного строку виконати судове рішення в цій частині.

Накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більше ускладнює його фінансове становище та ще більше утруднює виконання судового рішення про виплату доплати до пенсії.

У зв'язку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів Верховною Радою України 5 червня 2012 року було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до положень частини 1 статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Тобто списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.

Посилання суду першої інстанції на відповідні рішення Європейського суду з прав людини щодо неможливості посилання державним органом при виконанні судових рішень на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань безпідставні, оскільки у даному випадку мова не йде про звільнення управління Пенсійного фонду України в Харківському районі від виконання рішення суду, а про оцінку причин такого невиконання та про наявність підстав для накладення штрафу.

За змістом приписів статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Проте таке відстрочення не впливає на вирішення питання про виконання судового рішення та накладення штрафу, оскільки звернення до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення не зупиняє розгляд питання про накладення штрафу, а тому пов'язувати питання звернення до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення з розглядом питання про накладення штрафу немає підстав.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, керуючись ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі № 821/3593/14 - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні від 23 липня 2014 року про накладення штрафу в сумі 680,00 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян