Ухвала суду № 416976, 31.08.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“31” серпня 2006 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Фадеєвої Н.М.

Суддів:Берднік І.С., Кравченко О.О., Маринчак Н.Є., Харченка В.В.,

при секретарі: Кулеши А.О.

за участю представників:

відповідача: Ковчанова О.М., Биковської С.О., Стойкова І.М.

розглянувши касаційну скаргу директора ПП «Ритм» - Мякішева О.П.

на постанову апеляційного господарського суду Одеської області від 22 грудня 2005 року

у справі №22/326-05-8849

за позовом ПП «Ритм»

до спеціалізованої Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (після реорганізації ДПІ у Приморському районі м. Одеси)

про визнання недійсним рішень органу державної податкової служби

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2005 року ПП «Ритм» звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0003342602/0, № 0003352602 від 19.09.2005 року видані СДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі акту від 13 вересня 2005 року ДПА в Одеській області про результати документальної перевірки ПП «Ритм» з питань повноти нарахування та сплати податків, зборів та інших обовязкових платежів за період з 01.07.2003 року по 01.04.2005 року.

Постановою господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2005 року позов задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі ПП «Ритм» - просив скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального і процесуального права призвели до неправильного вирішення справи.

В оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції зазначено, що суд першої інстанції прийняв постанову при неповному зясуванні обставин справи, а висновки викладені у рішенні суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Відповідно до п. 6.2 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування.

В ході запланованої документальної перевірки ПП «Ритм», проведеної в липні-серпні 2005 року ДПА в Одеській області, встановлено, зокрема, що ПП «Ритм» укладено з фірмою «WESSTARLLC»- нерезидентом України - договір доручення № 39 від 30.01.2003 року на транспортно експедиційне обслуговування. Згідно зазначеного договору ПП «Ритм» надавав фірмі «WESSTARLLC» транспортно - експедиційні послуги залізничним транспортом на митній території України, фактичним виконавцем яких була Одеська залізниця . Надання зазначених послуг оформлялось двохсторонніми актами виконаних робіт ( послуг).

Суд зазначає, що оскільки на всіх стадіях перевезення вантаж є власністю нерезидента, а послуги з перевезення призначені безпосередньо для нерезидента, що знаходиться за межами митної території України, то звідси випливає висновок про те, що надані підприємством послуги використовуються та споживаються даним нерезидентом за межами території України.

У ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог Закону відповідачем не доведено, що контрагентами ПП «Ритм»- нерезидентами України - здійснюється діяльність в Україні через постійні представництва.

Отже відповідні транспортно-експедиційні послуги, які надавались позивачем з липня 2003 року по березень 2005 року, використовувались та споживались за межами митної території України, а отже, підпадали під дію п.6.2.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» ( на час дії цих правовідносин )та правильно оподатковувались за нульовою ставкою.

Згідно п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірно сплаченою ставкою податку у випадках, визначених Законом України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що висновки викладені в акті ДПА в Одеській області від 13.09.2005 року № 48/35-02/31082057 є неправомірними і обґрунтовано задовольнив позовні вимоги визнавши нечинними податкові повідомлення-рішення № 0003342602/0, № 0003352602 від 19.09.2005 року винесені СДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Згідно ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220,221,223,226,230,231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу директора ПП «Ритм» - Мякішева О.П. задовольнити.

Постанову апеляційного господарського суду Одеської області від 22 грудня 2005 року скасувати та залишити в силі постанову господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2005 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ______ Фадеєва Н.М.

Судді:

______ Берднік І.С.,

______ Кравченко О.О.,

______ Маринчак Н.Є.,

______ Харченко В.В.