Постанова № 41708351, 02.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 р. Справа №804/12654/14 12 год. 20 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю: позивача представника відповідача ОСОБА_3 Малиша І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Дніпропетровській області про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати постанови від 24 липня 2014 року №019382, №019383.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 10 вересня 2014 року.

На виконання ухвали суду від 22 серпня 2014 року позивач надав суду заяву про усунення недоліків із оригіналом квитанції про сплату судового збору в сумі 182,70 грн., у зв'язку із чим 12 вересня 2014 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позову зазначено, що:

- 31 травня та 4 червня 2014 року позивач - ОСОБА_3 на своєму автомобілі Мерседес-Бенс номерний знак НОМЕР_3 здійснював приватну подорож до моря, в салоні його автомобіля знаходилась його сім'я та друзі, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які можуть підтвердити мету подорожі та те, що з них за проїзд позивач плату не брав;

- 31 травня та 4 червня 2014 року позивач, керуючи своїм автомобілем виконував поїздку не з метою отримання прибутку, поїздка мала приватних характер, а саме він їхав зі своєю сім'єю та друзями до моря, на що не потрібно жодного зазначеного в постанові документа;

- відповідач протиправно дійшов висновку про здійснення позивачем 31 травня та 4 червня 2014 року пасажирських перевезень з метою отримання прибутку;

- відомостей, що містяться в акті та постанові, недостатньо для висновку, що позивач здійснював поїздку на комерційній основі;

- чинним законодавством не заборонено використовувати автомобіль для власних потреб особам, які мають на це право, а наявність у позивача статусу приватної особи-підприємця та ліцензії для надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом не може бути підставою для притягнення до відповідальності.

Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначивши наступне:

- позивач має неодноразові притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, заявленим спором намагається уникнути відповідальності;

- під час вирішення питання про притягнення до відповідальності позивач надавав відповідачу копії документів, які свідчать про здійснення ліцензійного виду діяльності у спірні дати;

- перевізник без поважних причин не з'явився для розгляду питання про порушення законодавства, фактично допустивши перевезення без відповідних документів.

Судом допитано у якості свідків осіб, які за поясненням позивача знаходились в автомобілі під час зупинення транспортного засобу у спірні дати, а також здійснено запит до робочого місця одного із свідків - жінки позивача ОСОБА_5, щодо знаходження її на робочому місці з 31 травня по 2 червня та 4 червня 2014 року.

В судовому засіданні встановлено, що оскаржувані постанови винесені відносно суб'єкта господарювання - приватної-особи підприємця ОСОБА_3.

Позивач та представник відповідача в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Провадження в адміністративній справі зупинялось з метою витребування доказів по справі та виклику свідків.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Спір точиться щодо того, чи здійснював позивач перевезення пасажирів в межах власної господарської діяльності, або здійснював приватні подорожі із родиною та друзями.

З матеріалів справи вбачається, що 24 липня 2014 року Управлінням Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Дніпропетровській області у зв'язку із допущенням порушень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за які передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ліцензія НОМЕР_2 від 02.04.2014 року у загальному розмірі 3400 грн.:

- №019382 у зв'язку із допущенням порушення 04.06.2014 року о 6 год. 35 хвил. у Дніпропетровській області, а/д Н08 437 км, що підтверджується актом №001014 від 04.06.2014 року;

- №019383 у зв'язку із допущенням порушення 31.05.2014 року о 7 год. 35 хвил. у Запорізькій області, а/д Н08 475 км, що підтверджується актом №013072 від 31.05.2014 року.

Актом №001014 від 04.06.2014 року встановлено наступне:

- 4 червня 2014 року старші державні інспектори ОСОБА_27 та ОСОБА_28. на ділянці автодороги Н08 437 км за маршрутом Дніпропетровськ-Кирилівка, нерегулярне перевезення, о 6 год. 35 хвил. на підставі завдання на перевірку від 03.06.2014 року №026900 провели перевірку транспортного засобу: Мерседес-Бенц 312Д НОМЕР_3, серія та номер свідоцтва про реєстрацію: НОМЕР_4;

- документ, що посвідчує особу водія: відмовився пред'явити, серія та номер ліцензійної картки: відмовився пред'явити, згідно бази НОМЕР_5, транспортний засіб належить ОСОБА_3;

- під час перевірки виявлене порушення: водій відмовився пред'явити для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, які передбачені законодавством, чим порушено вимоги статті 39 та 40 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, не оформлена ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, договір обов'язкового страхування пасажирів, протокол про перевірку та адаптацію тахографа.

Відповідач надав до акту фото транспортного засобу позивача Мерседес-Бенц 312Д НОМЕР_3, здійсненого під час проведення перевірки.

Актом №019383 від 31.05.2014 року встановлено наступне:

- 31 травня 2014 року старший державний інспектор ОСОБА_29 та головний спеціаліст ОСОБА_30 Управління Укртрансінспекції на ділянці автодороги Запорізька область пост ДПС №2 475 км на маршруті за напрямом руху Дніпропетровськ-Бердянськ, нерегулярні перевезення пасажирів, о 7 год. 35 хвил. на підставі завдання на перевірку від 30.05.2014 року №029819 провели перевірку транспортного засобу: Мерседес-Бенц 312Д НОМЕР_3, серія та номер свідоцтва про реєстрацію: НОМЕР_4;

- документ, що посвідчує особу водія: не надано, серія та номер ліцензійної картки: не надана, НОМЕР_5, транспортний засіб належить ОСОБА_3;

- під час перевірки виявлене порушення: не надання документів для перевірки уповноваженим особам, не чемне поводження водія;

- у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом на нерегулярному маршруті без оформлення документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, відсутній протокол про перевіркву та адаптацію тахографа у транспортному засобі.

Вказані акти позивачем під час їх складення не отримувались із зазначенням про відмову в їх підписанні та наданні пояснень.

18.06.2014 року за вих. №3312/10/09-14 складене повідомлення про розгляд справи о 14 год. 00 хвил. 26.06.2014 року.

Відповідачем надані докази направлення поштової кореспонденції позивачу: 26.06.2014 року штрихкодовий ідентифікатор 4903805356400, лист вручений 01.07.2014 року; 31.07.2014 року штрихкодовий ідентифікатор 4903805447197, лист вручений 22.07.2014 року; 28.07.2014 року штрихкодовий ідентифікатор 4903805447197, лист вручений 01.08.2014 року. Відомості щодо того, які саме документи вкладені в поштові відправлення судом не встановлені. Отже, факт отримання повідомлення достеменно встановити не уявляється можливим.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить із того, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 15 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

При цьому, у вказаному Законі терміни вживаються в такому значенні:

автобус - транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно (в заявленому спорі транспортний засіб позивача призначений для перевезення вісімнадцяти пасажирів);

автобусний маршрут нерегулярних перевезень - автобусний маршрут, на якому здійснюють нерегулярні пасажирські перевезення;

нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Згідно пункту 6.1 «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року №340 (далі - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. При цьому, автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами.

Пунктом 1.4 Положення №340 встановлено, що останнє не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів врегульований «Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті», затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 року №385 (далі - Інструкція №385).

Згідно пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 17.04.2014 року отримав ліцензію НОМЕР_2 на здійснення наступного виду господарської діяльності: надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом із дозволеними видами робіт: внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів автобусами.

В позовній заяві позивач двічі зазначив, що він 31 травня та 4 червня 2014 року разом із родиною та друзями подорожував до моря, зокрема, в машині крім позивача-водія знаходились ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, разом із водієм 10 осіб.

Позивач зазначив, що ОСОБА_7 (7 років) та ОСОБА_8 (6 років) є його дітьми, а ОСОБА_11 (6 років) донька його друзів.

В судовому засіданні позивач пояснив, що всі заявлені в позові особи подорожували разом із ним до Азовського моря у Бердянськ у пансіонат «Фрегат» 31 травня 2014 року по 2 червня 2014 року. Позивач зазначив, що виїхав із м. Дніпропетровськ о 6 годині, за адресою АДРЕСА_1 забрав ОСОБА_5 та дітей о 5 год. 30 хвил.; з АДРЕСА_2 забрав ОСОБА_6, з вул. Алматинської забрав родину ОСОБА_9, ОСОБА_12 забрав з АДРЕСА_3. Приїхали в Бердянськ близько 13-14 години. Зупинялись у Запорізькій області - зупинили працівники ДАІ, по дорозі 1-2 рази для туалету. Приїхали у Бердянськ на косу на 2 дні, 2 червня близько 17 годин вирушили, повернулись до м. Дніпропетровськ близько 22 години. Розвіз по домах усіх у такій черговості - батьків, ОСОБА_12, ОСОБА_9, та свою жінку із дітьми.

Щодо поїздки 4 червня 2014 року позивач зазначив, що він їздив на рибалку у село Башмачка, а в автомобілі були лише ОСОБА_5, ОСОБА_6 та його діти - ОСОБА_8 та ОСОБА_7. Позивач пояснив, що вони вирушили близько 5-6 години, відпочивали та рибалили, нічого не впіймали, їли салати, палили багаття, повернулись увечері близько 19 години, до темряви. Час у дорозі зайняв 2 години.

В судовому засіданні допитано свідків, які за поясненням позивача подорожували разом із ним у спірні дати.

Допитана як свідок ОСОБА_5, цивільна дружина позивача, пояснила, що до моря вирушили 31.05.2014 року - чоловік, вона та діти з вул. Мольєра, потім забрали ОСОБА_9, забрали її батька з вул. Богомаза, та батьків позивача ОСОБА_12. Поїхали до моря у Бердянськ, їхали 4 години, автомобіль зупиняли перед Запоріжжям, також була 1 зупинка для туалету, приїхали на турбазу «Фрегат», були там 3 дні, 2 червня повернулись, мешкали у будинку на 2 поверсі, батьки позивача були на 1 поверсі. ОСОБА_5 пояснила, що у період поїздки на море працювала на АЗС №21 вул. Космічна / ж/м Перемога, проте неофіційно підмінялась із іншим працівником. Щодо поїздки на рибалку зазначила, що їздили у село Башмачка за Соленим, виїхали рано о 5 годині, зловили рибу, була вдала рибалка, проте там не готували, забрали рибу із собою, їхали більше за годину, повернулись увечері, все було сірим; інспектори зупиняли перед Соленим. Свідок також пояснила, що багато їздять із чоловіком та друзями до моря, влітку були на морі 5-6 разів, також рибалили, разом за літо 2014 року було більше 15 поїздок. Чим саме займається чоловік не змогла пояснити, зазначила, що в нього є автомобіль, на якому він здійснює перевезення.

Допитаний ОСОБА_9 пояснив, що позивач є його кумом, так як він хрестив його доньку. 31.05.2014 року вони їздили у Бердянськ на вихідні дні, зокрема власне сам свідок, його жінка ОСОБА_10 та донька ОСОБА_11, водій - ОСОБА_26, його жінка ОСОБА_5 із двома дітьми, батько ОСОБА_5 та батьки позивача, разом 10 осіб. Виїхати о 6 годині, приїхали у Бердянськ на косу, турбаза «Фрегат», там вони відпочивають не перший рік, мешкали на 2 поверсі, батьки позивача - на 1 поверсі. По дорозі зупиняли 1 раз перед Запоріжжям на посту, ОСОБА_26 показував документи. ОСОБА_26 пішов до адмінбудівлі, був там 20-30 хвилин, повернувся злий. Один працівник у білій формі оглядав автомобіль, в транспортний засіб ніхто не заходив, зокрема, свідок нікого в салоні не бачив. Повернулись додому 2 червня близько 21-22 години, так як вирушили о 17 годині.

Допитана мати позивача - ОСОБА_12 пояснила, що їздили до моря 31.05.2014 року, перед Запоріжжям ДАЇ зупинили автомобіль, син пішов показувати документи, чи була на лобовому склі трафаретка не пам'ятала, може щось було. У салоні були - жінка ОСОБА_5, куми - ОСОБА_9 та ОСОБА_10, прізвища не знала, їх донька 7 років, ОСОБА_12 і ОСОБА_3, їх тесть - ОСОБА_6, прізвища не знає, двоє дітей. Зупинили на дорозі ДАЇ, хвилин 20 чекали, їли у машині, чи зупинялись не пам'ятала. Виїхали рано о 5 годині, за нею та чоловіком заїхав ОСОБА_3, після заїхали за ОСОБА_9, ОСОБА_10 та їх дітьми. Кума ОСОБА_9 бачила лише 2 рази на святі у дітей. Їхали у Бердянськ на турбазу «Фрегат», приїхали після обіду. 2 червня повертались зворотно - спочатку заїхали до сина, потім завезли ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на Карла Маркса. Де працює син свідок не знає, на питання чим заробляє пояснила, що в нього маршрутка, на якій вони подорожували, син сам на ній їздить, може і в Бердянськ, точно не пояснила.

ОСОБА_13 в судовому зсіданні пояснив, що 31.05.2014 року їздив із родиною на Азовське море у пансіонат «Фрегат», машину зупиняли біля Запоріжжя, стояли 20-30 хвилин. Додому повернулись через 2 дні увечері, одразу ж поїхали додому. Точно не пам'ятав кого спочатку завезли, за словами свідка - завезли додому їх із жінкою спочатку, потім друзів, як завжди. На море свідок їздив один раз.

Судом за клопотанням відповідача допитано у якості свідка ОСОБА_21, головного спеціаліста відділу лінійного контролю Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області, який пояснив, що 04.06.2014 року приймав участь у рейдовій перевірці, зупинив транспортний засіб ОСОБА_3, під час перевірки згідно трафарета - здійснювались нерегулярні перевезення псасажирів, попросив документи, водій відмовився їх надавати, акт складений за встановленою формою. Зупинка відбулась о 6-7 годині ранку на автодорозі №08 на 437 км, транспортний засіб був повністю заповнений пасажирами, вільних місць не було, всі пасажири були дорослі, дітей не було. Також був присутній інспектор ОСОБА_27 та ОСОБА_28, також була здійснена фотофіксація транспортного засобу. На питання позивача звідки інспектор дізнався куди прямує автомобіль, свідок пояснив, що водій сказав, що їде до Приморська, а пасажири сказали, що ще їдуть в Кирилівку.

Свідок ОСОБА_21 також підтвердив, що на наявній в матеріалах справи фотографії біля транспортного засобу позивача зображений він, звернувши увагу на повну наповненість автомобіля, також свідок зазначив, що під час перевірки водій убрав трафарет з автомобіля, свідок в подальшому погодився із зауваженням позивача про наявність на фото двох вільних місць біля водія.

В судовому засіданні представник відповідача надав документи, які за поясненнями останнього передані начальнику Управління в приміщенні Управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Дніпропетровській області особисто позивачем для врегулювання питання щодо притягнення позивача до відповідальності за заявлені в цьому спорі порушення. Вказаними документами є:

- копія протоколу №000687 перевірки та адаптації тахографа до транспортного засову від 03.06.2014 року, складений ПП «Юніс-Еко» на ім'я перевізника ОСОБА_3 на транспортний засіб Мерседес-Бенс 312 Д НОМЕР_3, тахограф Kienzie, дата попередньої адаптації не зазначена, підстава проведення - «чергове»;

- типовий договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах, укладеного 31 травня 2014 року між ПП ОСОБА_3 та фізичною особою ОСОБА_22, вартість послуг 0 грн.;

- типовий договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах, укладеного 4 червня 2014 року між ПП ОСОБА_3 та фізичною особою ОСОБА_22, вартість послуг 0 грн., відправлення о 8 год. 00 хвил., прибуття до Приморську 12 год. 00 хвил., відправлення з Приморську о 16 год. 00 хвил., прибуття в кінцевий пункт маршруту о 20 год. 00 хвил. 4 червня 2014 року;

- копія ліцензійної картки НОМЕР_5;

- копія договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті від 12.03.2014 року, застрахована особа - ОСОБА_3

За клопотанням відповідача також допитано ОСОБА_23, начальника відділу лінійного контролю Управління Укртрансінспекції Дніпропетровської області, який пояснив, що влітку 2014 року особисто приймав від ОСОБА_3 документи, а саме договір про здійснення нерегулярних перевезень, ліцензію, копію договору обов'язкового страхування, ліцензійну картку, копію протоколу перевірки та адаптації транспортного засобу. Вказані документи передавались у зв'язку із розглядом питання по справі про порушення транспортного законодавства. Свідок пояснив, що ОСОБА_3 сам прийшов та передав для долучення до справи такі документи. За наслідками розгляду документів начальник прийняв рішення про накладення стягнення.

