Рішення № 4170511, 10.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/339

10.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім

«Ласуня»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус Плюс»

Про стягнення 2957,98 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:.

від позивача Плетньова Г.В., довіреність № 14 від 05.01.2009 р.

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ласуня»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус Плюс»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 15228,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не належно виконуються умови договору № 224 від 12.01.2006 р.

Ухвалою суду від 28.05.2009 р. порушено провадження у справі № 1/339 та призначено розгляд на 10.07.09р.

10.07.2009р. представник позивача надав пояснення по суті спору, надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суму основного боргу відповідач визнав, підписавши акт звірки.

Згідно довідки ЄДРПОУ на відповідача, останній свого місця реєстрації не змінював, також відповідач отримав процесуальні документи скеровані судом, а отже знав про наявність розгляду справи за його участю. Суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 224, за умовами якого позивач зобов’язався поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 3047,34 грн., про що свідчать копії видаткових накладних доданих до матеріалів справи, проте відповідач сплатив лише 327,80 грн.

Також наявність заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний відповідачем.

Відповідно до п.6.4 договору відповідач зобов’язаний був здійснювати оплату за поставлений товар з відстрочкою з моменту поставки такого товару 30 календарних днів.

Пунктом 8.2 договору встановлено сплату пені у разі прострочення оплати поставленого товару, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 2957,98 грн., а саме: 2719,54 грн. –боргу, 238,44 грн. –пені.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не виконав свої договірні зобов’язання, кошти за отриманий товар не перерахував.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 2957,98 грн., а саме: 2719,54 грн. –боргу, 238,44 грн. –пені.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 312,50 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус Плюс»(02105, м.Київ, вул. Тампере 12, код ЄДРПОУ 31603718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ласуня»(01103, вул. Драгомирова 4, код ЄДРПОУ 32310083) 2719 (дві тисячі сімсот дев’ятнадцять) грн. 54 коп. –боргу, 238 (двісті тридцять вісім ) грн. 44 коп. –пені, держмито в розмірі 102 (сто дві) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 14.07.2009р.)