Рішення № 4170734, 07.07.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2009 Справа № 13/96-ПН-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Маас Україна"

до Акціонерного комерційного банку "Трансбанк" в особі філії "Херсон-Трансбанк"

про зобов’язання перерахувати кошти за платіжними дорученнями,

за участі представників:

позивача –Захарова Д.С. (представника за дорученням);

відповідача –Соколової О.В. (представника за дорученням),

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами, спрямованими до АКБ „Трансбанк” в особі філії „Херсон-Трансбанк”, про зобов’язання виконати платіжні доручення №№ 27, 28, 29 про переказ грошових сум з розрахункового рахунку позивача державному підприємству „Дельта-лоцман” та державному підприємству „Херсонський морський торговельний порт”. Безпосередньо ці вимоги ґрунтуються на безпідставному невиконанні відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором банківського рахунку від 29.07.2005 р., укладеного між сторонами, щодо проведення розрахункових операцій по перерахуванню грошових коштів з розрахункового рахунку позивача на рахунок його контрагента. В якості правової підстави заявлених вимог позивач посилається на положення статті 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, за якою, на його думку, банк не вправі був не виконувати зобов’язання по перерахуванню коштів, які знаходилися на розрахунковому рахунку позивача.

Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на постанову Правління Національного Банку України від 28.02.2009 р. № 97, якою відносно АКБ „Трансбанк” призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 02.03.2009 р. по 01.03.2010 р., а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, наслідком чому є наявність у банку права на непроведення перерахунку грошових коштів за вказівкою клієнта, оскільки відповідно до статті 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів.

Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 25 червня та 7 липня проточного року. За результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину даного рішення.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 29 липня 2005 року між акціонерним комерційним банком „Трансбанк” в особі директора філії „Херсон-Трансбанк” та товариством з обмеженою відповідальністю „Агро –Маас Україна” укладено договір банківського рахунку (а.с. 9-11). Зокрема, у відповідності до пункту 1.1. договору відповідач, виступаючи в якості банку, зобов’язався відкрити позивачу, як клієнту, поточні рахунки, в тому числі, в іноземній валюті, а згідно до пункту 1.3. договору –здійснювати розрахунково-касове обслуговування.

Враховуючи вказане суд зазначає, що правовідносини, які витікають з договору підлягають регулюванню главою 72 ЦК України –Банківський рахунок. Так, статтею 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, котрі йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

В період дії договору банківського рахунку позивач в квітні та травні поточного року надав відповідачу для виконання платіжні доручення: № 27 від 15.04.2009 р. про перерахування 31473,67 доларів США з його розрахункового рахунку на поточний рахунок державного підприємства „Дельта-лоцман”, яке проведене банком в той же день (а.с. 12); № 28 від 15.04.2009 р. про перерахування 10874,55 доларів США з його розрахункового рахунку на поточний рахунок державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт”, яке проведене банком в той же день (а.с. 13); № 29 від 05.05.2009 р. про перерахування 13987,59 доларів США з його розрахункового рахунку на поточний рахунок державного підприємства „Дельта-лоцман”, яке проведене банком в той же день (а.с. 14).

Не дивлячись на взяті на себе зобов’язання відповідач платіжні доручення про перерахування грошових сум не виконав., чим порушив взяті на себе зобов’язання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо наявності мораторію на задоволення вимог кредиторів виходячи з наступного. Так, судом встановлено, що Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 28.02.2009 р. № 97, за якою в АКБ „Трансбанк” з 02.03.2009 р. призначена тимчасова адміністрація строком на один рік до 01.03.2010 р., та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 02.03.2009 по 01.09.2009 рр. Проте, мораторієм у відповідності до статті 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” є –зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Статтею 85 того ж Закону визначено конкретні обмеження, які пов’язані з мораторієм, а саме з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, котрий поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, а в період його дії, серед іншого, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Таким чином, мораторій не розповсюджується на зобов’язання банку по перерахуванню грошових коштів, які належать позивачеві, оскільки за договором банківського рахунку банк не набуває права власності на кошти, а також ці зобов’язання не мають характеру стягнення, тобто не мають характеру майнових.

З урахуванням зазначеного державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов’язати акціонерний комерційний банки „Трансбанк” в особі філії „Херсон-Трансбанк” (розташований за адресою: м. Херсон, вул. 21 Січня, 37, код 24949476, кор. рахунок 3901290100002, МФО 352822) виконати зобов’язання за договором банківського рахунку від 24.07.2005 р. шляхом перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями: № 27 від 15.04.2009 р. про перерахування 31473,67 доларів США; № 28 від 15.04.2009 р. про перерахування 10874,55 доларів США; № 29 від 05.05.2009 р. про перерахування 13987,59 доларів США з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю „Агро –Маас Україна” (розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Чекістів, 6 , оф. 25; код 30527633) на рахунки, вказані в них.

3.Стягнути з акціонерного комерційного банку „Трансбанк” в особі філії „Херсон-Трансбанк” (розташованого за адресою: м. Херсон, вул. 21 Січня, 37, код 24949476, кор. рахунок 3901290100002, МФО 352822) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агро –Маас Україна” (розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Чекістів, 6 , оф. 25; код 30527633) –255 грн компенсації по сплаті державного мита та 312,50 грн компенсації по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дата підпису рішення –8 липня 2009 року

Суддя М.К. Закурін