Ухвала суду № 41710923, 08.09.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2011 р.справа № 2а-275/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" та Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новгородківського відділення

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2010р. у справі № 2а-275/10/1170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ"

до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новгородківського відділення

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" (далі - ТОВ "Джерело-ЛАЛ", Товариство) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, а. с.123) скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції (Новгородківського відділення) (далі -Кіровоградська МДПІ):

- № 0016081700/0 від 09.11.2009 р., № 0016081700/1 від 19.01.2010 р., якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників у сумі 7747,89 грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 165, 25 грн.;

- № 0000262310/0 від 09.11.2009 р., № 0000262310/1 від 19.01.2010 р., якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем: збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення в розмірі 750 грн.;

- № 0000272310/0 від 09.11.2009 р., № 0000272310/1 від 19.01.2010 р., якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем: збір за геологорозвідувальні роботи у розмірі 750 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2010 р. у справі № 2а-275/10/1170 (суддя Черниш О. А.) вищевказаний адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0016081700/0 від 09.11.2009 р. та № 0016081700/1 від 19.01.2010 р., якими визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в сумі 7747, 89 грн.;

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000272310/0 від 09.11.2009 р. та № 0000272310/1 від 19.01.2010 р., якими визначено зобов'язання за платежем збір за геологорозвідувальні роботи у розмірі 750 грн.

- в решті позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що в судовому засіданні суд знайшов підтвердження факту спеціального водокористування позивачем для потреб рибництва, що підтверджує його обов'язок сплачувати збір за спеціальне водокористування водних ресурсів. Суд знайшов помилку, допущену відповідачем при обрахуванні у податкових повідомленнях-рішеннях №0000262310/0 від 09.11.09 та №0000262310/1 від 19.01.10 суми штрафу за неподання податкових розрахунків збору за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 750 грн., який має становити 850 грн., однак вказав, що ця помилка не призвела до порушення прав позивача, підстав для скасування оскаржуваних ним податкових повідомлень-рішень №0000262310/0 від 09.11.09 та №0000262310/1 від 19.01.10 не вбачається. Однак, суд не знайшов підтвердження факту здійснення позивачем діяльності, пов'язаної з надрокористуванням, який давав би підстави констатувати, що позивач є платником збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення №0000272310/0 від 09.11.09, №0000272310/1 від 19.01.10 підлягають скасуванню. Також доводи податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не підтверджується належними та допустимими доказами, TOB "Джерело - ЛАЛ", як особа, яка є джерелом виплати доходу на користь ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, не мало правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу на користь цих осіб, оскільки це призвело б до подвійного оподаткування такого доходу, внаслідок чого прийняті податкові повідомлення-рішення №0016081700/0 від 09.11.09 та №0016081700/1 від 19.01.10 є безпідставними та протиправними.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2010р. у справі № 2а-275/10/1170 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував відсутності факту забору води позивачем, скидання забруднюючих речовин, а використання води здійснювалось виключно для риборозведення (вирощування риби) на умовах договору оренди, внаслідок чого товариство не є платником збору за спеціальне водокористування.

Заперечуючи проти рішення суду першої інстанції, Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією в особі Новгородківського відділення також подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2010р. у справі № 2а-275/10/1170 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував відсутності у позивача станом на момент проведення перевірки доказів на підтвердження того, що виплачений дохід ФО - підприємцям належить до їх підприємницької діяльності. Також вказує, що позивачем порушуються вимоги Постанови КМУ №1494 від 16.08.99р.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін . Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду відповідача не надходило, підстави відсутності представників сторони суду не повідомлені. Від позивача надійшло клопотання за підписом представника про відкладення розгляду справи з причин неотримання копії апеляційної скарги ДПІ, а також у зв'язку з необхідністю представника ОСОБА_4 представляти інтереси товариства при розгляді справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді 08.09.2011 р. о 13-00.

Судова колегія щодо вказаного клопотання підстав для визнання поважними причин неявки представника сторони в судове засідання не знайшла, оскільки в процесі розгляду справи в суді першої інстанції інтереси позивача представляла інша особа, яка зазначена в довіреності, та щодо відсутності якої ніякої інформації не має. Щодо пріоритетності справ, в яких слід приймати участь, позивач визначається самостійно.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про розгляд скарги, не заважає її розгляду.

Відповідно до матеріалів даної справи, судом встановлено наступне: на підставі акту перевірки № 13/2310/33927790 від 23.10.2009 р., проведеної Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією в особі Новгородківського відділення (а. с.21- 54), 09.11.2009 р. винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0016081700/0, яким Товариству за порушення п.п.6.3.2. п.6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та за порушення п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9 вказаного Закону визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 2582,63 грн. основного платежу та 5165,26 грн. штрафних (фінансових) санкцій, усього - 7747,89 грн. (а. с.9);

- № 0000272310/0, яким Товариству за порушення п.п.4.1.4, 4.1.7 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено суму податкового зобов'язання за платежем збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету, у розмірі 750 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.10);

- № 0000262310/0 від 09.11.2009 р., яким Товариству за порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено суму податкового зобов'язання за платежем збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення у розмірі 750 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а. с.11).

