Ухвала суду № 41692520, 15.12.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/552/14 Справа № 710/700/14-к Категорія: ч.2 ст.286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Красюк Г. П. Доповідач в апеляційній інстанції Мунько Б. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМунька Б.П. суддів секретаряПоєдинка І.А., Охріменка І.К. , Овчаренко І.С. з участю прокурораМартинюка М.П. законного пред. потерпілих ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

представника цивільного позивача ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 та прокурора у кримінальному провадженні Сидорова Г.Ю. на вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 29.05.2014 року, яким

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Романівка, Тальнівського району, житель АДРЕСА_1, громадянин України, працюючий лікарем санологом Черкаського обласного центру здоров»я, ліквідатор аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи, раніше не судимий,

засуджений до покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді п'яти років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України обвинуваченого ОСОБА_10 звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Згідно п.п.2-3 ст.76 КК України обвинуваченого ОСОБА_10 зобов'язано: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнуто з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_7, в рахунок відшкодування шкоди, завданої неповнолітнім дітям ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5 смертю їх матері ОСОБА_15 кожній по 500,17грн. щомісячно, починаючи з часу подачі позову - 28.04.2014 року і до досягнення кожною з них 18 років.

Стягнуто з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_7, моральну шкоду, заподіяну неповнолітнім дітям ОСОБА_13 та ОСОБА_14, внаслідок гибелі їх матері ОСОБА_15 кожній по 7308 грн.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7, моральну шкоду, заподіяну неповнолітнім дітям ОСОБА_13 та ОСОБА_14, внаслідок загибелі їх матері ОСОБА_15 кожній по 61 553 грн.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ПАТ «Шполянський молокозавод» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 30 738,58 грн.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави за проведення експертиз судові витрати в сумі 2 388,98 грн.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 1 700 грн. за юридичну допомогу адвоката.

Судом вирішена доля речових доказів в порядку ст.100 КПК України.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_10 28.01.2014 року, близько 08 год., керуючи автомобілем «Suzuki SX4» д/н НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Городище -Шпола - Бобринець - Устимівка, зі сторони с. Терешки у напрямку с. Сердегівка, Шполянського району в порушення вимог п.п.2.3.б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, під час руху був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та керувати ним, а тому, рухаючись по проїзній частині вкритій снігом, знаходячись на 24 км+680 м. вказаної дороги, допустив наїзд на сніговий насип і занос керованого ним транспортного засобу на зустрічну смугу руху, де вчинив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2109» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_16, який рухався в зустрічному напрямку.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-2109» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_16, згідно висновку судово-медичної експертизи №574 від 24.03.2014 року, отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров»я, у вигляді закритого перелому правої великогомілкової кістки в нижній третині зі зміщенням уламків, переломом зовнішньої щиколотки правої гомілки, закритий перелом правого наколінника, а пасажир ОСОБА_15, згідно висновку судово-медичної експертизи №19 від 14.03.2014 року, отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з розривом кореня правої легені, крововиливу в праву плевральну порожнину, переломів 2-4 ребер справа та зліва по середній ключичній лінії, забою легенів, рани лобної ділянки голови з крововиливом в м»які тканини лобної ділянки, садна правого колінного суглобу, від яких померла.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Suzuki SX4» д/н НОМЕР_1 - обвинуваченим ОСОБА_10, вимог п.п.2.3б) та 12.1 ПДР України, відповідно до висновку комплексної судової авто-технічної експертизи №4/73 від 21.03.2014 року знаходяться у причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_16 середньої тяжкості тілесного ушкодження та спричинення смерті потерпілої ОСОБА_15

Дії ОСОБА_10 суд кваліфікував за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинило смерть потерпілого.

Не погоджуючись з вироком суду, подані апеляційні скарги:

- захисником ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10, який просить вирок змінити; цивільний позов законного представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_7 задовольнити частково; зменшити суму відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_10 та ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_7, визначивши загальний розмір моральної шкоди в сумі 65 000 грн.; при визначенні остаточної суми грошового відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню безпосередньо з ОСОБА_10 зарахувати до цієї суми кошти в сумі 35 184 грн. добровільно сплачені ОСОБА_10 під час провадження у справі; остаточно визначити до стягнення з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 суму відшкодування моральної шкоди, заподіяної неповнолітнім дітям ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - кожній по 7 408 грн.; а також звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання на підставі п.п. «г», «е» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2014 році», посилаючись на те, що в порушення вимог ст.350 КПК України думка учасників судового провадження щодо заявленого клопотання заслухана не була і клопотання про застосування амністії судом не розглянуто, у останньому слові обвинувачений, який повністю визнав свою вину та розкаявся у скоєному, а також просив застосувати до нього амністію, в той час як відповідно до ст.9 ЗУ «Про амністію в 2014 році» виконання цього закону покладається на суди; визначаючи загальний розмір спричиненої моральної шкоди в сумі 200 000 грн. судом не було взято до уваги, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди не підтверджується належними доказами та не враховані обставини, що мають істотне значення, а саме: обвинувачений є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалідом 3 групи у зв'язку із онкологічним захворюванням, має на утриманні двох дітей, які проходять навчання, тому сума, що підлягає стягненню з ОСОБА_10 є завищеною;

- прокурором у кримінальному провадженні, який просить вирок змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме: незастосуваиня судом ЗУ «Про амністію у 2014 році», який підлягає застосуванню, посилаючись на те, що в ході судового розгляду справи під час дебатів захисником обвинуваченого та безпосередньо обвинуваченим було заявлено клопотання про звільнення від покарання ОСОБА_10 на підставі п.п. «г», «е» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2014 році», проте суд не розглянув вказане клопотання про застосування амністії в судовому засіданні, але повинен був розглянути дане клопотання та прийняти відповідне рішення. В решті вирок суду апелянт просить залишити в силі.

