Ухвала суду № 41721821, 17.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року . Київ К/9991/22493/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства «Горохівський сільський будівельний комбінат»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011

у справі №2-а-4644/09/1470

за позовом Закритого акціонерного товариства «Горохівський сільський будівельний комбінат»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.11.2009 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000122301/0 від 02.02.2009, №0000122301/1 від 10.04.2009, №0000122301/2 від 29.05.2009, №0000122301/3 від 14.08.2009.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.11.2009 скасовано, прийнято нову про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт №37/23-05410406 від 22.01.2009.

За висновками акта перевірки позивачем, зокрема, порушено пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 71294 грн., що стало підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0000122301/0 від 02.02.2009, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70167 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 35083,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги платника залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідним індексом, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобов?язань.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували обґрунтованість понесених витрат, зокрема розкривали зміст та обсяг господарської операції, підстави для висновку про правомірне віднесення до складу валових витрат суми вартості таких послуг відсутні.

Судом апеляційної інстанції в зазначеному аспекті оцінено документи, надані платником податків на підтвердження свого права на податковий кредит.

Зокрема, досліджено умови договору купівлі-продажу №01/08-1 від 01.08.2007, укладеного з ТОВ «Горохівський будівельний комбінат» на поставку продукції: щебеню, піску, металопрокату та інше, що включали в себе умови що у загальну вартість товару входить вартість доставки товару на умовах - склад покупця. Однак фактичне виконання договору не підтверджено достатніми доказами - первинними документами. Позивачем не надано актів приймання-передачі товару, у т.ч. на відповідальне зберігання, оскільки складські приміщення у позивача відсутні, товарно-транспортні накладні відсутні, наявність трудових ресурсів перевіркою не встановлено. Видані ТОВ «Горохівський будівельний комбінат» податкові накладні складені без дотримання вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки не містять номенклатури товару. У серпні 2007 року - червні 2008 року ЗАТ «Горохівський сільський будівельний комбінат» та ТОВ «Горохівський будівельний комбінат» знаходились за однією юридичною адресою та працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв?язки і учасники якого обізнані стосовно один одного, у цьому періоді ТОВ «Горохівський будівельний комбінат» декларувало та сплачувало незначні суми податків, незважаючи на значні обсяги обороту, по договору рахується дебіторська заборгованість, що підтверджує відсутність фактичної поставки товару.

Таким чином, за встановлених судом апеляційної інстанції обставини щодо відсутності факту підтвердження господарських операцій позивача достатніми первинними бухгалтерськими документами, формування податкового кредиту не може бути визнано обґрунтованим.

Враховуючи, що реальність господарських операцій не знайшла свого підтвердження, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про безпідставне завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування прийнятого судом апеляційної інстанції рішення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, підстав для його скасування з наведених у касаційній скарзі мотивів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Горохівський сільський будівельний комбінат» відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун