Постанова № 41723501, 15.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 р. Справа № 804/11033/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Борсук Ю.В. та представника відповідача - Берелета І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дніпропетровської міської ради

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції

у Дніпропетровській області

про визнання дій неправомірними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська міська рада звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить суд: визнати дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про накладення штрафу на Дніпропетровську міську раду у розмірі 680,00 грн. за невиконання постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі №2а-605 від 14.05.2008 р.; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Соловей О.О. від 04.06.2014р. ВП № 7834333 щодо накладення штрафу на Дніпропетровську міську раду у розмірі 680,00 грн. за невиконання постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі №2а-605 від 14.05.2008 р. без поважних причин з дати її прийняття.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо винесення постанови є протиправними, оскільки ним не були виконані усі дії, що передбачені законом та передують винесенню постанови про накладення штрафу, а його висновок, щодо відсутності поважних причин за невиконання рішення суду є передчасним та необгрунтованим. Позивач зазначає, що ним було вжито всі можливі заходи щодо недопущення накладення штрафу та несення відповідальності за невиконання судового рішення з поважних причин, водночас, як відповідач не вжив жодних процесуальних заходів, визначених ст. 35,36,37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо відкладення, розстрочки або зупинення виконання судового рішення, що свідчить про неправомірність його дій щодо винесення постанови про накладення штрафу, порушення принципу рівності та справедливості, що в свою чергу призводить до порушень прав та інтересів Дніпропетровської міської ради та третіх осіб, які перебувають у трудових відносинах з Дніпропетровською міською радою та її виконавчим комітетом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, подав заперечення на адміністративний позов, згідно яких зазначив, що дії державного виконавця щодо застосування до боржника штрафу вчинені у відповідності до чинного законодавства та без порушень прав сторін виконавчого провадження, а позовна заява Дніпропетровської міської ради про визнання неправомірними дії державної виконавчої служби є необгрунтованою та безпідставною.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступні обставини.

На виконанні відділу примусового виконання рішень управління державно виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області знаходиться виконавче провадження № 783433 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-605 від 14.05.2008 р. виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про зобов'язання Дніпропетровську міську раду винести рішення, щодо передачі гр. ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду для будівництва торгівельно-сервісного центру з обслуговування автомобілів.

28.05.2008 р. на підставі оригіналу виконавчого листа та заяви ОСОБА_4, у відповідності до вимог ст.3,18,24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено боржнику до виконання.

У зв'язку з невиконання рішення суду у строк встановлений державним виконавцем, 13.06.2008 р., на адресу Дніпропетровської міської ради направлено вимогу про термінове виконання вимог виконавчого документу та повідомлення відповідача про вжиті заходи спрямовані на виконання рішення суду.

04.07.2008 р. до відділу надійшов лист від Дніпропетровської міської ради з проханням зупинити виконавче провадження у зв'язку зі зверненням боржника до суду з заявою про відстрочку та про зміну способу та порядку виконання рішення.

17.07.2008 р. державним виконавцем з власної ініціативи направлено заяву до суду в порядку ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» про зміну способу та порядку виконання вимог виконавчого листа № 2а-605/06, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська та того ж дня винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

У зв'язку з тривалим неповідомленням держаного виконавця про результати розгляду справи, 13.03.2014 р. відповідачем направлено запит до Бабушкінського районного суду з проханням повідомити про результати розгляду заяви про встановлення способу та порядку виконання рішення.

10.04.2014 р. на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшла ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 6а/43/2009 від 03.09.2009 р. про залишення заяви відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області без задоволення, а отже виникла необхідність у поновленні виконавчого провадження та подальшого проведення виконавчих дій за виконавчим документом. У зв'язку з чим, 11.04.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, яку направлено на адресу стягувача, а боржнику надано до канцелярії про що є відповідна відмітка на супровідному листі.

14.04.2014 р. державним виконавцем винесена вимога про невідкладене вжиття заходів щодо виконання рішення та повідомлення відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про вжиті заходи у строк до 16.04.2014 р. Зазначену вимогу позивач отримав 14.04.2014р.

06.05.2014 Дніпропетровською міською радою до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області подано повідомлення про намір виконати рішення суду.

Однак, 13.05.2014 р. у зв'язку з невиконанням вимог виконавчого документу до зазначеної дати державним виконавцем подано до канцелярії Дніпропетровської міської ради повторну вимогу про невідкладене виконання рішення та повідомлення про його виконання у строк до 23.05.2014 р.

04.06.2014 у зв'язку з невиконанням попередніх вимог державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн., в порядку ст. 11,75, Закону України «Про виконавче провадження». Зазначену постанову подано до канцелярії Дніпропетровської міської ради 05.06.2014 року, про що на супровідному листі міститься відповідний штамп.

Винесення оскаржуваної постанови полягало у невиконанні судового рішення в передбачені Законом строки, що не заперечується позивачем, підтверджується матеріалами справи та встановлено під час розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду, що набрали чинності, підлягають обов'язковому та безумовному виконанню всіма без винятково особами на території України.

При цьому, рішення суду носять обов'язковий характер індивідуально-правового акту, не підлягають будь-якому розширеному та на власний розсуд трактуванню іншими особами, ніж судові органи.

Суд зазначає, що будь-яке ухилення від виконання вимог чинного рішення суду, його невиконання чи перешкоджання виконанню, є неправомірним діянням, за яке відповідно до закону, передбачена відповідальність.

Таким чином, відповідно до вимог чинних нормативно - правових актів та рішення суду, що набрало законної сили, була визначена особа - Дніпропетровська міська рада - яка має виключне право та до компетенції якої входить обов'язок щодо здійснення дій, спрямованих на відновлення прав особи, яка подала позов, а також ця особа - боржник чинним судовим рішенням спонукається до здійснення таких дій.

В зв'язку з тим, що визначена судом особа не здійснила будь - яких дій, спрямованих на виконання судового рішення в самостійному порядку, до цієї особи і були застосовані передбачені законодавством заходи примусового характеру щодо здійснення таких дій.

Суд вважає, що боржник у виконавчому провадженні - Дніпропетровська міська рада протиправно та необґрунтовано не здійснила в повному обсязі дії, спрямованих на повне та своєчасне виконання судового рішення.

Враховуючи зазначене, суд вважає дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області по винесенню постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення в сумі 680,00 грн. - обґрунтованими, а постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про накладення штрафу в сумі 680,00 грн. від 04.06.2014 р. ВП №7834333 законною.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства та не порушував прав та інтересів позивача, а тому позовні вимоги Дніпропетровської міської ради не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровської міської ради - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 20.10.2014 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 20.10.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита