Ухвала суду № 41714672, 29.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2012 р.справа № 2а-1614/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій Л.В.

за участю представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2009р. у справі № 2а-1614/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень ,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя" (далі -ТОВ "Інтер-Запоріжжя ", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000410804/0 від 01.08.2008 р. та № 0000400804/2 від 15.12.2008 р., прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі), на підставі яких ТОВ «Інтер-Запоріжжя»донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток - основного платежу 62343 грн. та штрафних санкцій в сумі 79409 грн.; а також податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі основного платежу в сумі 41919 грн. та штрафних санкцій в сумі 83838 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2009 р. у справі № 2а-1614/09/0870 (суддя Каракуша С. М.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанова суду, з посиланням на висновки проведеної по справі судово-економічної експертизи, мотивована тим, що зазначене в акті перевірки заниження об'єкта оподаткування ТОВ "Інтер-Запоріжжя" в період з 01.04.2006 р. по 31.03.2008 р. і донарахування до сплати податку на прибуток підприємства до бюджету в сумі 62345 грн. документально не підтверджується; висновки про несплату ТОВ "Інтер-Запоріжжя" податку на доходи нерезидентів в сумі 41918 грн. 54 коп. не відповідають чинному законодавству.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2009 р. у справі № 2а-1614/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував наявності розбіжностей за даними бухгалтерського обліку позивача та первинних документів. Експертом не надано відповідей на питання податкового органу. Також суд не прийняв до уваги встановлені податковим органом обставини.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання, призначеного на 29.03.12 р. не з'явились представники сторін, жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч.4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

Обставини, пов'язані з проведенням СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі виїзної планової перевірки ТОВ «Інтер-Запоріжжя»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2008 р. (акт № 356/08-09/24912705 від 22.07.2008 р., т.1, а. с.16-83), встановлене під час цієї перевірки порушення, зміст цих порушень, зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень (т.1, а. с.101, 102) та результати процедури адміністративного оскарження відображені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2009 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2009 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, виходячи з наступного:

Щодо податкового повідомлення рішення № 0000400804/2 від 15 грудня 2008 р. податку на прибуток з іноземних осіб на суму 62 343 грн.

В акті перевірки встановлено порушення Товариством п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у декларуванні в декларації з податку на прибуток балансової вартості запасів без врахування середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат, в зв'язку з чим невірно задекларовані показники по рядку Декларації 01.2 «приріст балансової вартості запасів», чим завищено суми валових витрат та занижено суми валового доходу в результаті невірного розрахунку транспортно-заготівельних витрат, що привело до заниження податку на прибуток в сумі 62343 грн.

Згідно п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції.

Згідно ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Відповідно до ч.1 ст.81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

З метою об'єктивного та всебічного розгляду справи, суд першої інстанції призначив судово-економічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Дєєвої Лілії Євгеніївни, свідоцтво НОМЕР_1, працівникові ПАФ «Лінара-Аудит».

Так, згідно висновку судово-економічної експертизи № 116/11.1 від 28.09.2009 р. (т.3, а. с.2-167) придбані товари у обліку Товариства обліковуються у відповідності до норм п.9 П(С)БО № 9 в частині формування первісної вартості.

Отже, експертизою не підтверджено виявлене податковим органом заниження об'єкта оподаткування ТОВ «Інтер-Запоріжжя»в період з 01.04.2006 р. по 31.03.2008 р.

Також висновком експерта встановлено, що внаслідок невідповідних показників бухгалтерського обліку та показників в декларації має місце заниження об'єкта оподаткування ТОВ «Інтер-Запоріжжя»за 9 місяців 2007 р. - в частині завищення показника убутку балансової вартості запасів на 778 грн., які, як встановлено судом першої інстанції і не спростовано сторонами, не входить до суми податку на прибуток нарахованої відповідачем за наслідками перевірки Товариства.

Скаржник не зазначає в чому саме використане судом першої інстанції нормативне обґрунтування щодо відсутності даного порушення не відповідає позиції податкового органу та як спростовуються позиція, викладена в спірній постанові суду на підставі висновку експерта.

При цьому скаржник посилається на те, що проведення експертизи доручено судовому експерту Дєєвій Л. Є., в той час, як на законодавчому рівні був складений перелік регіональних зон обслуговування Науково-дослідницькими інститутами судових експертиз МЮУ, згідно останнього м.Запоріжжя обслуговує Дніпропетровський НДІСЕ.

Колегія суддів не вбачає в даному випадку порушень процесуального права, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не закріплює обов'язковість звернення саме до Дніпропетровського НДІСЕ при виникненні необхідності проведення судово-економічної експертизи на території м.Запоріжжя.

Навпаки, зі змісту ч.3 ст.81 КАС України вбачається, що особи, які беруть участь у справі, мають право самостійно обирати експерта або експертну установу і просити суд доручити проведення експертизи відповідній експертній установі або конкретному експерту. Головною умовою є відповідність особи, яка залучається в якості експерта, вимогам Закону України "Про судову експертизу" (ч.2 ст.66 КАС України) та відсутність підстав для відводу (ст.29 КАС України), чого матеріали даної справи не містять.

Також скаржник вважає висновок експерта невірним з огляду на використання останнім даних бази «1С Бухгалтерія»Товариства, а не первинних документів.

Зазначене твердження скаржника спростовується переліком документів, наведених у Висновку експерта № 116/11.1 (т.3, а. с.2, 3), клопотанням про витребування експертом додаткових первинних документів та актом передачі цих документів (т.3, а. с.38-40).

Таким чином, висновки акту перевірки про завищення Товариством суми валових витрат і заниження суми валового доходу в результаті невірного розрахунку транспортно-заготовчих витрат, що привело до заниження податку на прибуток на 62 343 грн., всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України податковим органом не доведено.

Отже, правомірним є визнання нечинним судом першої інстанції податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000400804/2 від 15 грудня 2008 р.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0000410804/0 від 01.08.2008 р. податку на прибуток з іноземних осіб на суму 41 919 грн.

В акті перевірки встановлено порушення Товариством п.«в»п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон), яке полягало у несплаті Товариством податку на доходи нерезидентів в сумі 26654,83 грн. і в сумі 15 263,71 грн.

Спірним є питання правильності оподаткування послуг, які надані позивачу нерезидентом.

Відповідно до п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг" (п.«в»п.13.1 ст.13 вказаного Закону).

У пункті 13.2 статті 13 Закону визначається перелік суб'єктів зобов'язаних утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності, а саме: резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях).

Скаржник свою позицію обґрунтовує тим, що надані нерезидентом послуги є інжинірингом, посилаючись при цьому на лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 15.09.99 р. № 06-10/597, в якому надано визначення терміну «інжиніринг», і тому вказані операції повинні оподатковуватись відповідно до п.п.13.1., 13.2. ст.13 Закону.

Така позиція відповідача спростовується умовами контрактів, згідно яких резидент Бельгії фірма Радар Аутомейшн НВ, Дєїнзе, Бельгія, надавав позивачу послуги: проведення дослідження (аналізу) структури і діяльності підприємства Замовника і розробка рекомендацій по впровадженню на підприємстві Замовника системи автоматизованого управління закупівлями на базі програмного пакету «Опера»(Контракт від 29.01.2007 р.); інформаційно-консультаційні послуги з технології годування птаха і використання нових кормових добавок (Контракт від 26.02.2007 р.); інформаційно-консультаційні послуги з технології годування птаха і використання нових кормових добавок (Контракт від 01.01.2008 р.) та визначенням терміну інжиніринг, наведеному у пункті 1.36 Закону України «Про оподаткування прибули підприємств».

Так, інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

З огляду на те, що оплачені позивачем послуги не є доходами отриманими нерезидентом від його господарської діяльності на території України, підстави для застосування п.«в»п.13.1 ст.13 Закону.

Посилання скаржника на лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 15.09.99 р. № 06-10/597, в якому надано розширене тлумачення терміну «інжиніринг», до уваги колегію суддів не приймаються з огляду на відсутність у даного листа сили нормативно-правового акту і визначення даного терміну у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Скаржник також посилається на те, що довідки, надані відносно резидента Бельгії фірми Радар Аутомейшн НВ, Дєїнзе, Бельгія, не завірені апостилем, посилаючись при цьому на п.4 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування" від 06.05.2001 р. № 470 (далі -Постанова № 470).

Зі змісту пункту 4 вказаної Постанови № 470 вбачається, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Положень про апостиль вказаний пункт, як і взагалі вся Постанова № 470, не містять.

Тим більш, що з матеріалів справи вбачається, що довідки про нерезидента формою згідно Постанови КМУ № 470 надавались в ході перевірки відповідачу.

Отже, правомірним є визнання нечинним судом першої інстанції податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000410804/0 від 01 серпня 2008 р.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу законного та обгрунтованого судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2009 р. у справі № 2а-1614/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2009 р. у справі № 2а-1614/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко