Постанова № 41723928, 25.11.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

25 листопада 2014 року Справа № 814/3086/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

доГоловного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001

провизнання протиправним рішення про застосування фінансових санкцій від 19.09.2014року, ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) пред'явлено позов до Головного управління Міністерства доходів у Миколаївській області (відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.09.14р. №000149/28-21 про застосування фінансових санкцій до позивача у сумі 6800грн., посилаючись на його незаконність.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що оскаржуване рішення від 19.09.14р. №000149/28-21 прийняте у відповідності до законодавства.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Позивач є фізичною особою - підприємцем та здійснює роздрібну торгівлю тютюновими та алкогольними виробами відповідно до отриманих ліцензій (а.с.5-7). Діяльність здійснюється в магазині за адресою Миколаївська область, Снігурівський р-н, м.Снігурівка, вул.Крупської,10.

19.09.14 року відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій №000149/28-21 за правопорушення пов'язане з продажем алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років (а.с.27). Зазначене рішення, яким на підставі абзацу 9 частини 2 ст.17 Закону №481 до позивача застосована фінансова санкція у розмірі 6800гривень, прийнято контролюючим органом на підставі матеріалів перевірки Снігурівського РВ УМВС України у Миколаївській обл., протокол №010527 від 29.03.14р. (а.с.31).

Рішенням встановлено порушення продавцем (реалізатором) позивача статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95р. №481/95-ВР (далі - Закон №481), а саме - продаж пива особі, яка не досягла 18 років.

Позивач зазначив, що ніякого продажу пива неповнолітній особі здійснено не було, а отже і застосування фінансових санкцій до нього є незаконним та таким що підлягає скасуванню (а.с.4).

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання, суд дійшов висновку про безпідставність заявленого позову, виходячи з такого.

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 15-3 Закону "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що забороняється продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягали 18 років.

При цьому, приписами цієї ж статті на продавця покладено обов'язок отримати у покупця, який купує пиво, алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Вказана норма законодавства є імперативною, а тому повинна використовуватися продавцями на практиці не на власний розсуд, а в обов'язковому порядку. Нехтування вказаними правилами і спричиняє визначену законодавством відповідальність як самого продавця (в даному випадку реалізатора), так і суб'єкта господарювання, від імені якої він виступає.

Статтею 17 Закону №481, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові, санкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог ст.15-3 Закону.

Зазначені факти порушення вимог Закону №481 зафіксовано наступними доказами дослідженими в судовому засіданні (а.с.28-39):

- протокол від 29.03.2014р. МИ №010527 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП, в якому зафіксовано факт вчинення працівником (реалізатором) позивача під час виконання ним своїх трудових обов'язків безпосередньо на території торгового приміщення позивача адміністративного правопорушення, визначеного ч.2 ст.156 КУпАП України, а саме - факт продажу пива особі, яка не досягла 18 років;

- лист заступника начальника Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області від 04.08.2014р. №54/9638, лист заступника начальника Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області від 10.04.14р. №54/4069, наказ Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області від 29.03.14р. №103, рапорт начальника ВКМСД Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській обл. від 29.03.14р., лист Снігурівської PC УДМС України в Миколаївській обл. від 04.04.14р. №2/23-698; свідоцтво про народження ОСОБА_2, пояснення ОСОБА_3 від 29.03.14р., протокол адміністративної комісії при Снігурівській міській раді від 06.05.14р., постанова адміністративної комісії при Снігурівській міській раді від 06.05.14р. №17 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 (продавець).

Таким чином, відповідно до ст.ст.15-3, 17 Закону "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", вказані дії позивача (в даному випадку його працівника) було правомірно кваліфіковано як порушення законодавства, що стало підставою для прийняття Рішення про застосування до нього фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00грн.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Доводи позивача про протиправність оспорюваного рішення, оскільки останнє прийнято на підставі матеріалів що надійшли до ДПІ від Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області, не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та не спростовують виявленого порушення та не можуть бути підставою для скасування законного рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. №790, якою затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», однією із підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Доводи представника позивача про відсутність вини саме в діях суб'єкта господарювання також не мають правового значення, оскільки факт продажу працівником суб'єкта господарювання алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, підтверджено матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, а відповідальність суб'єкта господарювання виникає в зв'язку з наявністю винних дій працівників.

Таким чином, оспорюване рішення контролюючого органу про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій є правомірним, що є підставою для відмови в задоволенню позову.

Приписами п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору при зверненні до суду з позовними вимогами майнового характеру складає 2 відсотки розміру позовних вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1827 грн. та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати - 4872 грн. (в даному випадку 1827 гривень 70 копійок).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 10% розміру ставку судового збору (182 гривні 70 копійок), а за результатами розгляду справи в задоволенні позову йому відмовлено, то з відповідача слід стягнути 90 % розміру ставки судового збору - 1644 гривні 30 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1644 гривні 30 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний