Ухвала суду № 41721650, 17.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2014 р. м. Київ К/800/35546/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службина ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013у справі № 810/768/13-аза позовомДочірнього підприємства «Ейвон Косметікс Юкрейн»доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Ейвон Косметікс Юкрейн» звернулось до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 відкрито провадження у справі в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0038032220 від 29.11.2012, а в частині вимог про скасування рішення ДПС у Київській області від 21.01.2013 № 156/10/10-206/834 про результати розгляду скарги у відкритті провадження відмовлено.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2013 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби №0038032220 від 29.11.2012 та рішення Державної податкової служби у Київській області від 21.01.2013 № 156/10/10-206/834 про результати розгляду скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.1 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки податковим органом доведені обставини, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а надані позивачем докази не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій по транспортно-експедиційному обслуговуванню та факт подальшої передачі товару вантажоодержувачам.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, не погодився з висновками податкового органу щодо встановлених перевіркою порушень позивачем вимог податкового законодавства. При цьому, судом апеляційної інстанції не зазначені конкретні мотиви та обставини, яким він керувався.

Крім того, судом апеляційної інстанції були задоволені вимоги позивача (про скасування рішення ДПС у Київській області про результати розгляду скарги), у відкритті провадження за якими судом першої інстанції ухвалою від 07.03.2013 було відмовлено.

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції повинна містити мотивувальну частину із зазначенням, зокрема, встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; резолютивної частини із зазначенням: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Проте, як вбачається з судового рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013, суд апеляційної інстанції в ухваленому судовому рішенні, зазначивши встановлені фактичні обставини, не навів мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, обмежившись лише цитуванням загальних норм податкового законодавства.

Судова колегія зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат, і господарською діяльністю платника податку, а також використання платником податку придбаного товару (послуг) у своїй господарській діяльності.

З огляду на викладене, з врахуванням положень ст.194 КАС України, з метою реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суду апеляційної інстанції слід з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками спірних операцій та зміни у майновому стані позивача, як обов'язкова ознака господарської операції, та, відповідно, висновок про наявність законних підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судом апеляційної інстанції, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключають можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та правової оцінки обставин справи.

Судова колегія також звертає увагу, що судом апеляційної інстанції були задоволені позовні вимоги про скасування рішення ДПС у Київській області від 21.01.2013р. № 156/10/10-206/834 про результати розгляду скарги.

Вказані позовні вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції, оскільки у відкритті провадження в цій частині вимог ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 було відмовлено. Крім того, судом апеляційної інстанції було скасовано рішення контролюючого органу, який не залучений до участі у справі в якості відповідача.

У відповідності до ч.4 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що, оскільки суд апеляційної інстанції не виконав покладених на нього функцій і не перевірив належним чином законність рішення суду першої інстанції, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 скасувати та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний