Постанова № 41720732, 19.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 р. Справа № 227/2616/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дітьми до досягненням ними трирічного віку, -

В с т а н о в и л а:

30 травня 2014 року позивач ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом про:

- визнання неправомірними дій відповідача - Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради (далі по тексту - УСЗН) щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. з 30 листопада 2014 року по день розгляду справи у суді;

- зобов'язання УСЗН здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» за період з 30 листопада 2013 року по день розгляду справи у суді з урахуванням фактично здійснених за цей час виплат.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що розмір державної допомоги по догляду за дитиною - сином ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, яку виплачує їй відповідач, не відповідає законодавчо встановленому розміру.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1, які стосуються періоду часу: з 30 листопада 2013 року до 12 грудня 2013 року, залишені без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Зазначена ухвала сторонами по справі в апеляційному порядку не оскаржена.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2014 року, прийнятою в порядку скороченого провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Так, судовим рішенням:

- визнано неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, у період з 13 грудня 2013 року по 13 червня 2014 року включно, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років;

- відповідач зобов'язаний здійснити, з врахуванням виплачених сум, перерахунок та виплату ОСОБА_1, щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною (ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1) до досягнення ним трирічного віку, за період з 13 грудня 2013 року по 13 червня 2014 року включно, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

- в задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі УСЗН, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України), підлягає частковому скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, яка має статус застрахованої особи у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, перебуває на обліку в УСЗН як одержувач допомоги по догляду за дитиною - сином ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку, у розмірі 130 грн. (а.с. 4, 8). При визначення розміру зазначеної допомоги відповідач керується положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку інших в розмірах, ніж встановлених ст. 43 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», колегія суддів зазначає, що ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року (дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб незастрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону «Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Зокрема, змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі й пункту 25 розділу II Закону «Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено, що розділ ІІ цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним судом України відновили вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а з 01 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 року N 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року N 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога по догляду за дитиною відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 саме на виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не приймався.

Таким чином, розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» на виконання статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Отже, з 1 січня 2011 року існує дві законодавчі норми щодо виплати допомоги по догляду за дитиною у розмірах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що спір виник щодо виплати допомоги з 30 листопада 2013 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону, яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року в справі № 21-73а14.

На момент виникнення і вирішення спірних правовідносин, Законами України «Про Державний бюджет на 2013 рік» і «Про Державний бюджет на 2014 рік», а ні іншими законами застрахованій особі не встановлювався інший розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ніж в Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України від 15 липня 1999 року № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

За приписами ч. 3 ст. 4 цього Закону прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначився про обов'язок відповідача здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 зазначеної допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки в період 2013-2014 років правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розмір допомоги по догляду за дитиною не встановлювався.

Разом з тим, колегія суддів, з урахуванням вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про необхідність скасування постанови Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2014 року в частині, якою позивачу відмовлено в задоволені позовних вимог, які стосуються період часу з 30 листопада 2013 року по 12 грудня 2013 року, у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду, оскільки судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивачка звернулась до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, визначивши дату початку порушення - з 30.11.2013 року. Відтак, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України, починає свій відлік саме з 30.11.2013 року і цей строк позивач не пропустив.

Окрім того, за приписами ст. 100 КАС України наслідком пропущення без поважних причин строку звернення до адміністративного суду є залишення позовної заяви без розгляду, а не відмова в задоволені позовних вимог.

Викладена обставина в силу приписів п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду в зазначеній частині, з прийняттям нового судового рішення про задоволення даних позовних вимог ОСОБА_1

Колегія суддів приходить до висновку, що скасуванню підлягає постанова суду першої інстанції і в тій частині, якою визнані неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 13 грудня 2013 року по 13 червня 2014 року включно допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, оскільки такі позовні вимоги позивачем ОСОБА_1 не заявлялися.

Обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, є позовна вимога ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй з 30 листопада 2013 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного є періодичним платежем, а отже суд не може встановлювати кінцевий строк нарахування та виплати такої допомоги (крім випадків визначенням цих меж позивачем чи встановленням інших розмірів пенсії згідно з чинним законодавством), оскільки це обмежуватиме право позивача на отримання вказаної допомоги в належному розмірі. Крім цього, суд у зазначеній категорії справ не наділений повноваженнями регламентувати порядок діяльності суб'єкта владних повноважень шляхом встановлення кінцевого строку здійснення періодичних виплат.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України суб'єкт владних повноважень, здійснюючи свої владні управлінські функції, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі зміни після прийняття рішення судом розміру та порядку виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного відповідний суб'єкт владних повноважень повинен діяти згідно з чинним законодавством, не допускаючи за подібних обставин порушень, правова оцінка яким вже надана судом.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги УСЗН, скасування постанови Добропільського міськрайонного суду Донецької області в частині, якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, у період з 13 грудня 2013 року по 13 червня 2014 року включно, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, а також в тій його частині, якою судом відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, що стосуються період часу з 30 листопада 2013 року по 12 грудня 2013 року, з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме:

Про визнання протиправними дій УСЗН щодо нарахування та виплаті ОСОБА_1 з 30 листопада 2013 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного строку у розмірі 130 грн. і про зобов'язання УСЗН здійснити перерахунок, призначеної та виплаченої ОСОБА_1 у період з 30 листопада 2013 року по 12 грудня 2014 року допомоги по догляду за дитиною - сином ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, виходячи з розміру такої допомоги, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» - у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, з виплатою донарахованих сум.

Інші доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року частково задоволено клопотання УСЗН про звільнення від сплати судового збору при подачі апеляційної скарги, - сплату судового збору в розмірі 36 грн. 54 коп. апелянту відстрочено до дня винесення рішення по справі.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 88, 98 та п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, колегія суддів приймає рішення про необхідність розподілу судових витрат шляхом стягнення з УСЗН суми судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2014 року у розмірі 36 грн. 54 коп.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п. 3 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 88, 98, 160, 167, 183-2, 195, 196, 198 ч. п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2014 року - скасувати з в частині, якою визнано неправомірними дії Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 13 грудня 2013 року по 13 червня 2014 року включно, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і визнання неправомірними дії Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 13 грудня 2013 року по 13 червня 2014 року, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2014 року - скасувати в частині, якою ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» за період з 30 листопада 2013 року по 12 грудня 2013 року, з урахуванням фактично здійсненних за цей час виплат, з прийняттям нового судового рішення про задоволення цих позовних вимог та зобов'язання Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» за період з 30 листопада 2013 року по 12 грудня 2013 року (включно), з урахуванням фактично здійсненних за цей час виплат.

В іншій частині постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2014 року - залишити без змін.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради (ідентифікаційний код - 25954002, адреса - 8500, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, буд. 15) в дохід Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк - ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду - 34331173) судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Постанова Харківського апеляційного суду в частині розподілу судових витрат може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

В іншій частині є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець