Рішення № 4170695, 15.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/261

15.07.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкор»

Про

стягнення 7 926 916, 00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Дмитренко Н.П., дов. № 26/09-08 від 26.09.08 р.

Від відповідача: Возний Ю.В., дов. № б/н від 17.06.09 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкор»про стягнення 7 926 916, 00 грн. грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання умов договору № 15/01/09 від 15.01.2009 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяте на себе зобов’язання щодо придбання палива для ТОВ «Фактор Ексім», тому зобов’язаний був повернути всі отримані грошові кошти протягом 3 (трьох) днів з моменту неможливості здійснити таке придбання або отримання вимоги про повернення грошових коштів, проте цього не здійснив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/261, розгляд справи призначено на 17.06.09 р.

У судовому засіданні 17.06.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов визнав частково –в сумі 7 901 416 грн., повідомив, що у зв’язку з економічною кризою придбати паливо для позивача за цінами, зазначеними у договорі, не представляється можливим. Пояснив, що повернути грошові кошти на даний час ТОВ «Лінкор»не в змозі у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем. Крім того, повідомив, що 25.05.2009 р. ТОВ «Лінкор»повернуло 25 травня 2009 року позивачу 25 500 грн., які були отримані від ТОВ «Фактор Ексім»за договором № 15/01/09 від 15.01.2009 р.

У судовому засіданні 17.06.2009 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 08.07.2009 р. для прийняття рішення у даній справі та виготовлення його повного тексту.

07.07.2009 р. через службу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява від Відкритого акціонерного товариства «Кредит Оптима Банк»про залучення його до участі у даній справі третьою особою. Подана заява обґрунтована тим, що на даний час ВАТ «Кредит Оптима Банк»здійснює переведення на себе права вимоги за кредитним договором № К/13/2601 від 05.03.2008 р., укладеним між Акціонерним комерційним банком «Європейський»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінкор». Розглянувши у судовому засіданні подану заяву, заслухавши з цього приводу думку представника позивача, суд у її задоволенні відмовив з тих підстав, що ВАТ «Кредит Оптима Банк»не обґрунтувало та належним чином не довело, що прийняте судом рішення у справі № 37/261 вплине на матеріальні правовідносини заявника з однією із сторін даного спору або яким-небудь чином змінить права або обов’язки ВАТ «Кредит Оптима Банк»щодо однієї із сторін.

У зв’язку з розглядом поданого клопотання ВАТ «Кредит Оптима Банк»у судовому засіданні 08.07.2009 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 15.07.2009 р. о 9 год. 20 хв.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінкор»був укладений договір № 15/01/09 від 15.01.2009 р., відповідно до умов якого відповідач зобов’язався від свого імені та за рахунок позивача придбати дизельне паливо Л-0,2-62 або Л-0,2-40, або будь-яких інших марок (надалі - товар) у кількості 6 500 метричних тон за ціною не вище 4 500 грн., в тому числі ПДВ, та з цією метою укласти відповідний договір (договори).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.

Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1012 Цивільного кодексу України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

У відповідності до пункту 2.1.6. зазначеного договору, ТОВ «Лінкор»зобов’язалося виконати взяті на себе зобов’язання за цим договором та укласти відповідні договори на поставку нафтопродуктів та передати позивачу весь об’єм дизельного палива в строк до 01.08.2009 р. Перша партія товару, яка згідно з п. 1.1. договору складає 3 000, 00 метричних тон, повинна бути передана відповідачем позивачу не пізніше 01.04.2009 р.

Додатковою угодою № 1 від 01.04.2009 р. до договору № 15/01/09 від 15.01.2009 р. сторони змінили пункт 2.1.6. договору та узгодили умови, згідно з якими відповідач зобов’язався виконати свої зобов’язання за договором та укласти відповідні договори на поставку нафтопродуктів та передати об’єм дизельного палива, вартість якого дорівнює сумі наданих грошових коштів, виходячи із ціни придбання, що визначена в п. 1.1. договору, в строк до 10 травня 2009 року включно.

Згідно з пунктом 2.2.2. договору № 15/01/09 від 15.01.2009 р., позивач зобов’язався для виконання відповідачем зобов’язань за цим договором перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Лінкор»грошові кошти в загальному розмірі 29 259 000 грн. Перерахування грошових коштів може здійснюватися окремими частинами (траншами), при цьому перший транш у розмірі не менше ніж 20 000 000 грн. позивач повинен був перерахувати відповідачу не пізніше 10.02.2009 р.

У відповідності до пунктів 2.2.3., 2.2.4. договору, позивач взяв на себе також зобов’язання відшкодувати витрати, понесені відповідачем у зв’язку з виконанням цього договору, а також виплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лінкор»винагороду за виконання нею зобов’язань за цим договором.

Відповідно до пункту 3.5. договору № 15/01/09 від 15.01.2009 р., у випадку невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінкор»своїх зобов’язань за цим договором, а також у випадку неможливості відповідачем здійснити придбання (купівлю-продаж) товару на умовах, визначених цим договором, відповідач зобов’язався повернути позивачу отримані за цим договором грошові кошти протягом трьох днів з моменту закінчення строку, вказаного відповідно в пункті 2.1.6. договору/додатках/додаткових угодах або на протязі трьох днів з моменту повідомлення позивачу про неможливість виконання доручення відповідачем щодо придбання товару. При цьому ТОВ «Лінкор»втрачає право на отримання винагороди за цим договором.

Позивач, відповідно до позовної заяви та наданих суду пояснень представника ТОВ «Фактор Ексім», стверджував, що ним на виконання умов договору № 15/01/09 від 15.01.2009 р. у період з лютого 2009 р. до травня 2009 р. включно було перераховано відповідачу 7 926 916, 00 грн., проте відповідач у встановлений договором строк дизельне паливо для позивача не придбав і отримані грошові кошти не повернув, тому ТОВ «Фактор Ексім»просить стягнути з ТОВ «Лінкор»перераховані грошові кошти в розмірі 7 926 916, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач на виконання умов договору № 15/01/09 від 15.01.2009 р. перерахував відповідачу грошові кошти загальною сумою 7 926 916, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 211 від 04.02.2009 р. на суму 5 972 594, 85 грн., платіжним дорученням № 1828 від 13.02.2009 р. на суму 500 грн., платіжним дорученням № 1824 від 16.02.2009 р. на суму 100 000 грн., платіжним дорученням № 2227 від 20.02.2009 р. на суму 100 000 грн., платіжним дорученням № 2413 від 26.02.2009 р. на суму 100 000 грн., платіжним дорученням № 3859 від 13.03.2009 р. на суму 100 000 грн., платіжним дорученням № 3934 від 16.03.2009 р. на суму 100 000 грн., платіжним дорученням № 3995 від 17.03.2009 р. на суму 100 000 грн., платіжним дорученням № 3996 від 18.03.2009 р. на суму 100 000 грн., платіжним дорученням № 4255 від 20.03.2009 р. на суму 100 000 грн., платіжним дорученням № 4280 від 27.03.2009 р. на суму 301 821, 15 грн., платіжним дорученням № 5162 від 06.04.2009 р. на суму 100 000 грн., платіжним дорученням № 5239 від 08.04.2009 р. на суму 30 000 грн., платіжним дорученням № 5314 від 09.04.2009 р. на суму 100 000 грн., платіжним дорученням № 5407 від 15.04.2009 р. на суму 50 000 грн., платіжним дорученням № 5680 від 21.04.2009 р. на суму 70 000 грн., платіжним дорученням № 5896 від 24.04.2009 р. на суму 400 000 грн., платіжним дорученням № 6317 від 07.05.2009 р. на суму 102 000 грн. (в матеріалах справи).

Проте ТОВ «Лінкор»зобов’язання за договором № 15/01/09 від 15.01.2009 р. не виконало, дизельне паливо на отримані грошові кошти для позивача не придбало, відповідні договори на його придбання не уклало, що представник відповідача підтвердив у судовому засіданні.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що в пункті 2.1.6. договору (в редакції, викладеній у додаткові угоді № 1 від 01.04.2009 р. до договору) сторони погодили строк виконання відповідачем зобов’язання щодо укладення відповідних договорів на поставку нафтопродуктів та передачі позивачу об’єму дизельного палива –до 10 травня 2009 року включно.

Відповідно до пункту 3.5. договору № 15/01/09 від 15.01.2009 р., у випадку невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінкор»своїх зобов’язань за цим договором, а також у випадку неможливості відповідачем здійснити придбання (купівлю-продаж) товару на умовах, визначених цим договором, відповідач зобов’язався повернути позивачу отримані за цим договором грошові кошти протягом трьох днів з моменту закінчення строку, вказаного відповідно в пункті 2.1.6. договору/додатках/додаткових угодах або на протязі трьох днів з моменту повідомлення позивачу про неможливість виконання доручення відповідачем щодо придбання товару.

Таким чином, відповідач, у разі неможливості виконати взяті на себе зобов’язання щодо укладення відповідних договорів на поставку нафтопродуктів та передачі позивачу об’єму дизельного палива, зобов’язаний був у строк до 14.05.2009 р. повернути позивачу перераховані грошові кошти в сумі 7 926 916, 00 грн., проте цього не здійснив.

14.05.2009 р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, у відповідності до якого підтвердили заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 7 926 916, 00 грн. (копія в матеріалах справи).

25.05.2009 р. відповідач платіжним дорученням № 4 від 25.05.2009 р. повернув позивачу 25 500 грн. отриманих грошових коштів. Решта сплачених грошових коштів в розмірі 7 901 416, 00 грн. залишились відповідачем не повернутими.

Враховуючи наведене та зважаючи на те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 7 901 416, 00 грн. неповернених грошових коштів, а відповідач ці вимоги визнав, то за таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкор»про стягнення 7 901 416, 00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1011, 1012 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкор»(04205, м. Київ, проспект Оболонський, 23-А, код ЄДРПОУ 31486001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 14353305) 7 901 416 (сім мільйонів дев’ятсот одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 00 коп. неповернених грошових коштів, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.