Ухвала суду № 41708937, 03.02.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2011 р.справа № 2а-1461/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Лозовій О.А.

за участю представників сторін:

позивача - Івлєва О.Ф. дов. від 20.01.11р.;

відповідача - Кашуба В.І. дов. від 12.02.08р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2009р. у справі № 2а-1461/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце"

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2009р. у справі № 2а-1461/09/0870 (суддя -Стрельнікова Н.В.) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце" до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем необґрунтовано застосовано до спірних відносин параграф 3 глави 61 ЦК України. Проведені контрагентом позивача роботи не можна кваліфікувати, як будівельний підряд. Відсутність кошторисної документації не спростовує факт проведення робіт. Законом України «Про податок на додану вартість»встановлено вичерпний перелік документів, які дають право на включення сум до податкового кредиту та не поставлено в залежність право на формування податкового кредиту від наявності або відсутності проектно-кошторисної документації. Наявність або відсутність ліцензії на право проведення ремонтних робіт у контрагента позивача не впливає на питання правомірності формування податкового кредиту самого позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2009р. у справі № 2а-1461/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не з'ясував обставини щодо кошторисної документації, відсутність документів на підтвердження факту виконання робіт.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі направлення від 02.06.2008 р. № 849 та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "Кільце" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04,2007 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої складено акт від 15.07.2008 р. № 972/23//25482081.

Згідно акту перевірки встановлено, що на порушення п. п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. ТОВ "Кільце" завищено податковий кредит по придбанню матеріалів та послуг, не призначених для використання в господарській діяльності на суму 64472,00 грн., а саме: за квітень 2007 р. на суму 724,00 грн.; за лютий 2008 р. на суму 70,00 грн.; за березень 2008 р. на суму 63678,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 64472,00 грн., а саме: за квітень 2007 р. на суму 724,00 грн.; за лютий 2008 р. на суму 70,00 грн.; за березень 2008 р. на суму 63678,00 грн.

Зокрема, в ході проведеної Мелітопольською ОДПІ в Запорізькій області перевірки встановлено:

за квітень 2007 р. надано акт прийому виконаних робіт № 95 від 25.04.2007 р. від ТОВ "Литво" в якому зазначено, що проведено ремонт несучої цегельної стіни будови блока допоміжних цехів інв. № 1111 на загальну суму 4344,66 грн., в т.ч. ПДВ 724,11 грн. та податкову накладну № 0000000961 від 25.04.2007 р. на загальну суму 4344,66 грн., в т.ч. ПДВ 724,11 грн. Розрахунки за проведені роботи не проведені, обліковується кредиторська заборгованість (Кт-631) у сумі 4344,66 грн. В бухгалтерському обліку дані операції відображено Дт 152 (придбання (виготовлення) основних засобів) Кт 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками);

за лютий 2008 р. надано акт виконаних робіт № 53 від 29.02.2008 р. на загальну суму 418,01 грн., в т.ч. ПДВ 69,67 грн., в якому вказано, що ТОВ "Литво" виконало ремонт кабінету диспетчера - настил лінолеуму, та податкову накладну № 0000000537 від 29.02.2008 р. на загальну суму 418,01 грн., в т.ч. ПДВ 69,67 грн. Розрахунки за проведені роботи не проведені, обліковується кредиторська заборгованість. У бухгалтерському обліку дані операції відображено Дт 91 (загальновиробничі витрати) Кт 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) у сумі 418,01 грн.;

за березень 2008 р. надано акт № 79 від 31.03.2008 р., в якому зазначено, що ТОВ "Литво" проведено ремонт обладнання на загальну суму 38206,61 грн., в т.ч. ПДВ 63678,27 грн., податкову накладну № 0000000733 від 31.03.2008 р. на загальну суму 382069,61 грн. в т.ч. ПДВ 63678,27 грн. Розрахунки за проведені роботи не проведені, обліковується кредиторська заборгованість. У бухгалтерському обліку відображено Дт 152 (придбання (виготовлення) основних засобів) Кт 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) у сумі 418,01 грн.

Податковим органом зазначено про не підтвердження факту виконання робіт та послуг підприємством ТОВ "Литво", оскільки в ході перевірки Позивачем не надані у повному обсязі первинні документи, а саме: кошторисна документація, в якій вказано трудовитрати, часи роботи будівельних машин і механізмів, витрат матеріалів, які використовувалися при ремонті печей та бочок, та фахівці яких професій виконували дані роботи, кількість годин відпрацьованих при виконанні даних робіт, а також акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма №03-2) згідно наказу № 352 від 29.12.1995 р., затвердженого Міністерством статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку.

29.07.2008р. за результатами розгляду акта перевірки Мелітопольською ОДПІ в Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001592301/0, яким ТОВ "Кільце" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 96708,00 грн., зокрема 64472,00 грн. за основним платежем та 32236,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами процедури адміністративного оскарження рішення, податкове повідомлення-рішення № 0001592301/0 залишено без змін, скарги позивача -без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001592301/3 від 30.01.2009 р.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги вказав на те, що оскільки у позивача наявні податкові накладні, які не визнані недійсними, складені у відповідності до норм чинного законодавства, об'єкти на яких проводилися ремонтні роботи є власністю позивача та експлуатуються безпосередньо товариством, або передані в оренду, доказів на підтвердження факту відсутності проведених робіт матеріали справи не містять, позивачем цілком правомірно включено суми податку на додану вартість по отриманим ним ремонтним роботам до складу податкового кредиту, а отже висновки Мелітопольської ОДПІ, викладені в акті перевірки 972/23//25482081 від 15.07.2008 р. не є обґрунтованими.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стосовно відсутності кошторисної документації, колегія суддів зазначає, що статтями 837, 844 ЦК України визначено за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Окрім того, відсутність кошторисної документації також не спростовує факт здійснення господарської операції, оскільки кошторис є лише документом, який розшифровує договірну вартість робіт і розглядається як частина договору, і ніяким чином не свідчить про саме виконання робіт.

З огляду на викладене, нормами законодавства не передбачена обов'язкова наявність кошторису за угодами підряду, внаслідок чого посилання податкового органу на те, що виконані роботи носять суто документальний характер та те, що роботи взагалі не проводились не підтверджені наявними в справі доказами та спростовуються наявністю наданих позивачем як до перевірки так і в матеріали справи копіями планових калькуляції, в яких наведені переліки матеріалів та робіт, протоколи погодження ціни тощо, які підтверджують погодження ТОВ "Кільце" та ТОВ "Литво" усіх істотних умов для проведення підрядних робіт.

Також, колегія суддів вважає, що є цілком доречним зазначення судом першої інстанції того факту, що фактично виконані ТОВ "Литво" для ТОВ "Кільце" роботи не можна кваліфікувати як будівельний підряд, а тому застосування до вказаних відносин положень параграфу 3 Глави 61 ЦК України є необґрунтованим.

Стосовно формування позивачем податкового кредиту колегія суддів зазначає, що п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (надалі - Закон про ПДВ), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом, який видається платником податку, що поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, нормами Закону про ПДВ встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Залежності права на податковий кредит від наявності або відсутності проектно-кошторисної документації, інших документів первинного обліку, або способу відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій Закон про ПДВ не передбачає.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, враховуючи принцип індивідуальної відповідальності, закріплений Конституцією України, наявність чи відсутність у ТОВ "Литво" ліцензії на проведення ремонтних робіт не впливає на право позивача відобразити податковий кредит за результатами таких господарських операцій.

Також обґрунтованим є і те, що дія Наказу Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку" не розповсюджується на вказані відносини.

З огляду на викладене, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності у позивача належно оформлених податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості виконаних ремонтних робіт включені до податкового кредиту, з урахуванням того, що видані ТОВ "Литво" податкові накладні не визнані недійсними, позивачем правомірно включено суми податку на додану вартість по отриманим ним ремонтним роботам до складу податкового кредиту.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказуючи на не здійснення контрагентом позивача ремонтних робіт, жодного звернення відповідача до ТОВ "Литво", або податкового органу, в якому зареєстровано дане підприємство стосовно підтвердження факту не проведення ремонтних робіт матеріали справи не містять.

Стосовно посилання податкового органу про не використання результатів ремонтних робіт у господарській діяльності позивача, колегія суддів зазначає, що нормами п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено, що податковий кредит визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг)... та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідачем, при посиланні на не використання результатів робіт у господарській діяльності позивача не враховано, що об'єкти на яких проводилися ремонтні роботи є власністю ТОВ "Кільце", експлуатуються безпосередньо товариством, або передані в оренду. З огляду на викладене, використовуючи власні основні фонди та передаючи їх в оренду з метою отримання прибутку підприємство використовує ці об'єкти у господарській діяльності, відповідно і результати ремонтних робіт на цих об'єктах також використовуються ТОВ "Кільце" у господарській діяльності позивача.

З огляду на викладене вище, висновки суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 96708,00 грн., зокрема 64472,00 грн. за основним платежем та 32236,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є правомірними.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2009р. у справі № 2а-1461/09/0870 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2009р. у справі № 2а-1461/09/0870 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко