Постанова № 41724801, 02.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4415/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Хілтон Тайм» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року приватне підприємство «Хілтон Тайм» (далі - Позивач, ПП «Хілтон Тайм») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі) про: визнання протиправними дій Відповідача щодо проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм», результати якої зафіксовані в акті №347/22-03/38679764 від 11.07.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм» з питань взаємовідносин із контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками за березень, квітень, травень 2014 року; визнання протиправними дій ДПІ у Києво-Святошинському районі щодо коригування показників податкової звітності ПП «Хілтон Тайм» в інформаційних базах даних Міндоходів на підставі акта №347/22-03/38679764 від 11.07.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм» з питань взаємовідносин із контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками за березень, квітень, травень 2014 року»; зобов'язання Відповідача відновити в інформаційних базах даних Міндоходів показники податкової звітності ПП «Хілтон Тайм» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі акта №347/22-03/38679764 від 11.07.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм» з питань взаємовідносин із контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками за березень, квітень, травень 2014 року».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у Відповідача не виникло права на проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм», а акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою для внесення змін до електронної бази даних.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на неповне дослідження судом всіх фактичних обставин справи та перевірку їх доказами, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

У судовому засіданні представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у липні 2014 року посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі було здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Хілтон Тайм» з питань взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за березень, квітень, травень 2014 року. У зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки через встановлений податковим органом початок ліквідаційної процедури Позивача, а також отримання інформації про відсутність останнього за місцезнаходженням, Відповідачем складено акт №347/22-03/38679764 від 11.07.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм» (код за ЄДРПОУ 38679764) з питань взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за березень, квітень, травень 2014 року» (далі - Акт про неможливість проведення зустрічної звірки).

При цьому, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень ст. 73 Податкового кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, прийшов до висновку, що оскільки Відповідач взагалі не набув права на проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм», податковий орган не мав правових підстав для складення акта та викладати в ньому жодним чином непідтверджені висновки, а також здійснювати коригування показників податкової звітності.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок №1232).

Відповідно до пунктів 2-4 вказаного Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1232 визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

При цьому, колегією суддів враховується, що відповідно до п. 7 Порядку №1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

При цьому заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Виходячи з приписів п.п.4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням, відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Як вбачається з матеріалів справи, у межах спірних правовідносин, ДПІ у Києво-Святошинському районі зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм» не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів Позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам Акт про неможливість проведення зустрічної звірки. Тобто, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про проведення зустрічної звірки податковим органом, що, у свою чергу, виключає можливість визнання таких дій протиправними.

Висновки ж органу державної податкової служби, викладені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки, зокрема щодо відсутності адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси Позивача. Складений Відповідачем акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм» є різновидом податкової інформації, і на його підставі не може бути прийняте податкове повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань.

Отже, ДПІ у Києво-Святошинському районі фактично не були вчиненні дії по проведенню зустрічної звірки. Акт неможливість проведення зустрічної звірки не породжує для платника податків негативних наслідків, з огляду на що колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом не було допущено порушень прав Позивача.

Крім того, судовою колегією враховується, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права, і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, акт перевірки - джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки.

Отже, вказані Акти, загалом, і їх висновки, зокрема, не породжують жодних правових наслідків для Позивача, не тягнуть за собою санкцій у разі їх невиконання.

Викладені в Акті перевірки факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Оскільки Акти не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії, вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство, отже Акт не набуває статусу рішення в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства, а оскарження висновків у ньому є неналежним способом захисту порушених, на думку Позивача, прав.

Тобто, оскільки дії з проведення зустрічної звірки та зі складення акту про неможливість її проведення не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, то підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання неправомірними дій ДПІ у Києво-Святошинському районі з проведення оспорюваної зустрічної звірки відсутні.

Аналогічна позиція викладена у постанову Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 року у справі №К/800/44767/14.

У той же час судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції правової оцінки дій Відповідача відносно відображення результатів проведених звірок в інформаційних системах Міндоходів.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту пояснень представника Відповідача у ході розгляду справи судом першої інстанції, на підставі Акту від 11.07.2014 року №347/22-03/38679767 про неможливість проведення зустрічної звірки, податковим органом внесені відповідні зміни до ІС «Податковий блок».

Так, відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно ст. 74 Податкового кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів; зазначена інформаційна система включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, такі як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Виходячи з аналізу положень статті 74 ПК України, інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи Міндоходів використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

За правилами п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно р. 58.1 ст. 58 та п. 86.6 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Тобто, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Аналогічна позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові від 05.11.2014 року у справі №К/800/40422/14.

Оскільки у даному випадку жодних донарахувань грошових зобов'язань Позивачеві (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення зустрічної звірки здійснено не було, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про протиправність дій Відповідача щодо коригування в інформаційній системі «Податковий блок» задекларованих Позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ. Наведене обумовлює і правомірність позовних вимог щодо зобов'язання ДПІ у Києво-Святошинському районі поновити відкориговані показники у вказаній інформаційній системі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати у частині та прийняти нову, якою у задоволенні позову щодо визнання протиправними дій з проведення звірки відмовити повністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм, зокрема, матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови допущено порушення норм матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - скасувати в частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Хілтон Тайм», результати якої оформлені актом від 11.07.2014 року №347/22-03/38679764 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Хілтон Тайм» з питань взаємовідносин із контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками за березень, квітень, травень 2014 року» та ухвалити у цій частину нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

У решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Хілтон Тайм» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.