На репліку позивача про наявність й інших актів та ймовірність відношення переданих документів до інших порушень, свідок зазначив про долучення документів після їх отримання від позивача до тих існуючих матеріалів в інспекції, які співпадали за датою вчиненого правопорушення.

Позивач проти надання таких документів відповідачеві спочатку взагалі заперечив, зазначивши, що може такі документи і складались у якості чернетки, проте нікому не надавались, в подальшому зазначив, що якісь документи мабуть в приміщенні Укртрансінспекції і передавались, проте вони не стосувались заявлених в цій адміністративній справі порушень.

Відповідачем на підтвердження фактів складання у відношенні позивача інших актів про проведення перевірки надано:

- акт №001039 від 09.06.2014 року (водій не надав документи), маршрут Кирилівка-Дніпропетровськ, якими зафіксовано не надання для перевірки документів, необхідних для здійснення перевезення пасажирів, зокрема, договори страхування, ліцензійна картка, договір на перевезення, протокол перевірки та адаптації тахографа;

- акти №0014200 від 11.07.2014 року та від 17.07.2014 року, складені у відношенні водія ОСОБА_24, який управляв ТЗ Мерседес-Бенс 312 Д НОМЕР_3, та також не представив договору обов'язкового страхування та порушив норми праці та відпочинку водія, у зв'язку із перевищенням тривалості робочої зміни;

- 3 постанови про застосування до ФОП ОСОБА_3 адміністративно-господарських штрафів від 31.07.2014 року №019483, від 31.07.2014 року №019484, від 17.07.2014 року №019351 за порушення статей 39 та 34 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В судовому засіданні також оглянуто журнал реєстрації Інформаційних листів щодо здійснення нерегулярних перевезень, в якому здійснені записи про повідомлення перевізником ОСОБА_3, водій ОСОБА_3 про намір здійснення пасажирських перевезень транспортних засобом МБ НОМЕР_3, а саме звернення щодо спірних перевезень:

- №915/1 від 29.05.2014 року про вибуття 31.05.2014 року о 4:00, маршрут руху Дніпропетровськ-Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №976/1 від 03.06.2014 року про вибуття 04.06.2014 року о 5:00, прибуття о 22:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

а також інші звернення позивача:

- №1000/1 від 04.06.2014 року про вибуття 05.06.2014 року о 6:00, прибуття о 21:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Новопетрівка, кількість пасажирів - 18;

- №1091/1 від 11.06.2014 року про вибуття 12.06.2014 року о 5:00, маршрут руху Дніпропетровськ-Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №1191/2 від 12.06.2014 року про вибуття 13.06.2014 року о 5:00, прибуття о 21:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Новопетрівка, кількість пасажирів - 18;

- №1146/2 від 13.06.2014 року про вибуття 14.06.2014 року о 5:00, прибуття о 21:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №1160/2 від 16.06.2014 року про вибуття 16.06.2014 року о 5:00, прибуття о 21:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №1201/2 від 18.06.2014 року про вибуття 19.06.2014 року о 5:00, прибуття о 21:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №1217/1 від 19.06.2014 року про вибуття 20.06.2014 року о 5:00, прибуття о 21:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Новопетрівка, кількість пасажирів - 18;

- №1246/1 від 20.06.2014 року про вибуття 21.06.2014 року о 5:00, прибуття о 21:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Лазурне, кількість пасажирів - 18;

- №1256/1 від 20.06.2014 року про вибуття 22.06.2014 року о 5:00, прибуття о 21:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №1288/2 від 23.06.2014 року про вибуття 24.06.2014 року о 7:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №1294/3 від 23.06.2014 року про вибуття 19.06.2014 року о 7:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №1311/2 від 24.06.2014 року про вибуття 25.06.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Новопетрівка, кількість пасажирів - 18;

- №1383/1 від 26.06.2014 року про вибуття 27.06.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №1418/2 від 27.06.2014 року про вибуття 28.06.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Кирилівка, кількість пасажирів - 18;

