Рішення № 4170880, 14.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.09 р. Справа № 4/141

01.07.09р. оголошена перерва на 9-00годин 14.07.09р. на підставі ст. 77 ГПК України за клопотання представників сторін для перевірки факту поставок та розрахунків.

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Балдинюк В.В. – довіреність від 20.01.09р.,

від відповідача – Громчаков О.В. – довіреність 27.05.09р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ЮЛГ” м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека Здравиця” м. Донецьк

про стягнення 278269,00грн. заборгованості та штрафних санкцій

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 278269,00грн., з яких: 252972,34грн.-заборгованість, 25297,00грн.–пеня за прострочку виконання грошового зобов’язання.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №193 від 11.05.2007року, товарно-транспортні накладні, по яких отриманий товар відповідачем, розрахунок пені.

Також позивач просить накласти арешт на грошові кошти, майно, що належить відповідачу в межах суми позовних вимог.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов, в якому підтвердив суму заборгованості в повному обсязі, але суму пені не визнає, так як вона розрахована без врахування шестимісячного строку та подвійної облікової ставки Національного банку України.

Крім цього, відповідач вважає, що не має правових підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій, які виникли під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, які звернулися у справі № 27/46Б про банкрутство ТОВ “Аптека “Здравиця” про визнання їх кредиторами в якої ухвалою господарським судом від 06.05.2009р. введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №193 від 11.05.2007року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов’язання передавати покупцю товар у кількості, асортименті та за цінами, згідно з накладними (специфікаціями), що є невід’ємними частинами договору (п. 1.1 договору), а покупець – оплачувати товар протягом 14 календарних днів з дати фактичного отримання товару (п. 5.3 договору).

Сторонами в договорі передбачені конкретні строки оплати товару.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем поставлений відповідачу товар по товарно-транспортним накладним на загальну суму 257625,28грн., які наявні в матеріалах справи і у яких є посилання на укладений договір.

2

Оскільки, отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.

Відповідач в порушення умов договору частково оплатив отриманий ним товар в сумі 4652,94грн., що підтверджується витягами з банківських рахунків.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає 252972,34грн., яку не спростовує відповідач.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 252972,34грн. заборгованості в повному обсязі.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 25297,00грн. штрафних санкцій (штрафна неустойка). Вирішуючи це питання, суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, яка є грошовою сумою або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 5.3 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір штрафної неустойки – не більше 10% від суми заборгованості (п. 8.1 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 21562,89грн., так як після проведеного судом аналізу рахунку встановлено, що вона розрахована позивачем у межах 10% від суми заборгованості у відповідності до п. 8.1 договору та в сумі, але не врахована подвійна облікова ставка Національного банку України, як вимагає Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”.

Судом також встановлено, що 06.05.2009року Господарським судом Донецької області ухвалою порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека Здравиця” м. Донецьк №27/46Б і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно незаконності позовних вимог щодо стягнення неустойки з особи, яка знаходиться в процедурі банкрутства у зв’язку з тим, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство спрямоване на забезпечення визначення обсягу усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що виявляється у забезпеченні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності всіх перед законом, у тому числі й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення всіх вимог кредиторів. Тому мораторій на виконання зобов’язань боржника за винятками, передбаченими ч.5 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, поширюється як на зобов’язання, що виникли до введення мораторію, так і протягом його дії.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права вищестоящими судовими інстанціями свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо виконання інших зобов’язань, які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов’язань є правопорушеннями. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов’язань та примусове стягнення штрафних санкцій, ґрунтуються на законі. Цей висновок викладений у постанові Верховного суду України від 17січня 2007р.

3

У відповідності з ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів – це тільки призупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких наступив до дня введення мораторію і зупинення мір, направлених на забезпечення виконання цих зобов’язань і зобов’язань по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

В період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів і інших документів (а не взагалі відміна відповідальності), по яких здійснюється стягування у відповідності з законодавством; не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів).

При стягненні фінансових санкцій, як адміністративно-господарських, застосовуються вимоги ст.ст. 238,250 ГК України.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.655,692,526,530,546,549 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ЮЛГ” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека Здравиця” м. Донецьк про стягнення 278269,00грн. заборгованості та штрафних санкцій частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека Здравиця” м. Донецьк-83114, пр-т Панфілова, 15, ЄДРПОУ 13527536, р/р №26005959968716 у філії ПУМБ у м. Донецьку, МФО 335537 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ЮЛГ” м. Київ-04070, вул. Г. Сковороди, 2, ЄДРПОУ 21480062, р/р №26009013328271 у Подільському відділенні КМФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Київ, МФО 322012 заборгованість в сумі 252972,34грн., 21562,89грн. – штрафні санкції, 2745,52грн. державного мита та 308,31грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити.

Суддя

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 14.07.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1- позивачу,

1- відповідачу