Рішення № 4170447, 07.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № /314

07.07.09

За позовом

Приватного підприємства «Кадекс»

до

Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»

про

стягнення 74 717, 14 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Федоренко І.Л. –представник за довіреністю від 15.05.2009 року;

Від відповідача:

Глоба К.В. –представник за довіреністю від 30.06.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Кадекс»звернулося до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»про стягнення заборгованості у розмірі 54 631, 00 грн., пені у сумі 5 444, 00 грн., збитків від інфляції у розмірі 12 496, 93 грн. та 3% річних у сумі 2 145, 21 грн. за договором поставки № ПЗ/НХ-07888/НЮ від 13.04.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 23.06.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 23.06.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 23.06.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 03.06.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Крім того, позивач разом з позовною заявою з метою забезпечення позову просить суд накласти арешт на кошти відповідача в межах розміру позовних вимог, які знаходяться на його рахунках.

Клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, подане разом із позовною заявою або викладене в цій заяві, може бути розглянуто під час підготовки справи до розгляду в порядку ст. 65 ГПК України, а також, і в процесі розгляду судом господарської справи, в тому числі за результатами судового засідання, в якому спір не вирішується по суті. Такаж думка, викладена у п. 10 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році».

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначалось в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

Позивачем у поданій заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, який є державним підприємством, фінансування діяльності якого залежить від державного бюджету, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене.

За вказаних обставин подана заява про забезпечення позову судом відхилена.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 року розгляд справи відкладено до 07.07.2009 року у зв’язку із неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 07.07.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.07.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що позивачем був пропущений строк позовної давності щодо нарахування пені, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 5 444, 00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

13.04.2007 року між Приватним підприємством «Кадекс»(надалі - постачальник) та Державним територіально-галузевим об’єднанням «Південно-Західна залізниця»(надалі - замовник) було укладено договір поставки № ПЗ/НХ-07888/НЮ (надалі - договір) за умовами якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність замовнику певну продукцію, відповідно до специфікації, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити цей товар на умовах договору.

29.11.2007 року сторони підписали додаткову угоду № 1 про зміну і доповнення договору № ПЗ/НХ-07888/НЮ від 13.04.2007 року згідно із якою постачальник зобов’язується поставити та передати у власність замовнику певну продукцію, відповідно до специфікацій № 1 та № 2, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити цей товар на умовах договору.

На виконання умов договору та додаткової угоди позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 120 438, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-009 від 06.11.2007 року та № РН-02 від 04.01.2008 року та актами здачі-прийняття продукції № 009 від 06.11.2007 року та № ОУ-02 від 04.01.2008 року.

Товар був отриманий уповноваженим представником відповідача на підставі довіреностей серія ЯНЛ № 854992 від 06.11.2007 року та серія ЯНЛ № 855342 від 04.01.2008 року.

Відповідно до п. 7.2 Договору замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 15-ти банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися за накладною № РН-009 від 06.11.2007 року у строк до 27.11.2007 року, а за накладною № РН-02 від 04.01.2008 року у строк до 25.01.2008 року.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково сплативши 65 807, 00 грн. за товар поставлений згідно накладної № РН-009 від 06.11.2007 року.

Отже, станом на день розгляду справи у відповідача перед позивачем наявний боргу у сумі 54 631, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст. 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судове засідання з’явився та не заперечував проти основної суми заборгованості.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та по суті визнаний відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем визнані, належних доказів, які б підтверджували повну оплату відповідачем не надано, тому позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 54 631, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 2 145, 21 грн. та збитки від інфляції у розмірі 12 496, 93 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

5 068, 00 грн. * 3% * 534 (з 28.11.2007 року по 14.05.2009 року) / 365 = 222, 43 грн.

49 563, 00 грн. * 3% * 472 (з 29.01.2008 року по 14.05.2009 року) / 365 = 1 922, 77 грн.

Таким чином, загальний розмір 3% річних становить 2 145, 21 грн. та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір індексу інфляції становить:

5 068, 00 грн. * 128,5 % (зведений індекс за грудень 2007 року –січень 2009 року) – 5 068, 00 грн. = 1 444, 38 грн.

49 563, 00 грн. * 122,3 % (зведений індекс за лютий 2008 року – січень 2009 року) –49 563, 00 грн. = 11 052, 55 грн.

Отже, загальний розмір збитків від інфляції становить 12 496, 93 грн. та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 444, 00 грн. за період з 28.01.2008 року по 28.07.2008 року.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги у частині стягнення пені та просив застосувати строки позовної давності.

Згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 15-ти банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару.

У договорі не зазначено, що пеня нараховується за весь період існування боргу, отже, відповідно до статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, право на нарахування пені у позивача виникло після спливу 15-ти банківських днів після підписання відповідних актів приймання-передачі товару та факту їх несплати. Позов позивачем поданий у травні 2009 року, тобто поза межами позовної давності.

Таким чином, як вбачається з позовної заяви, позивачем пропущено строк в межах якого він може звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Обґрунтованого клопотання про поновлення строків позовної давності не подано, тому суд відмовляє позивачеві в задоволенні його позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 5 444, 00 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 692, 70 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 289, 72 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 530, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства «Кадекс»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 15; код ЄДРПОУ 32529948) заборгованість у розмірі 54 631 (п’ятдесят чотири тисячі шістсот тридцять одна) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 2 145 (дві тисячі сто сорок п’ять) грн. 21 коп., збитки від інфляції у розмірі 12 496 (дванадцять тисяч чотириста дев’яносто шість) грн. 93 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 692 (шістсот дев’яносто дві) грн. 70 коп., та 289 (двісті вісімдесят дев’ять) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя

Дідиченко М.А.

Дата підписання 15.07.2009 року