Ухвала суду № 41715558, 15.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2012 р.

справа № 2а-6590/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.

за участю представників сторін:

позивача : - не з’явився;

відповідача: - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2010р. у справі № 2а-6590/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр"

до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Куйбишевський гранітний кар'єр" (далі –ТОВ "Куйбишевський гранітний кар'єр", Товариство) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, а. с.51, 52) просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000030023/0/193 від 08.05.2009 р. та зобов'язати Куйбишевську міжрайонну державну податкову інспекцію Запорізької області (далі - Куйбишевська МДПІ) вчинити дії по включенню суми 28 344,6 грн. податку на додану вартість, фактично сплаченого ТОВ «Куйбишевський гранітний кар'єр»у січні 2009 року та пред'явленого до відшкодування на поточний рахунок, згідно декларації з ПДВ за лютий 2009 року, до Реєстру сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2010 р. у справі № 2а-6590/09/0870 (суддя Матяш О. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанова суду мотивована фактичною сплатою позивачем у попередньому податковому періоді сум ПДВ в складі ціни товару (робіт, послуг), внаслідок чого позивач має право на включення до складу податкового кредиту січня 2009 р. сум згідно податкових накладних, які підлягають подальшому відшкодуванню.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Куйбишевською МДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2010 р. у справі № 2а-6590/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не прийняв до уваги підписи без заперечень посадових осіб позивача в акті перевірки, даних, встановлених в результаті перевірок, листа Путилівського відділення «Промінвестбанку».

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з’явились представники сторін, жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені. Від третьої особи в справу направлено клопотання про розгляд справи без представника казначейства.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез’явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в зв’язку з неявкою представників сторін, фіксування судового засідання , не здійснювалось.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2009 р. ТОВ «Куйбишевський гранітний кар'єр» подано до податкового органу податкову декларацію по ПДВ за лютий 2009 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 180 654 грн.

За результатами проведеної Куйбишевською МДПІ позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р., складено акт № 265/23-015/05520023 від 06.05.2009 р. (а. с.6-11).

Даним актом перевірки встановлено порушення Товариством п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4, абз.1 п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.п.«а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7, п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року у розмірі 66 784 грн.

На підставі вказаного акту Куйбишевською МДПІ винесене податкове повідомлення-рішення № 0000030023/0/193 від 08.05.2009 р., яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування на 66 784 грн. (а. с.60). Обгрунтованість прийняття оскаржуваного повідомлення –рішення була предметом судового розгляду в суді першої інстанції. Суд задовольнив позовні вимоги позивача.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2010 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Куйбишевської МДПІ , виходячи з наступного:

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168 від 03.04.97 р. (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) (далі - Закон №168) «Податковий кредит звітного періоду… складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку…»

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Виходячи з положень даної норми закону, для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту повинні бути наявними у сукупності такі умови:

- понесення витрат на придбання або виготовлення товарів;

- наявність належним чином оформлених податкових накладних;

- використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону № 168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, підпунктом 5.12.2. пункту 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за № 250/2054) (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, з наведених норм, вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми, яка фактично сплачується отримувачем товарів (послуг) у будь-якому попередньому податковому періоді. Це узгоджується і з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п.1.8 Закону № 168, а саме: бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку ї бюджету у зв'язку і надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За позицією позивача ПДВ в сумі 28 344,60 грн., включене до податкового кредиту у січні 2009 року, повинно підлягати бюджетному відшкодуванню, оскільки ТОВ «Куйбишевський гранітний кар'єр»кошти в сумі 170 067,62 грн. ( в т. ч. ПДВ 28 344,60 грн.) фактично сплачені ТОВ «Куйбишевський гранітний кар’єр»у попередньому податковому періоді.

Така позиція Товариства підтверджується наступним:

Позивачем в податковий кредит за січень 2009 року включена сума 20 000 грн. згідно податковій накладній № 116 від 31.12.2008 р. (а. с.17) та сума 20 000 грн. згідно податковій накладній № 1 від 10.01.2009 р. (а. с.18), разом - 40 000 грн. (за послуги - орендна плата екскаватора у ТОВ ПКП «Донспецстрой»).

За послуги, включені в податкові накладні, здійснена оплата згідно платіжного доручення № 284 від 16.01.2009 в сумі 170 067,62 грн., в т.ч. ПДВ - 28 344,60 грн. (реєстр отриманих податкових накладних, а. с.86, 87).

Водночас, колегією суддів не приймаються доводи скаржника про те, що неправомірними є посилання Товариства, як на доказ оплати орендних послуг, на лист філії «Путіловського відділення Промінвестбанку в місті Донецьк № 01-05/27 від 18.01.2009 р., в якому зазначено, що необхідно вважати вірним призначення платежу на платіжному дорученні № 284 від 16.01.2009 р. суму 170 067,60 гривень «оплата орендної плати за екскаватор, згідно акту виконаних робіт № Д-019 від 31.12.2008 р. у сумі 120000 грн., згідно акту виконаних робіт № Д-020 від 10.01.2009р. в сумі 50 067,62 грн., в т. ч. ПДВ - 28 344,60 грн.», оскільки даний лист не є належним доказом у розумінні ст.70 КАС України з огляду на відсутність підписів керівництва філії банку та печатки цієї банківської установи.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що кошти в сумі 170 067,62 грн. були фактично сплачені позивачем у попередньому податковому періоді, тому ПДВ в сумі 28 344,60 грн., включений до податкового кредиту у січні 2009 року, повинен підлягати бюджетному відшкодуванню шляхом направлення на поточний рахунок ТОВ «Куйбишевський гранітний кар'єр».

Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не звернув увагу та не з'ясував, як податкова накладна № 1 від 30.01.2009 р. перетворилася на накладну № 1 від 10.01.2009 р., колегіє суддів відхиляються, оскільки з Реєстру отриманих податкових накладних вбачається, що 30.01.2009 р. є датою отримання податкової накладної № 1 від 10.01.2009 р. (а. с.19, 20).

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає недоведеною податковим органом правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000030023/0/193 від 08.05.2009 р.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2010 р. у справі № 2а-6590/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2010 р. у справі № 2а-6590/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк