Рішення № 4170559, 10.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.09 Справа№ 31/78

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Ентепрайз”, м. Луцьк

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім «Софі», м. Львів

про:

стягнення 1896,98 грн.

Суддя: Артимович В.М.

Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.

Митник М.Б.

Представники

від позивача:

Андрійчук В.В. –представник;

від відповідача:

не з’явився.

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ентепрайз”, м. Луцьк, надалі –позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім «Софі», м. Львів, надалі –відповідач, про стягнення 1896,98 грн., в тому числі основного боргу в сумі 1778,70 грн., інфляційні нарахування в розмірі 104,94 грн. та три проценти річних в сумі 13,34 грн. Також у позові позивач просить стягнути із відповідача судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката.

Ухвалою суду від 27.05.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 10.06.2009 р.

В судове засідання 10.06.2009 р. прибув лише представник позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог не заперечив, доказів оплати боргу не представив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 10.06.2009 р. згідно норми ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 15.06.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, повно і всебічно оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Позивач здійснив поставку комп’ютерної техніки відповідачу згідно видаткової накладної № Е-247 від 04.07.2008 р. на загальну суму 1778,70 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю ЯПВ № 932441 від 27.06.2008 р.

Як свідчать матеріали справи позивачем направлялась відповідачеві вимога № 20 від 10.12.2008р. про сплату заборгованості, яка залишилась відповідачем без відповіді та реагування.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарсь ких відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зо бов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Нормою ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач не оплатив позивачеві за отриманий товар. Відтак, заслуговують на увагу доводи позивача про те, що відповідачем було порушено зобов”язання по оплаті отриманого товару і заборгованість відповідача перед позивачем станом на час слухання справи становить 1778,70 грн.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 104,94 грн. та трьох процентів річних в розмірі 13,34 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо об’єктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

У відповідності до норми ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню із відповідача на користь позивача. В стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу фізичної особи - підприємця Андрійчука В.В. в розмірі 1000,00 грн. слід відмовити, оскільки позивачем всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України не представлено суду належних і допустимих доказів понесення витрат на оплату послуг саме адвоката Андрійчука В.В. В той же час матеріалами справи, зокрема договором про надання юридичних послуг № 27 від 04.12.2008 р., платіжним дорученням № 1098 від 17.03.2009р. на суму 1000,00 грн. підтверджується понесення позивачем витрат на оплату послуг саме фізичної особи –підприємця Андрійчука В.В., а не адвоката. Вказане підтверджується і правовою позицією Вищого господарського суду України, що міститься в п. 10 листа від 14.12.2007 р. № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права».

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ентепрайз”, м. Луцьк, задоволити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім «Софі»(79040, вул. Городоцька, 359, м Львів; код ЄДРПОУ 30994948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ентепрайз” (43020, вул. Рівненська, 76А, кв. 210, м. Луцьк; код ЄДРПОУ 35298510) основний борг в сумі 1778,70 грн., інфляційні нарахування в сумі 104,94 грн., три проценти річних в сумі 13,34 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

3. У стягненні з відповідача на користь позивача понесених витрат на оплату послуг фізичної особи - підприємця Андрійчука В.В. в сумі 1000,00 грн. відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя