Рішення № 4170526, 07.07.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" липня 2009 р.

Справа № 5/813

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Сіра А.В., довір. б/н від 10.06.09.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Днепр" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім "ПродСоюз" (м. Житомир)

про стягнення 3141,93грн

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 3141,93грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 1617,14грн. - сума основного боргу, 662,27грн. - пені, 132,22грн. - 3% річних, 730,30грн. - індексу інфляції.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про відмову від позовних вимог у частині стягнення пені, 3% річних і індексу інфляції. Позовні вимоги підтримав у частині основного боргу з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Суд дослідив у судовому засіданні документи, а саме: договір поставки, додаток до договору, накладну, вимогу, розрахунок суми боргу, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.06. між сторонами укладено договір поставки №173/6 (а.с.10-12), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язувався здійснити поставку, а відповідач (покупець) прийняти та своєчасно оплатити товар.

Найменування, сорт, кількість, ціна та інші індивідуально визначені відомості про товар визначаються у товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується накладною №1248 від 27.03.07. (а.с.13).

З врахуванням пункту 3.3 зазначеного договору оплата здійснюється не пізніше 15 календарних днів з моменту прийомки товару.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості товару не виконав.

Тому, станом на день звернення з позовом до суду та на час розгляду справи перед позивачем існує заборгованість відповідача у сумі 1617,14грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 1617,14грн.

Крім того, позивач при зверненні з позовом до суду просив стягнути з відповідача, згідно пункту 5.1 договору №173/6 від 15.02.06. пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 662,27грн. та згідно ст.625 ЦК України індекс інфляції в сумі 730,30грн., а також три проценти річних у сумі 132,22грн.

Але, в судовому засіданні представник позивача відмовився від стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції, про що надав письмову заяву (а.с.46).

Перевіривши повноваження представника позивача, роз'яснивши наслідки відмови від позову, суд приходить до висновку про прийняття відмови від позову в цій частині, так як вважає, що такі процесуальні дії позивача не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси і не суперечать чинному законодавсту.

Тому, припиняє провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі в розмірі 662,27грн., індексу інфляції в сумі 730,30грн., та трьох процентів річних у сумі 132,22грн. на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

За договором поставки, продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1617,14грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, і підлягають задоволенню. А в частині стягнення пені в сумі 662,27грн., індексу інфляції в розмірі 730,30грн. та 3% річних в сумі 132,22грн. припиняє провадження.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволеного позову.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, п.4 ст.80 ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсоюз", м. Житомир, вул. Кооперативна, 20, код 32805685,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр", 52005, смт. Юбілейний, вул. Радгоспна, буд.98, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, р/р 26000002300104 в ВАТ "АктаБанк", МФО 307394, код 24429899,

- 1617,14грн. - основного боргу,

- 52,50грн. - витрат, пов'язаних із сплатою державного мита,

- 160,84грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 662,27грн., індексу інфляції в розмірі 730,30грн. та 132,22грн. - 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Брагіна Я.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - поз.

3 - відп.