Товариством застосовано процедуру адміністративного оскарження, за результатами якої скарги позивача залишені без задоволення (а. с.15-20, 55-59), та 19.01.2010 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0016081700/1, № 0000272310/1, № 0000262310/1 з визначенням вищевказаних сум податкових зобов'язань (а. с.12-14).

Дослідивши матеріали справи з урахуванням апеляційних скарг та заперечень, колегія суддів вважає правомірною та обґрунтованою постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2010 р. у даній справі, а апеляційні скарги ТОВ "Джерело-ЛАЛ" та Кіровоградської МДПІ в особі Новгородківського відділення такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Щодо порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»

1. Перевіркою виявлено порушення Товариством п.п.6.3.2. п.6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яке, на думку податківців, полягає у наданні соціальної пільги до нарахованого доходу без подання заяви, в результаті чого Товариством занижено податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 38,63 грн.

Згідно п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІV від 22.05.2003 р. (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон № 889) передбачено, що платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.

Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги.

Наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок).

Так, згідно положень п.п.2.3.2 Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Посилання скаржника - Кіровоградської МДПІ, на те, що вказане порушення викладене у Додатку № 1 до акту перевірки, свідчить про недотримання податковим органом вищенаведених вимог Порядку. В самому ж акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог п.п.6.3.2 п.6.3. ст.6 Закону № 889 викладено суперечливо, без зазначення періоду фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення мало місце, без додання письмових пояснень посадових осіб Товариства щодо встановлених порушень, без зазначення доказів, які достовірно підтверджують наявність факту порушення та заниження податкового зобов'язання у зазначеній сумі.

2. Перевіркою виявлено порушення Товариством п.9.12. ст.9 Закону № 889, яке полягає у тому, що Товариством перераховувались кошти ФОП ОСОБА_5 за придбання дверей та вікон (платіжний документ № 666 від 05.11.2008 р. на суму 3000 грн., платіжний документ № 662 від 03.11.2008 р. на суму 2000 грн.), перерахування коштів ФОП ОСОБА_2 за послуги по перевезенню (платіжний документ № 665 від 05.11.2008 р. на суму 5000 грн., платіжний документ № 640 від 21.10.2008 р. на суму 10 400 грн.), перерахування коштів ФОП ОСОБА_3 за придбання мобільного телефону (платіжний документ № 642 від 23.10.2008 р. на суму 1 560 грн.) без наявності документів, які підтверджують те, що виплачений дохід належить до підприємницької діяльності (копія свідоцтва про сплату єдиного податку, фіксованого патенту, платіжних документів про сплату авансових платежів податку з доходів фізичних осіб).

Внаслідок чого податківці дійшли висновку, що отриманий контрагентами позивача дохід підпадає під оподаткування на підставах, передбачених п.1.5 ст.1, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону № 889, згідно яких податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податків, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок.

З огляду на те, що Товариством до заперечень на акт перевірки надано копію свідоцтва про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_5, податковим органом виключено суму доходу, виплаченого вказаному підприємцю, з суми доходу, виплаченого позивачем на користь суб'єктів господарювання - фізичних осіб, стосовно яких він, на думку податкового органу, є податковим агентом, виключено суму доходу, виплаченого вказаному підприємцю (а. с.97, 161).

Так, відповідно до п.1.15 ст.1 Закону № 889 податковий агент -це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону № 889 оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів надання послуг, виконання робіт, у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань, з урахуванням норм цього пункту.

Отже, оподаткування доходів, отриманих фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань - Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.98 та розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.92 р., які передбачають самостійне визначення платником податків, який є фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, податкових зобов'язань з доходів, отриманих від такої діяльності.

До того ж, положення Закону № 889 України не містить вимог щодо підтвердження пов'язаності доходу, виплаченого фізичній особі-суб'єкту підприємницької діяльності, саме з підприємницькою діяльністю такого СПД. Також діючим законодавством не встановлений обов'язок платника податків отримувати документи, які підтверджували те, що виплачений дохід належить до підприємницької діяльності (копія свідоцтва про сплату єдиного податку, фіксованого патенту, платіжних документів про сплату авансових платежів з доходів фізичних осіб).

В оскарженій відповідачем постанові зазначено, що під час розгляду справи судом встановлено, що фізичні особи, яким позивачем здійснено виплати, на момент отримання грошових коштів та надання послуг, мали статус суб'єктів підприємницької діяльності та вступали в правовідносини із позивачем в межах здійснення цієї діяльності.