- №1419/2 від 27.06.2014 року про вибуття 29.06.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18, (водій ОСОБА_25.);

- №1422/2 від 27.06.2014 року про вибуття 30.06.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Новопетрівка, кількість пасажирів - 18;

- №1479/2 від 03.07.2014 року про вибуття 04.07.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №1546/2 від 08.07.2014 року про вибуття 09.07.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - смт Приморськ, кількість пасажирів - 18;

- №1581/1 від 09.07.2014 року про вибуття 10.07.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №1591/1 від 10.07.2014 року про вибуття 11.07.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Новопетрівка, кількість пасажирів - 18;

- №1629/2 від 11.07.2014 року про вибуття 12.07.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - смт Приморськ, кількість пасажирів - 18;

- №1630/2 від 11.07.2014 року про вибуття 13.07.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №1661/2 від 14.07.2014 року про вибуття 15.07.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Бердянськ, кількість пасажирів - 18;

- №1687/2 від 15.07.2014 року про вибуття 16.07.2014 року о 5:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - смт Приморськ, кількість пасажирів - 18;

- №1751/2 від 17.07.2014 року про вибуття 18.07.2014 року о 6:00, прибуття о 19:00, маршрут руху Дніпропетровськ - Новопетрівка, кількість пасажирів - 18, та інші звернення.

На питання суду чому у спірні дати були здійснені повідомлення про намір здійснити перевезення пасажирів, позивач зазначив, що у якихось журналах йому давали розписуватись, він робив повідомлення числа 17-18, проте не в день поїздки, зазначив, що факт повідомлення ще не є доказом, що поїздка була здійснена.

За місцем роботи свідка ОСОБА_5, яка за її поясненням працювала на АЗС «Авіас» №21 («Укрнафта»), судом здійснено запит щодо надання інформації, в якому викладено вимогу повідомити:

- чи працювала ОСОБА_5 у період з 31 травня по 2 червня 2014 року та 4 червня 2014 року;

- чи знаходилась у цей період з 31 травня по 2 червня 2014 року та 4 червня 2014 року ОСОБА_5 на робочому місці.

На запит суду ПАТ «Укртатнафта» надало лист-відповідь, згідно якого:

- ОСОБА_5 працювала оператором 3 розряду автозаправної станції відділення реалізації нафтопродукті по Дніпропетровській області ПАТ «Укрнафта» з 19 травня по 22 серпня 2014 року;

- згідно табелю робочого часу за травень 2014 року ОСОБА_5 працювала 31 травня 2014 року з 08-00 до 20-00. Згідно табелю робочого часу за червень 2014 року ОСОБА_5 працювала з 20-00 1 червня до 08-00 2 червня та 4 червня 2014 року з 08-00 до 20-00.

З огляду на вищевикладене та той факт, що свідки з боку позивача є членами родини та його близькими особами, часто подорожують до моря, суд критично ставиться до їх показань, крім того, у їх показаннях є розбіжності.

На користь відповідача також свідчить фото, здійснене 04.06.2014 року під час зупинки автомобіля, в якому за поясненням позивача та показаннями ОСОБА_5 - без водія мали б находитись лише 2 дорослих та 2 дітей, проте на фото вбачається знаходження 4 дорослих осіб в салоні автомобіля вздовж вікон. Наявність офіційних відомостей про працю ОСОБА_5 під час обох подорожей також свідчить не на користь позивача, разом із його повідомленнями про намір здійснення пасажирських перевезень у спірні дати, встановлення факту передачі відсутніх під час перевірки документів до Укртрансінспекції з метою виключення ймовірності накладення штрафів.

З огляду на викладене та з системного аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки суд не знайшов беззаперечними доводи позивача про здійснення приватних подорожей.

Згідно положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір» суд стягує з позивача суму судового збору, що належить сплатити до повної суми судового збору за подання цього позову, в розмірі 1644,30 грн. (1827,00 грн. - 182,70 грн.).

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Дніпропетровській області про скасування постанов від 24 липня 2014 року №019382, №019383 - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь бюджету судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 24 листопада 2014 року.

Суддя І.О. Верба