Постанова № 41708350, 12.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 р. Справа № 804/16261/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Неклеса О.М.,

при секретарі судового засідання Колесника І.О.,

за участю:

представника позивача Ільїна А.М.,

представника відповідача Боднара Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Державно-кооперативний проектно-вишукувальний інститут «Дніпроагропроект» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, відповідач), в якому просить скасувати вимогу № Ю-2239-25 від 05.09.2014 р. ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про сплату Державно-кооперативним проектно-вишукувальним інститутом «Дніпроагропроект» боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 298718, 71 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем отримано від ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська вимогу про сплату боргу № Ю-2239-25 від 05.09.2014 р., з якою позивач не погоджується та вважає такою, що підлягає скасуванню. Позивачем вказано, що в обґрунтування оскаржуваної вимоги відповідач посилається на ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI (далі - Закон № 2464-VI), зазначаючи що станом на 31.08.2014 р. заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становить 298718, 71 грн. Позивач є підприємством з часткою держави у статутному капіталі (фонді) та тісно співпрацює з державними підприємствами, установами, організаціями, що фінансуються з державних (комунальних бюджетів), які мають велику заборгованість перед позивачем, що й стало підставою для виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску. Поряд з цим, позивачем станом на 01.10.2014 р. сплачено із загальної суми заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску 31304, 93 грн. Отже, станом на 01.10.2014 р. сума заборгованості позивача зі сплати єдиного соціального внеску за вказаний період становить 267413, 78 грн., а не 298718, 71 грн. Таким чином, наявність заборгованості бюджетних підприємств і фактично бюджету перед позивачем, а також невідповідність розміру заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, зазначеного в оскаржуваній вимозі, з фактичним розміром заборгованості є, на думку позивача, підставою для скасування оскаржуваної вимоги. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представником відповідача 20.10.2014 р. було подано до суду письмові заперечення, в яких зазначено про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Зокрема, представником контролюючого органу вказано, що наявність заборгованості перед підприємством з боку державних бюджетних установ не звільняє позивача від сплати податків та зборів згідно норм чинного законодавства; імперативні норми діючого податкового законодавства не ставлять в залежність наявність заборгованості перед підприємством з боку контрагентів на механізм розрахунку з бюджетом даного підприємства. Поряд з цим, оскаржувана вимога винесена у відповідності до Закону № 2464-VI та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сума боргу позивача зі сплати єдиного соціального внеску станом на 31.08.2014 р. склала 298718, 71 грн., у зв'язку з чим, на думку представника відповідача, оскаржувана вимога є правомірною та скасуванню не підлягає. Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державно-кооперативний проектно-вишукувальний інститут «Дніпроагропроект» (код ЄДРПОУ 03577929) зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 06.01.1995 р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, є платником єдиного соціального внеску.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464 - VI, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону № 2464-VI, органи доходів і зборів зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

У відповідності до п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464 - VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що протягом 2014 р. Державно-кооперативним проектно-вишукувальним інститутом «Дніпроагропроект» подавались до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська звіти з самостійно нарахованими сумами єдиного внеску.

Частиною 2, 3 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Положеннями ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Державно-кооперативним проектно-вишукувальним інститутом «Дніпроагропроект» не сплачено самостійно нараховані суми єдиного внеску, внаслідок чого у позивача станом на 31.08.2014 р. утворилась заборгованість в розмірі 298718, 71 грн., що підтверджується випискою по рахунку платника.

Положеннями ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. № 455 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція), зареєстровану в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за № 1622/24154.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції, заходи стягнення та впливу застосовуються до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, на яких згідно із Законом (№ 2464-VI) покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 6.2 Інструкції встановлено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону № 2464-VI підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога). Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на підставі ст. 25 Закону № 2464-VI було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2014 р. № Ю-2239-25 на загальну суму 298718, 71 грн., в тому числі, 298718, 71 грн. - недоїмка зі сплати єдиного внеску. Оскаржувана вимога сформована на підставі облікових даних картки особового рахунку платника станом на 31.08.2014 р.

Вимога про сплату боргу від 05.09.2014 р. № Ю-2239-25 отримана позивачем 23.09.2014 р., про що на вимозі міститься відповідно відмітка та що також було підтверджено сторонами.

Розглядаючи правомірність оскаржуваної вимоги, суд приходить до висновку, що винесена вимога про сплату боргу відповідає вимогам Закону № 2464-VI та Інструкції, сформована на підставі даних особового рахунку платника податків на загальну суму боргу 298718, 71 грн.

З адміністративного позову та пояснень представника позивача вбачається, що фактично сума вимоги станом на 31.08.2014 р. представником позивача не оскаржується, проте зазначається, що з вказаної суми позивачем було сплачено 31304, 93 грн. (на підтвердження чого суду надано відповідні докази), у зв'язку з чим сума боргу позивача станом на день звернення до суду з адміністративним позовом зменшилась та склала 267413, 78 грн. Проте, суд не приймає вказані твердження представника позивача та факт часткової сплати суми заборгованості з єдиного соціального внеску вже після винесення оскаржуваної вимоги як на підставу для її скасування, у зв'язку з безпідставністю.

Судом встановлено, що станом на 31.08.2014 р. за даними особового рахунку платника податків, у Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект» була наявна заборгованість з єдиного соціального внеску у розмірі 298718, 71 грн., а отже, керуючись положеннями Закону № 2464-VI та Інструкції № 455 відповідачем правомірно сформовано та направлено на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2014 р. № Ю-2239-25 на загальну суму 298718, 71 грн.

Що стосується посилань представника позивача на наявність перед підприємством заборгованості з боку державних підприємств, установ, організацій, які фінансуються з державних (комунальних бюджетів), що й стало підставою для виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, суд зазначає, що означений факт не може бути підставою для звільнення позивача від сплати податків та зборів. Поряд з цим, ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу від 05.09.2014 р. № Ю-2239-25 винесена ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська правомірно, а позовні вимоги про визнання протиправною та скасування зазначеної вимоги з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

Що стосується питання судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено суму судового збору 487, 20 грн., тобто 10 відсотків розміру ставки судового збору - 4872, 00 грн. за подання адміністративного позову майнового характеру.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог позивача, решта судового збору в сумі 4384, 80 грн. підлягає стягненню з позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Стягнути з Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект» решту судового збору в сумі 4384, 80 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 17.11.2014 р.

Суддя О.М. Неклеса