Рішення № 4171004, 09.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/192

09.07.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько –російсько –австрійське спільне підприємство „Золотий вік”

до

Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”

про

стягнення 119 000,00 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Дуднік –Дубіняка Д.І. (довіреність від 20.05.2009);

від відповідача : Бескелетний М.Є. (довіреність № 110-ГО/09 від 11.02.2009).

В судовому засіданні 09 липня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Українсько –російсько –австрійське спільне підприємство „Золотий вік” (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (надалі –відповідач, Банк) про стягнення боргу з повернення депозиту в сумі 119 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов’язання щодо повернення коштів з депозитного рахунку згідно з умовами договору банківського вкладу.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що заява позивача про дострокове повернення вкладу складена з порушенням п 3.1.2 та п 3.2.5 Договору вкладу, а відтак Банк правомірно відмовив у виплаті суми депозиту. Крім того, відповідач посилається на те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 20.01.2009 № 19/БТ було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2007 року між позивачем (Вкладник) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського вкладу в національній валюті № 55/Ю-07.

05 вересня 2008 року між позивачем і відповідачем укладено Додатковий договір № 5 (надалі - Договір), яким вказаний вище договір викладено в новій редакції, та за умовами якого відповідач відкриває позивачу вкладний (депозитний) рахунок, сума вкладу становить 400 000,00 грн.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на депозитний рахунок, відкритий відповідачем, 400 000,00 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору позивач зобов’язався виконувати умови зберігання на депозитному рахунку незнижуваного залишку коштів у сумі 51000,00 грн. на весь строк дії договору.

У відповідності до п. 1.3 Договору відповідач зобов’язаний повернути суму вкладу 07 вересня 2009 року.

Однак у відповідності до п. 2.8 Договору Вкладник може частково зменшувати вкладу за умови збереження на рахунку суми незнижуваного залишку, зазначеного в п 3.2.2 Договору, шляхом надання Банку письмового повідомлення не пізніше ніж за 3 робочих дні до дати повернення вкладу.

Згідно із п. 3.1.2 Договору Банк зобов’язаний повернути Вкладнику вклад та виплатити проценти згідно з умовами договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються Банком в безготівковій формі на поточний рахунок Вкладника за реквізитами, вказаними у розділі 7 Договору.

Позивачем 20.01.2009 було направлене відповідачу повідомлення № 4Б про дострокове часткове повернення вкладу, яке отримане відповідачем 23.01.2009, про що свідчить вхідний штамп відповідача про прийняття листа. У відповідності до вказаного повідомлення позивач просив достроково повернути частину вкладу з депозитного рахунку в сумі 119 000,00 грн. (копія повідомлення міститься в матеріалах справи).

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи у строк, визначений у п. 2.8 Договору відповідач не повернув позивачу частину вкладу в сумі 119 000,00 грн.

Враховуючи закінчення терміну виконання зобов’язання по поверненню частини вкладу 26.01.2009 (три робочі дні з дати отримання повідомлення про дострокове повернення вкладу), а також той факт, що у строки та в порядку, визначеними п.п. 2.8, 3.1.2 Договору, сума вкладу позивача в розмірі 119 000,00 грн. не була повернута позивачу, а саме не зарахована на його поточний рахунок, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми вкладу, а саме в сумі 119 000,00 грн.

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою правління НБУ від 20.01.2009 № 19/БТ було призначено в Товаристві з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк” тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 21.01.2009 та уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 до 21.07.2009.

У відповідності до ст. 2 Закону про банки мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Матеріалами справи підтверджується, що зобов’язання відповідача перед позивачем щодо перерахування суми вкладу виникло після призначення адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме 26.01.2009, в той час, як адміністрація банку була введена з 21.01.2009.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що термін дострокового повернення частини банківського вкладу (депозиту) по Додатковому договору № 5 від 05.09.2008 року закінчився, тобто строк повернення вкладу в сумі 119000,00 грн. настав, а банком сума депозитного вкладу не повернута, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 119 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на невідповідність заяви позивача про дострокове повернення суми вкладу вимогам п. 3.1.2 та п 3.2.5 Договору не приймається судом до уваги, оскільки у пунктах 2.8 та 3.2.5 Договору не встановлюється будь-яких вимог до форми повідомлення про дострокове повернення вкладу, окрім його підписання керівником та скріплення печаткою та необхідності направлення за 3 робочих дні по дати повернення вкладу. В пункті ж 3.1.2 Договору визначається порядок виконання Банком зобов’язання по поверненню суми вкладу і процентів, та не встановлюється необхідність зазначення Вкладником у повідомленні реквізитів, на які мають перераховуватися кошти. А матеріалами справи підтверджується, що на жоден з рахунків позивача (в тому числі і на рахунок, зазначений в розділі 7 Договору відповідачем сума вкладу не перераховувалася).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у сумі 1502,50 грн. (1190,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (ідентифікаційний код: 19357325, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 26) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько –російсько –австрійське спільне підприємство „Золотий вік” (ідентифікаційний код 14349539, адреса: 01010, м. Київ, вул. Мазепи, 11-А, р/р 26004301301922 в Старокиївському відділенні ПІБ, МФО 322227) 119 000,00 грн. (сто дев’ятнадцять тисяч гривень) та судові витрати в розмірі 1502,50 (одна тисяча п’ятсот дві гривні 50 копійок) грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 16.07.2009р.