Законний представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - ОСОБА_7 на апеляційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_10 подав свої заперечення, в яких просить відхилити апеляційну скаргу захисника в частині розв'язання поданого ним цивільного позову і в цій частині вирок суду залишити без змін, а вирішення апеляційних скарг прокурора та захисника в частині щодо не застосування судом 1 інстанції відносно ОСОБА_10 положень ЗУ «Про амністію у 2014 року» в повній мірі покладається на розсуд апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10, самого обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу захисника, думку прокурора про задоволення апеляційної скарги, пояснення законного представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_7, який проти задоволення апеляційної скарги захисника заперечує, представника цивільного позивача ОСОБА_9, які вважають вирок суду законним і обгрунтованим, вивчивши матеріали справи і перевіривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають: захисника в інтересах обвинуваченого - залишенню без задоволення, а прокурора - до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що вказаним вимогам закону оскаржений вирок в цілому відповідає належним чином.

Висновки суду про вину ОСОБА_10 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджуються зібраними і перевіреними в судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, доказами, фактичні обставини вчинення обвинуваченим злочину, як і правильність кримінально-правової кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України не оспорюються.

Колегія суддів вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд призначив правильно, у відповідності до вимог ст.65 КК України, врахувавши тяжкість вчиненого злочину, який є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який розуміє суспільну небезпеку вчиненого злочину, уперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, вчинив злочин, який є ненавмисним, позитивно характеризується за місцем праці та проживання, являється ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи у зв'язку із онкологічним захворюванням, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_16 шкоди, часткове відшкодування законному представнику неповнолітніх потерпілих ОСОБА_7 шкоди, визначеної судом 1 інстанції, що підтверджується наданими органу досудового розслідування документами, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Крім того, згідно абз.2 п.2 постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Таким чином, у даному випадку, оскільки обвинувачений вчинив злочин вперше, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину та частково відшкодував завдані збитки судом обґрунтовано призначено обвинуваченому ОСОБА_10 покарання з випробуванням з іспитовим строком та не призначалось додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, врахувавши, що санкція ч.2 ст.286 КК України передбачає покарання як з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років так і без такого. Отже, судом 1 інстанції обвинуваченому ОСОБА_10 призначено покарання, яке необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням всіх обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання.

Разом з тим доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання ОСОБА_10 через незастосування судом ЗУ «Про амністію у 2014 році», який підлягає застосуванню, є слушними та підлягають до задоволення, оскільки у відповідності до вимог п.п. «г», «е» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» обвинувачений підпадає під дію цього закону як ліквідатор аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалід 3 групи у зв'язку із онкологічним захворюванням та бажає, щоб до нього застосувати амністію.

Доводи викладені в апеляційній скарзі захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 є необгрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи та доказами здобутими як під час досудового та судового слідства по даній справі. Разом з тим, судом 1 інстанції при призначенні покарання ОСОБА_10 належним чином враховані всі обставини справи та призначено покарання не пов'язаного з реальним позбавленням волі у відповідності до вимог ст.ст.50, 65, 66 КК України.

Доводи захисника по цивільному позову в частині зменшення суми відшкодування моральної шкоди є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції правильно визначив розмір грошового відшкодування моральної шкоди, врахувавши характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілих, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди і вимоги розумності та справедливості. Суд 1 інстанції зазначив у своєму рішенні, частково задовольнивши позов законного представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_7, врахувавши той факт, що обвинувачений ОСОБА_10 08.04.2014 року добровільно сплатив 3000 доларів США, що в національній валюті складає 35184 грн. Слід також зазначити, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, покарання за який передбачено лише у вигляді позбавлення волі, внаслідок якого сталася смерть потерпілої на утриманні якої знаходилось двоє неповнолітніх дітей, які потребують допомоги. Колегія суддів вважає, що обвинувачений, працюючи лікарем, отримуючи заробітну плату та пенсію учасника аварії на ЧАЕС в розмірі до 4000 грн. повинен відшкодовувати суму задоволеного цивільного позову судом 1 інстанції.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни вироку суду щодо обвинуваченого ОСОБА_10, а тому апеляційні скарги: захисника в інтересах обвинуваченого не підлягає до задоволення, а прокурора - підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 залишити без задоволення, а прокурора прокуратури Черкаської області Сидорова Г.Ю. - задовольнити частково.

Вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 29.05.2014 року відносно ОСОБА_10 залишити без змін.

На підставі п.п. «г», «е» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_10 звільнити від покарання призначеного судом 1 інстанції.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий :

Судді :