Рішення № 4171065, 06.07.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2009 р.

Справа № 26/108-09-3159

За позовом : Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний

комбінат „Запоріжсталь” ( далі - позивач)

до відповідача : Державного підприємства „Одеська залізниця” ( далі - відповідач)

про стягнення 770,92 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Лахматова К.Г. за довіреністю від 15.12.2008 р.

Ткаченко Л.Л. за довіреністю від 05.01.2009 р.

від відповідача : Ксьондз А.В. за довіреністю від 08.01.2009 р.

Суть спору : стягнення вартості недостачі вантажу –прокату чорних металів.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача вимоги не визнає, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 770,92 грн. –вартості недостачі вантажу –прокату чорних металів посилаючись на наступне.

По залізничній накладній № 45720869 від 05.12.2008 р., яка відповідно до приписів ст. 6 Статуту залізниць України ( далі –Статут залізниць) та ст. 909 ЦК України є договором перевезення вантажу, вантажовідправник ( позивач по справі ) відпустив зі станції відправлення "Запоріжжя Ліве” Придніпровської залізниці до станції призначення "Одеса Порт" Одеської залізниці на адресу Одеського морського торговельного порту за дорученням фірми „Айрол Металс АГ” вантаж –прокат чорних металів не пойменовані у алфавіті у відкритому вагоні № 53503827 у кількості 10 місць масою 69390 кг.

Відповідно до розділу 1 вказаної залізничної накладної, вказаний вантаж закріплений і розміщений такими чином : 1 ярус –9 пачок, 2-й ярус –1 пачка. Вантаж розміщений та закріплений відповідно до п.4.2.4 гл. 3 Додатку до УМВС.

Під час комісійної перевірки вказаного вагону на станції Знаменка 8 грудня 2008 р. виявлено, що на одній пачці розірвані всі пакувальні стрічки. Є доступ до вантажу. В інших пачках всі окантовочні стрічки справні, не порушені. Вагон відчеплений для додаткової перевірки. У зв’язку з чим на вказаній станції у той же день складений акт загальної форми № 24250.

У цей же день та цій же станції складений ще один акт загальної форми № 24253, відповідно до якого доступ до вантажу у вказаному вагоні усунений шляхом нанесення маркування вапном. На 3-х пачках від дверей у головній та хвостовій частинах обірвані по одній окантовочній стрічці. На залишених пачках всі окантовочні стрічки справні не порвані. Доступу до вантажу немає.

На підставі цих актів на цій же станції 9 грудня 2008 р. складено комерційний акт БК 047699*1082/2914, відповідно до якого вказаний вагон у технічному стані є справним. На першій пачці від двері розірвані всі пакувальні стрічки, є захисне маркування вапном яке не порушено. Доступу до вантажу немає. Пачку додатково ув’язали проволокою у двох місцях нестандартним способом.

При переваженні на 150-ти тонних вагах встановлено нестача вантажу вагою 330 кг.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми стягнення, з урахуванням приписів п.27 Правил видачі вантажів, розмір недостачі з урахуванням природної втрати 0,5 % складає 770,92 грн.

Позивач вважає, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо схоронності вантажу, тому просить позов задовольнити.

Представник відповідача вимоги не визнає, відзив на позов не надав, просить у позові відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З вказаних вище актів загальної форми та комерційного акту убачається, що у вказаному вище вагоні при перевезенні вказаного вантажу мало місце недостача перевозимого вантажу - прокату чорних металів вагою 330 кг.

Вказані акти складені уповноваженими на то особами, відповідно до вимог статті 129 Статуту залізниць, якою передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року N 334, містять суттєві для вирішення даного спору данні і сумніву у суду не викликають. Тому суд приймає їх до уваги як обґрунтування вимог позивача.

Відповідно до п.12 „Правил видачі вантажу” затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, (далі –Правила) - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі, а саме таким є вантаж позивача, видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.

Відповідно до п.27 цих же правил Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить : 0,5% маси всіх інших вантажів.

Вказаний вище вантаж відноситься до інших вантажів, згідно змісту п.27 вказаних Правил.

Дослідивши наданий розрахунок, суд вважає, що він є правильним, тому він приймається судом до уваги.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 113 Статуту, за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до п. а ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Аналізуючи вищевказане у сукупності, суд вважає, що зазначені вище обставини свідчать про несхоронність вантажу при перевезені, тобто є вина залізниці у заподіянні вказаної недостачі.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в повному обсягу.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»( 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; ОКПО 01071315 ) на користь відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” ( 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; р/р 26003032840001 у АКБ „Індустріалбанк”, МФО 313849, ЄДРПОУ 00191230 ): вартість недостачі вантажу в сумі 770 (сімсот сімдесят) грн. 92 коп.; державного мита в сумі 102 ( сто дві) грн. та 118 ( сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Никифорчук М.І.