Рішення № 4171832, 09.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.09 Справа№ 17/129

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ЗАТ “Інформаційні комп’ютерні системи”, м. Київ

до відповідача: ДТГО “Львівська залізниця”, м. Львів

про: стягнення 418 688,20 грн.

Представники :

Від позивача: Лукіна О.М. –представник (Довіреність №1008 від 03.03.2009р.)

Від відповідача: Соболь О.В. –ю/к (Довіреність №НЮ-244 від 01.01.2009р.)

Представникам сторін позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ЗАТ “Інформаційні комп’ютерні системи”, м. Київ до ДТГО “Львівська залізниця”, м. Львів про стягнення 418 688,20 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.07.2009р.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази у справі в судовому засіданні оголошувалася перерва.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача подав Відзив на позовну заяву №НЮ-370 від 01.07.2009р., відповідно до якого відповідач заборгованість в сумі 371 339,82грн. визнає та просить суд зменшити розмір пені у зв’язку із важким фінансовим становищем залізниці.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

23.09.2008р. між сторонами у справі укладено Договір №80905-2 Л/М-081058/НЮ, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити продукцію відповідно до Специфікації (Додатрок № 1 до Договору) та здійснити своїми засобами та силами роботи відповідно до Зведеного кошторису робіт (Додатрок № 2 до Договору), що є його невід’ємною частиною, а відповідач зобов’язався прийняти товар та виконані роботи та своєчасно здійснити їх оплату на умовах Договору.

Згідно п. 6.4. Договору загальна сума Договору скаладає 371 339,82 грн., в т. ч. ПДВ- 61889,97 грн.

Як вбачається із матеріалів справи позивач своєчасно та в повному обсязі поставив товар та виконав роботи за Договором на загальну суму 371 339,83 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт та надання послуг із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін, а саме:

Актом № 2 від 07.11.2008р. здачі-приймання товару ( на суму 240 022.73 грн.); Актом прийому-передачі наданих послуг від 26.12.2008р. (на суму 6 955.00грн.); Актом приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) за грудень 2008р. від 31.12.2008р. (на суму 24 697.20грн.) та Актом приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) за грудень 2008р. від 31.12.2008р. (на суму 99 664.90грн.).

У п.7.2. Договору сторони погодили порядок розрахунків, згідно якого оплату поставленого товару та виконаних робіт відповідач зобов’язався здійснити в наступному порядку: 262 341,62грн. –по факту поставки товару протягом 20 банківських днів після підписання акту прийому-передачі товару; 108 998,20грн. –по факту виконаних робіт протягом 20 банківських днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Із врахуванням того, що останній Акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. підписаний 31.12.2008р., остаточний розрахунок перед позивачем відповідач зобов’язаний був здійснити не пізніше 02.02.2009р.

Як встановлено в процесі розгляду справи, відповідач договірних зобов’язань щодо оплати поставленого товару та виконаних робіт належно не виконав. Станом на 03.06.2009 р. сума основного боргу ДТГО “Львівська залізниця” перед ЗАТ “Інформаційні комп’ютерні системи” складає 371 339,82 грн.

За порушення строків оплати на підставі п. 11.2.1. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 29 544,41грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 6.3. Договору позивачем заявлено до стягнення 14 110,92грн. інфляційних втрат та 3 693,05грн. 3% річних.

Загальна сума позовних вимог становить 418 688,20грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням положень вищенаведених правових норм в судовому засіданні доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов’язань за Договором №80905-2 Л/М-081058/НЮ від 23.09.2008р., а відтак позивачем підставно заявлено до стягнення з відповідача 371 339,82 грн. основного боргу, 29 544,41грн. пені, 14 110,92грн. інфляційних втрат та 3 693,05грн. 3% річних.

Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд врахувати важке фінансове становище ДТГО “Львівська залізниця” та зменшити розмір неустойки. На підтвердження заявленого клопотання відповідачем надано довідку №НФ-11/1524 від 01.07.2009р., відповідно до якої по ДТГО “Львівська залізниця” станом на 01.07.2009р. обліковується заборгованість перед контрагентами в сумі 196 860,00тис.грн., в т.ч. прострочена 153 361,00тис.грн..

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені що підлягає стягненню з відповідача до 10 000,00 грн.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст..ст. 193, 216, 233 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 806 ЦК України, ст.ст.4-3, 7, 33, 34, 43, 49, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ДТГО “Львівська залізниця” (9000, м. Львів, вул. Гоголя, 1.Код ЄДРПОУ 01059900) на користь ЗАТ “Інформаційні комп’ютерні системи” (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33. Код ЄДРПОУ 21670779) 371 339,82 грн. основного боргу, 10 000,00грн. пені, 14 110,92грн. інфляційних втрат та 3 693,05грн. 3% річних., всього –39 9143,79грн.; 4 186,88грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 19 544,41грн. пені в позові відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.