Крім того, в платіжних дорученнях, які стали підставою для нарахування, зазначено, що позивачем здійснюється оплата суб'єктам підприємницької діяльності, а не фізичним особам.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Так, податковим органом не доведено суду, що отримані суб'єктами підприємницької ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_3, за надання послуг позивачу доходи не пов'язані з їхньою підприємницькою діяльністю.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на лист ДПА України від 06.02.07 №2147/7/17-0717, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини у сфері нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень №0016081700/0 від 09.11.2009 р. та № 0016081700/1 від 19.01.2010 р.

Щодо порушення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке стосується збору за використання природних водних ресурсів

Підставою для визначення позивачеві податкового зобов'язання (застосування штрафних санкцій) стало ненадання Товариством до податкового органу розрахунку збору за використання природних водних ресурсів за ІІ, ІІІ, ІУ квартали 2008 року та І, ІІ квартали 2009 року.

Основним спірним питанням в даному випадку є питання чи являється відповідач платником збору за спеціальне водокористування.

Так, відповідно до ст.30 Водного кодексу України збір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включає збір за використання води водних об'єктів та за скидання забруднюючих речовин. Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Спеціальне водокористування є платним.

Згідно ст.1 Водного кодексу України забір води - вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство є орендарем земельної ділянки водного фонду на підставі договору оренди землі від 31.05.2007 р., що знаходиться на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, площею 24,8247 га, у тому числі по угіддях: пасовища - 23, 2672 га, під ставками - 1,5300 га, під гідротехнічними спорудами - 0,0275 га. (а. с.137-141). Вказана земельна ділянка передана в оренду для рибогосподарських потреб (п.15 договору).

09.07.2007 р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області Товариству видано дозвіл на спеціальне водокористування № 9839 (а. с.88-89), згідно п.5 якого метою водокористування є риборозведення. Також у п.6 даного дозволу встановлено ліміт забору води на рік та добу.

З огляду на те, що Товариством здійснюється використання води для потреб рибництва, з урахуванням положень ст.ст.1, 49 Водного кодексу України, вказане водокористування є спеціальним, а отже, являється платним.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи скаржника - ТОВ «Джерело-ЛАЛ», про те, що ТОВ «Джерело-ЛАЛ»не є платником збору за спеціальне водокористування, тому що Товариством не здійснюється забір води з водних об'єктів з застосування споруд або технічних пристроїв та не здійснюється скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, оскільки види водокористування, передбачені Водним кодексом України, пов'язані, крім вказаного, зі здійсненням діяльності по використанню води для потреб рибництва.

Скаржник посилається на п.4.8 Інструкції Мінфіну, ДПА, |Міністерства економіки України та Мінекобезпеки від 01.10.1999 р. № 231/539/118/219 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту", згідно якого збір за використання водних ресурсів не справляється, зокрема, за воду, що забирається підприємствами і організаціями для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища.

З дозволу (а. с.88, на звор.) вбачається, що позивач вирощує рибу. Однак, факт спеціального водокористування для потреб рибництва вимагає виконання обов'язку щодо сплати збору за водокористування водними ресурсами.

Пунктами п.14, 14-1 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики i водного транспорту, затвердженого Постановою КМУ від 16.08.99 р. № 1494, передбачене самостійне обчислення платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та обов'язок щодо щоквартальної подачі Розрахунків збору органам державної податкової служби.

Згідно п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі -Закон № 2181) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає правомірним прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000262310/0 від 09.11.2009 р. та №0000262310/1 від 19.01.2010 р., яким застосовано до позивача штраф за неподання податкових розрахунків збору за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 750 грн. (замість необхідних 850 грн., що, в свою чергу, не призвело до порушення прав Товариства).

Щодо порушення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке стосується збору за геологорозвідувальні роботи

Підставою для визначення позивачеві податкового зобов'язання (застосування штрафних санкцій) стало ненадання Товариством до податкового органу розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи за ІІ, ІІІ, ІУ квартали 2008 року та І, ІІ квартали 2009 року.

Основним спірним питанням в данному випадку є питання чи являється відповідач платником збору за геологорозвідувальні роботи.

Згідно п.2.1. Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр, ДПА України від 23.06.99 р. № 105/309 (далі -Інструкція), платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах: раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння; з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.

Об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин (п.3.1 Інструкції).

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Так, відповідачем не надані докази видобування позивачем корисних копалин у періоді, що перевірявся.

Висновок податкового органу, що Товариство є платником збору з огляду на наявність у останнього дозволу на спеціальне водокористування, колегія суддів вважає надуманим і таким, що не відповідає вимогам вищенаведених положень нормативно-правових актів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000272310/0 від 09.11.2009 р. та № 0000272310/1 від 19.01.2010 р.

Отже, доводи апеляційних скарг в межах тих доказів , які викладені сторонами, не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-ЛАЛ" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2010р. у справі № 2а-275/10/1170 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новгородківського відділення на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2010р. у справі № 2а-275/10/1170 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2010р. у справі № 2а-275/10/1170 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко