Ухвала суду № 41720461, 18.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 876/11115/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Д-МІКС" до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

08 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Д-МІКС" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Штикало Дмитра Ігоровича щодо винесення рішення про зупинення (тимчасово) діяльності ТзОВ ,,Д-МІКС" в частині, яка порушує вимоги природоохоронного законодавства.

Також позивач просив скасувати рішення відповідача за № 23 від 10.12.2012 року про зупинення (тимчасово) діяльності підприємства в частині, яка порушує вимоги природоохоронного законодавства з дня отримання цього рішення.

Постановою від 30 липня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція у Львівській області подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що під час перевірки виявлено систематичні порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, а тому окрім внесення приписів про усунення таких порушень, 10.12.2012 року також прийнято рішення про зупинення (тимчасово) діяльності підприємства в частині, яка порушує вимоги природоохоронного законодавства.

Відповідач також вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача обов'язку щодо отримання дозволу на користування надрами, оскільки спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

За таких обставин, Державна екологічна інспекція у Львівській області вважає правомірними дії та рішення головного державного інспектора, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками позапланової перевірки ТзОВ ,,Д-Мікс" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, оформленої актом за № 978/06/997 від 26.06-10.07.2012 року, Державна екологічна інспекція у Львівській області видала припис за №214 від 10.07.2012 року, яким зобов'язала позивача отримати ліміт та дозвіл на утворення та розміщення відходів, паспорти на відходи, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, провести інвентаризацію стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря, представити договір на утилізацію поліетиленових упаковок, а також отримати дозвіл на спеціальне користування надрами.

03.10.2012 року відповідач провів позапланову перевірку виконання ТзОВ ,,Д-МІКС" припису №214 від 10.07.2012 року та встановив, що підприємство позивача здійснює діяльність із систематичним порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме: - відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами (прісні підземні води), що є порушенням ст.ст. 16,19,21 Кодексу України про надра;

- не проводиться інвентаризація стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин, що є порушенням ст.ст. 10,11,33 Закону України ,,Про охорону атмосферного повітря";

- відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст. 10,11,33 Закону України ,,Про охорону атмосферного повітря";

- відсутній дозвіл на розміщення відходів та ліміт на утворення відходів у 2012 році що є порушенням ст.ст. 32,33 Закону України ,,Про відходи";

- відсутні паспорти на відходи, що є порушенням ст.ст. 17,26 Закону України ,,Про відходи".

За наслідками перевірки головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Штикало Д.І. вніс позивачу припис за № 51 від 15.10.2012 року.

Крім того, головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Штикало Д.І. прийняв рішення № 23 про зупинення (тимчасово) діяльності ТзОВ ,,Д-МІКС" в частині, яка порушує вимоги природоохоронного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, не надав суду достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності дій та рішення головного державного інспектора.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, відповідно до підпунктів 5 та 15 пункту 6 Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 454/2011, Держекоінспекція вправі проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.

Пунктом 2 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 року № 2751-ХІІ ( чинного на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути: тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Згідно з пунктом 4 вказаного Порядку діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: а) введення в дію підприємств, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних вимог і виконання заходів, передбачених проектами на їх будівництво (реконструкцію); б) відсутність споруд, устаткування і пристроїв для очищення викидів та скидів або їх знешкодження, а також приладів контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та характеристиками шкідливих факторів на підприємствах, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, або порушення правил експлуатації зазначених споруд, устаткування, пристроїв і приладів; в) використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів; г) перевищення гранично допустимих чи тимчасово узгоджених викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів, біологічного впливу та радіоактивного забруднення; д) порушення екологічних вимог при виробництві, зберіганні, транспортуванні, знешкодженні, захороненні токсичних та інших речовин, небезпечних для навколишнього природного середовища, здоров'я та життя людей; е) відсутності або нездійснення заходів, спрямованих на запобігання залповим викидам і скидам, що створюють високі та екстремально високі рівні забруднення повітряного та водного басейнів і ґрунтів, становлять небезпеку для здоров'я та життя людей, тваринного і рослинного світу; є) виробництва й експлуатації транспортних та інших пересувних засобів і установок, у викидах і скидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи; ж) впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем, що не відповідають екологічним вимогам; з) порушення екологічних вимог при дислокації військових частин, проведенні ними військових навчань, маневрів, переміщенні військ і військової техніки (крім випадків надзвичайних ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства України); и) порушення інших вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що основними видами діяльності ТзОВ ,,Д-МІКС" є: виробництво готових комбікормів, білково-вітамінних добавок та преміксів для тварин, що утримуються на фермах, птиці та риб, а також оптова торгівля зерном, насінням та кормами як власного виробництва, так і виготовлених іншими виробниками, зберігання на зернозберігальному комплексі зернових інших підприємств, установ, організацій на підставі договорів зберігання.

