Ухвала суду № 41720698, 25.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р.Справа № 820/15410/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014р. по справі № 820/15410/14

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області

про скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом та просить суд скасувати висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про результати перевірки матеріалів щодо правомірності документування посвідкою на постійне проживання в Україні громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 від 13.08.14 р.; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву від 13.02.14 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, про обмін його посвідки на постійне проживання, серія НОМЕР_1, у зв'язку із досягненням ним 45-річного віку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області про скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії -задоволено и у повному обсязі.

Скасовано висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про результати перевірки матеріалів щодо правомірності документування посвідкою на постійне проживання в Україні громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 від 13.08.14 року.

Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву від 13.02.14 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про обмін його посвідки на постійне проживання, серія НОМЕР_1, у зв'язку із досягненням ним 45-річного віку.

Стягнено з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 73.08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що будь - яких зауважень щодо поданої заяви та доданих до неї документів, відповідачем не наведено, суд дійшов висновку, що ГУ ДМС України в Харківській області була допущена протиправна бездіяльність при розгляді заяви позивача щодо оформлення посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягненням ним 45-річного віку. Враховуючи вищевикладене, судом зроблено висновок, що для відновлення прав позивача адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 07.10.2004 року ВГІРФО УМВС України в Харківський області позивачу видано посвідку на постійне проживання серії ХР 11568. Судом встановлено, що позивач звертався з письмовою заявою до ГУ ДМС України в Харківський області, в якій просив здійснити йому обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні, у зв'язку з досягненням ним 45 річного віку, але відповідач обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні позивачу не здійснив, надавши письмову відповідь за № 04/7970 від 13.05.14р. , в якій зазначив, що оскільки особова справа №168734 про залишення на постійне проживання в Україні гр.СРВ ОСОБА_1 на підставі постанови слідчого управління ГУМВС України в Харківській області вилучена та до ГУ ДМС України не поверталась , відповідач вирішити питання щодо обміну посвідки не може.

Позивач отримав висновок ГУДМС від 13.08.14 року , яким визнано гр.В"єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що не мав дозволу на імміграцію відповідно до абз.4 п. 4 розд. V "Прикінцевих положень" Закону України "Про імміграцію" від 07.06.2001р. та визнано рішення ВГІРФО УМВС України в Харівській області від 11.10.2002 р. про документування гр.В"єтнаму ОСОБА_1 посвідкою на постійне проживання в Україні на підставі п. 4 розд. V "Прикінцевих положень" Закону України "Про імміграцію" від 07.06.2001р. неправомірним.

В зв"язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає:

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про імміграцію" дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до п.п. 21-24 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою КМ України № 1983 від 26.12.2002р., дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у 1989 році прибув на територію в м.Харків на роботу за Угодою між Урядом СРВ та Урядом СРСР про направлення і прийняття в"єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємстві і в організації СРСР від 2.04.1981р. 11.10.2002 р. рішенням ВГП та ІС У МВС України в Харківській області позивач документований посвідкою на проживання в Україні серії ХР № 07754 .02.09.04р.

У зв"язку з закінченням терміну дії посвідки позивач звернувся до ВГІРФО УМВС України в Харівській області щодо продовження терміну дії посвідки та 07.10.04р. був документований посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 з терміном дії -безстроково..

Відповідачем прийнято рішення про скасування посвідки на постійне місце проживання, в зв'язку з тим, що посвідку на постійне проживання в Україні оформлено з порушенням абзацу 4 п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію", а саме позивач звернувся із заявою про документування посвідкою на постійне проживання в Україні після визначеного Законом України "Про імміграцію" терміну - 09.09.2002р.

Відповідно до вказаної норми Закону, вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.

Аналіз викладеного свідчить, що зазначена норма регулює відносини, які виникають між уповноваженим органом та іноземцем при наданні дозволу на імміграцію, та не передбачає випадків скасування посвідки на постійне проживання в Україні.

При наданні посвідки на постійне місце проживання в Україні позивачеві, управління МВС України в Харківській області керувалося п. 4 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про імміграцію", тобто проводило перевірку підстав залишення на постійне проживання на території України позивача, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявило, та надало посвідку на постійне місце проживання в Україні позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Вєтнаму, паспорт НОМЕР_2, виданий 06.12.2007 року, проживає у м.Харкові, згідно картки прописки , за адресою АДРЕСА_1. Також, позивач до кримінальної відповідальності станом на 29.01.14р. не притягався , в розшуку не перебуває згідно витягу з реєстру №527-28012014.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення-висновок ГУДМС України в Харківській області при скасування посвідки на постійне проживання позивачеві серії НОМЕР_1 без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення - позивач проживає на території України з 1989р.; без урахування принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами позивача; відсутності підстав , передбачених ст. 12 Закону України "Про імміграцію" , за яких дозвіл на імміграцію може бути скасовано, а отже підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов"язання Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву від 13.02.14 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про обмін його посвідки на постійне проживання, серія НОМЕР_1, у зв'язку із досягненням ним 45-річного віку, колегія суддів зазначає, згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію" посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.

Відповідно до приписів пп.6 та пп.8 п.4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N405/2011, ДМС України відповідно до покладених на неї завдань: приймає рішення про надання дозволу на імміграцію, відмову в його наданні та скасування такого дозволу; здійснює оформлення і видачу іноземцям та особам без громадянства документів для тимчасового перебування або постійного проживання в Україні, а також виїзду за її межі, вилучає ці документи та проставляє в документах, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства, відмітки про заборону в'їзду в Україну в передбачених законодавством випадках.

Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачено Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251.

Строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25 - і 45 - річного віку згідно ст. 9 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.

Для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1 - 4 і 6 пункту 15 зазначеного Порядку. (Пункт 16 Порядку.)

Згідно з п.15 Порядку, для обміну посвідки подаються: 1) заява, зразок якої встановлюється МВС; 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 3) посвідка, що підлягає обміну; 4) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 6) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері).

Пунктом 17 вищезазначеного Порядку передбачено, що рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі: 1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; 5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання); 6) інших випадках, передбачених законами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з заявою про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку із досягнення 45-річного віку, проте листом від 13.05.2014 року № 04/7970 , згідно якої посилається на неможливість вирішити питання по суті в зв'язку з вилученням СУ ГУМВС України в Харківській області особової справи позивача.

Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області в своєму листі № 04/7970, жодних з правових підстав, з якими законодавцем визначено перелік законних підстав для прийняття рішення про відмову проведення оформлення посвідки на постійне проживання в Україні не вказано.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що будь - яких зауважень щодо поданої заяви та доданих до неї документів, відповідачем не наведено, суд дійшов висновку, що ГУ ДМС України в Харківській області була допущена протиправна бездіяльність при розгляді заяви позивача щодо оформлення посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягненням ним 45-річного віку.

Враховуючи викладене, позовні ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014р. по справі № 820/15410/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М.