Постанова № 41717038, 31.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. справа № 1170/2а-961/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Олефіренко Н.А. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Драгун К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі № 1170/2а-961/12 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, -

встановив:

21 березня 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області ( далі - Позивач ) звернулася до з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( далі - Відповідач), відповідно до якого просила суд стягнути з Відповідача штраф за правопорушення у сфері містобудування, а саме - за невиконання припису № 217/20/11-Кд від 28.11.2011 року про усунення виявлених порушень, у розмірі 850,00 грн. ( а.с.4-6).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області задоволено у повному обсязі. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) штраф за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп. на користь Державного бюджету України на р/р 31112106700002 УДК у м. Кіровограді, код одержувача 24145329, МФО 823016, код бюджетної класифікації 21081100, банк одержувача ГУДКСУ у Кіровоградській області.

Враховуючи невиконання Відповідачем припису інспекції, беручи до уваги, що рішення суб'єкта владних повноважень, не змінене або скасоване в установленому порядку, є обов'язковим для виконання особою, щодо якої таке рішення прийняте, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року та залишити позовну заяву без розгляду до винесення остаточного рішення Вищим адміністративним судом України по іншій справі № 2а-5626/09/1170, де спір іде між тими ж сторонами і з тих же підстав ( а.с.31-32).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував на те, що суду не надано ніяких доказів, що вона отримувала від Позивача ніяких постанов про притягнення її до відповідальності чи будь-яких інших документів, хоча Позивачу відоме і її місце роботи і юридична адреса. Зазначала, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2009 року, залишеною без змін рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, Позивача зобов'язано надати їй дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва торговельного комплексу по АДРЕСА_2. Пізніше надіслала до суду і рішення Вищого адміністративного суду України, яким попередні рішення по цій справі залишені без змін.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Відповідно до матеріалів справи 28 листопада 2011 року посадовими особами інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Кіровоградській області проведено перевірку дотримання Відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих і будівельних робіт торгівельного комплексу та встановлено, що торгівельний комплекс за адресою : АДРЕСА_2 побудовано без реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації.( а.с.7)

За результатами проведеної перевірки державним інспектором складено протокол про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 217/Кд від 28.11.2011 року та припис № 217/20/11-Кд від 28.11.2011 року , відповідно до якого, у зв'язку з будівництвом та експлуатацією об'єкту без зареєстрованих декларацій про початок виконання будівельних робіт та готовність об'єкту до експлуатації, вимагалось від ОСОБА_1 у десятиденний термін надати до Інспекції довідку про кошторисну вартість робіт для притягнення до відповідальності. ( а.с.9,8)

Доказів отримання ОСОБА_1 указаного припису до суду Позивачем не надано.

12 грудня 2011 Позивачем складено протокол № 260/КД про невиконання Відповідачем умов припису, протокол складався за відсутності Відповідача ( а.с.10).

У цей же день, 12 грудня 2011 року , з підстав невиконання Відповідачем припису про усунення порушень, Позивачем винесено постанову № 55Кд/2011 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у сумі 850.00 грн. Штраф підлягав сплаті до 28 грудня 2011 року. Відповідно до змісту Постанови вона приймалась за відсутності правопорушника, відмітки про її отримання відсутні, як і відсутні відмітки про надіслання її поштою ( а.с.13), хоча, як зазначено у направленому до суду адміністративному позові, вищевказана постанова направлена засобами поштового зв'язку та вручена ОСОБА_1 особисто ( а.с.6)

У зв'язку з несплатою штрафу у п'ятнадцятиденний строк, з посиланням на ч.7 ст.3 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань установ та організацій за порушення у сфері містобудування», Інспекція звернулась з позовом про стягнення штрафу у судовому порядку ( а.с.6)

Задовольняючи позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки припис інспекції Позивачем не виконано, а рішення суб'єкта владних повноважень, не змінене та не скасоване в установленому порядку і є обов'язковим для виконання особою, щодо якої таке рішення прийняте, то і позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він постановлений без врахування наступних обставин.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дійсно, відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 8 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", у редакції, чинній на момент складання постанови № 55Кд/2011 від 12.12.2011 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначає Позивач, несплата штрафу Відповідачем до теперішнього часу ( березень 2012 року) і стала підставою для звернення Інспекції до суду про його стягнення у примусовому порядку.

Згідно матеріалів справи, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області звернулася до суду про примусове стягнення штрафу 21 березня 2012 року ( а.с.4)

Однак, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності», що набрала чинності з 19 січня 2012 року, тобто, була чинною як на час звернення до суду, так і на час прийняття оскаржуваного рішення у разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку. Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України, провадження у адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Вказане свідчить про те, що на час звернення інспекції до суду з вищевказаним позовом, у Позивача були відсутні повноваження вимагати примусового виконання прийнятої ним постанови про стягнення штрафу саме у судовому порядку. При цьому суд першої інстанції, приймаючи рішення про примусове стягнення штрафу з ОСОБА_1 за постановою Інспекції ДАБК, безпідставно перебрав на себе повноваження органу державної виконавчої служби, що є підставою для скасування прийнятого рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198 , п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі № 1170/2а-961/12 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, визначені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.В. Мельник