ТзОВ ,,Д-МІКС" володіє трьома основними об'єктами: комбікормовим заводом потужністю 160 тонн в зміну, до складу якого входять адміністративно-побутовий корпус, цех по виробництву комбікормів, склад компонентів комбікормів, два склади фасованого комбікорму, навіс для прийому сировини; зернозберігальниим комплексом місткістю 25 тис. тонн, до складу якого входять силос експедиційний, лабораторний корпус, вага, п'ять силосів для зберігання зерна, норія; парової котельні.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що в рішенні відповідача за № 23 від 10.12.2012 року про зупинення (тимчасово) діяльності підприємства відсутні посилання на який термін зупиняється діяльність ТзОВ ,,Д-МІКС", який вид діяльності зупиняється, не зазначено чи зупиняється діяльність підприємства в цілому чи в окремих дільницях або одиницях обладнання, при цьому відсутнє посилання на конкретний перелік таких дільниць чи обладнання.

Крім того, позивачем доведено та не спростовано відповідачем, що на території підприємства знаходиться значна кількість технічної сировини та готової продукції. За ступенем небезпеки розвитку пожежі, категорії приміщень вибухопожежної та пожежної безпеки ступінь вогнестійкості - II, категорія виробництва - В.

Таким чином, підприємство відноситься до вибухонебезпечних, а тому тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємства може призвести до аварійних ситуацій, що суперечить приписам пункту 7 Порядку, згідно якого не допускаються термінові тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємства, якщо це може призвести до виникнення аварійної ситуації.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій та рішення головного державного інспектора про зупинення (тимчасово) діяльності ТзОВ ,,Д-МІКС" в частині, яка порушує вимоги природоохоронного законодавства.

Також апеляційний суд визнає вірними висновки суду першої інстанції щодо відсутності у позивача обов'язку отримувати спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин (прісних підземних вод), оскільки вода в технологічному процесі для виробництва кормів не використовується, а використання прісних підземних вод здійснюється товариством виключно для господарсько-побутових потреб.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі договору оренди, укладеному 30.08.2011 року із Золочівською районною державною адміністрацією, ТзОВ ,,Д-МІКС" є землекористувачем земельної ділянки площею 0,0464 га, наданої для обслуговування водонапірної вежі. На вказаній земельній ділянці розташована свердловина № 1-РЕ, яка знаходиться на віддалі 160м північно-східніше від виробничої площадки. Забір підземних вод здійснюється через цю свердловину на підставі Дозволу на спеціальне водокористування № Укр-2162-11/Льв, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області 14.11.2011 року з терміном дії до 24.10.2015 року. За період із 10.01.2012 року по 06.07.2012 року для виробничих потреб підприємство позивача здійснило забір підземних вод в об'ємі 299,1 куб. метрів або 2,37 куб.м/добу, що не перевищує встановлених Дозволом на спеціальне водокористування лімітів забору води, а також не перевищує видобуток води більше 300 кубічних метрів на добу.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі № 813/3591/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим