Рішення № 41693258, 02.12.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2014 р.

Справа № 903/1046/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТАВА", м.Київ

до відповідача: приватного підприємства "Тимаг", м.Луцьк

про стягнення 13 229 грн. 08 коп.

Суддя Шум М. С.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТАВА" просить стягнути з відповідача – приватного підприємства "Тимаг" 13 229 грн. 08 коп. боргу згідно договору поставки №1003Р від 07.05.2012 року з них 13 098 грн. 96 коп. основного боргу та 130 грн. 12 коп. річних, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалами суду від 04.11.2014 року, 18.11.2014 року розгляд справи відкладався сторін зобов’язано надати суду необхідні для розгляду справи документи.

На виконання вимог ухвал суду позивач надав суду оригінали договору поставки №1003Р від 07.05.2012 року, протоколу розбіжностей до договору від 07.05.2012 року, акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2013 року.

Крім того, позивач надіслав пояснення від 14.11.2014 року в яких зазначив, що товар поставлявся на підставі ТТН, специфікації не підписувалися, заявки на товар отримувалися від відповідача в усній формі. Долучив до матеріалів справи видаткові та податкові накладні до договору поставки №1003Р від 07.05.2012 року.

Сторони в судове засідання не з’явилися, хоча були вчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Зокрема, до матеріалів справи долучено повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) відповідачу 24.11.2014 року, проте відповідач своїм правом на подачу відзиву, будь-яких інших заперечень чи доказів по справі не скористався.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18.

При цьому господарський суд виходив також із необхідності дотримання вимог Конвенції від 04.11.1950р. "Про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, пунктом 6 котрої визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

07 травня 2012 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Ростава» та відповідачем – приватним підприємством «Тимаг» укладений договір поставки №1003Р (далі договір, а. с. 13-14).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору поставки №1003Р від 07.05.2012 року.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

07.05.2012 року між сторонами підписано протокол розбіжностей, яким узгоджено остаточну редакцію деяких пунктів договору (а. с. 15).

Відтак, згідно п. п. 1.1, 2.1, 2.4, 4.6, 10.1 договору позивач зобов’язується поставляти товари, а відповідач приймає у власність товари згідно зі специфікацією й оплачує їх вартість за ціною, що зазначається в специфікації. В накладних вказується найменування товару, його кількість, асортимент і ціна. Відповідач проводить оплату з відтермінуванням протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару. Відповідач має право повернути товар позивачу, якщо даний товар був повернутий відповідачу споживачем товару як неякісний протягом строку придатності/зберігання товарів або некомплектний. Позивач зобов’язується в момент поставки товару передати відповідачу належним чином у відповідності до діючого законодавства, оформлені документи на даний товар: накладні на відпуск товару, податкові накладні, ТТН, санітарно-гігієнічні висновки, сертифікати, які необхідні для товару даного виду згідно з чинними правилами торгівлі, санітарно-епідеміологічним законодавством України та законодавством про захист прав споживачів, а також інші документи, які є необхідними згідно норм чинного законодавства. Даний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2012 року. Строк дії даного договору автоматично продовжується на термін один рік, якщо за 30 днів до закінчення його строку дії жодна із сторін не повідомить іншу в письмовій формі про свій намір змінити чи припинити його дію.

Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 13 098 грн. 96 коп., що підтверджується:

- видатковою накладною №РОР-008775 від 26.04.2013 року на суму 4 220 грн. 64 коп., податковою накладною від 26.04.2013 року на суму 4 220 грн. 64 коп.;

- товарно-транспортною накладною №РОР-008794 від 25.04.2013 року на суму 3 936 грн. 96 коп., податковою накладною від 25.04.2013 року на суму 3 936 грн. 96 коп.;

- товарно-транспортною накладною №РОР-005402 від 19.03.2013 року на суму 4 941 грн. 36 коп., податковою накладною від 19.03.2013 року на суму 4 941 грн. 36 коп.

Претензій щодо якості товару відповідачем не заявлено, отримання товару, інших необхідних документів відповідачем не оспорюється.

ПП «Тимаг» отриманий згідно зазначених накладних товар не оплатив.

Протоколом розбіжностей сторони узгодили, що відповідач проводить оплату з відтермінуванням протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Оскільки, остання поставка відбулася 26.04.2013 року, то відповідач повинен був оплатити весь товар до 27.05.2014 року, відтак станом на день звернення позивача із заявою до суду строк оплати по поставці товару згідно зазначених накладних настав.

Основна заборгованість відповідача за договором поставки №1003Р від 07.05.2012 року станом на день подачі позову становить 13 098 грн. 96 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Крім того, відповідна заборгованість підтверджується актом звірки взаємних розрахунків сторін станом на 31.07.2013 року, яка підписана та скріплена печатками сторін (а. с. 17).

Позивач просить стягнути з відповідача 130 грн. 12 коп. річних, нараховані з 20.04.2013 року по 13.09.2013 року (розрахунок річних, а. с. 4).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки 3% річних, судом встановлено, що позивач неправильно визначив день з якого починається перебіг строку прострочення виконання зобов’язань, проте з врахуванням правильного строку з якого слід нараховувати річні, нараховані позивачем 130 грн. 12 коп. річних підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Тимаг», вул. Карбишева, 1, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 36834264 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ростава», вул. Гоголівська, 8, м.Київ код ЄДРПОУ 36684971

- 13 098 грн. 96 коп. основного боргу, 130 грн. 12 коп. річних та 1 827 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 15 056 грн. 08 коп. (п’ятнадцять тисяч п’ятдесят шість грн. 08 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М. С. Шум